Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Висміювання духовенства за лицемірство й святенництво в образі ченця Цибулі (за “Денамероном” Дж. Бонначчо)

Висміювання духовенства за лицемірство й святенництво в образі ченця Цибулі (за “Денамероном” Дж. Бонначчо)

Джованні Боккаччо – видатний італійський письменник доби Відродження. Вершиною його творчості є збірка новел “Декамерон”. Вона становить цілісний гвір, до якого входять сто новел. Одна з провідних тем збірки – антиклерикаль­на. У змалюванні Боккаччо попи і ченці – це почасти пройдисвіти, шахраї, хтиві й розпусні лицеміри, які удають із себе аскетів та обдурюють довірливих людей.

Антоній Чіполла, або брат Цибуля, – головний персонаж десятої новели шос­того дня – був “на вдачу – всім пройдисвітам пройдисвіт”. Цей

чернець їздить по селах і піддурює легковірних парафіян тим, що за гроші показує їм різні речі, кидаючи їх за святі реліквії. Серед цих “реліквій” було “перо архангела Гавриїла, шо загубив він у світлиці Діви Марії, як благовістив їй у Назареті юдейськім”. Од­ного разу двоє бешкетників вирішили посміятися з ченця. Вони викрали у нього зі скриньки перо і насипали в неї вугілля. Чіполла, відкривши скриньку перед на­товпом довірливих простаків, не розгубився. Він тут же “пригадав”, що це святе вугілля з того самого вогнища, на якому було спалено святого Лаврентія. Ці ву­глинки мають цілющу силу.
Отже, натовп посунув до нього, і чернець став “зна­менувати великими чорними хрестами білі сорочки, каптани і хустки побожних мирян”.

Боккаччо висміює ті способи, за допомогою яких священики вводять в ома­ну легковірних людей. Він показує, що так звані “святі реліквії” нічого не варті. Після хрестових походів уся Європа була буквально наводнена “святими релік­віями”, які хрестоносці вивозили зі “святих місць”. Дуже смішно звучить розпо­відь ченця про зустріч із “преподобним отцем Некорименебудьласка”, який пока­зав йому, “по-перше, перст Святого Духа, цілий і свіжий, зовсім як живий, потім кучерик серафима, що являвся святому Францискові, далі ніготь херувима і ре­бро воплоіценного слова, вправлені в рамці; …кілька променів звізди, що явилась трьом царям-звіздарям на Востоці, пуделко з потом архістрагига Михаїла, як він боровся із сатаною…”.

Більше того, дещо з цих реліквій патріарх навіть подарував брату Цибулі, зо­крема “скляночку з гуком дзвонів храму Соломонового” та перо архангела.

Боккаччо сміється не тільки з ченця, а й з самих парафіян, які настільки лег­ковірні й неосвічені, що ладні вірити кожній нісенітниці. Так, славнозвісне перо ангела було нічим іншим, як пером папуги з Єгипту. Люди вірять також у розпо­віді ченця про його подорож такими країнами, як Оманія і Туманія, Дурисвітчи – на, Червиві Гори тощо. “А одурити їх (людей) ченцеві було не дуже важко, бо в ті часи всякі єгипетські витребеньки зрідка хіба потрапляли до Тоскани… А як вони взагалі були маловідомі, то в Чертатьдо й поготів. Там люди жили собі просто, по-батьківському і дідівському, і папуг не то в вічі зроду не бачили, а й не чули про них ніколи”. Тож брат Цибуля безсовісно дурить людей, користуючись їхнім легковір’ям і неосвіченістю.

Ця новела дає можливість зрозуміти релігійність Боккаччо. Письменник не заперечує ні католицьку церкву, ні релігію взагалі. Він лише картає ченців за па­діння моралі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Моя улюблена новела в “Денамероні” Бонначчо 1. Структура “Декамерону”. (“Декамерон” описує події, що відбулися під час епі­демії чуми у Флоренції. Семеро молодих жінок та троє юнаків тікають за міс­то, рятуючись як від самої хвороби, так і від настрою загальної біди, де у при­міському маєтку розважаються, розповідаючи одне одному цікаві історії. Твір описує десять днів, під час...
  2. Драч Іван Федорович Балада золотої Цибулі Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Звичайна цибулина – Зоря нужденних. Пабло Неруда Вона – золотощока богиня продажних ринків – Маятником погойдується в гроні вінка, Обнявши за шию горбату тітку Горпину. Вона – заплетена...
  3. Втілення в образі Фауста вищих духовних поривань людини і їх протиставлення скепсису та цинізму, уособлених в образі Мефістофеля Є ряд творів, без яких уявити розвиток літератури просто неможливо. Ці безсмертні шедеври визначають людський прогрес, який полягає, насамперед, у духовному розвитку. Саме таким твором і являється трагедія Гете “Фауст”, яка є підсумком шукань самого автора. Це дуже складний філософський твір, який порушує проблеми людського буття, місце і призначення людини...
  4. Лицемірство – “мистецтво, до якого вдаються безсилі люди” СТЕНДАЛЬ (Анрі Марі Бейль) (1783-1842) ДОЛЯ ЖУЛЬЄНА СОРЕЛЯ І ФОРМУВАННЯ ЙОГО ХАРАКТЕРУ Лицемірство – “мистецтво, до якого вдаються безсилі люди” На думку Стендаля, визначальною рисою тогочасного французького суспільства було лицемірство. І причину цього письменник убачав зовсім не в ментальності французів. Провину за культивування цієї ницої людської якості він покладав на...
  5. “Чи може лицемірство і честолюбство привести людину на вершину влади? За твором Стендаль “Червоне i чорне” У творі Фредеріка Стендаля під назвою “Червоне і чорне” центральним і найбільш цікавим є образ головного героя, молодого чоловіка на ім’я Жульєн Сорель. Саме у зв’язку з важливістю цього образу на будь-яке питання, в тому числі і на питання про те, чи може лицемірство і честолюбство привести людину на вершину...
  6. Дотепне висміювання міщанства, відсталості, неуцтва в ранніх творах Остапа Вишні Над робочим столом письменника-гуманіста Остапа Вишні красувалися не фотографії, і не календар, а аркуш паперу, що мав заголовок: “Мої друзі, будь вони тричі прокляті”. Це була напівжартівлива пам’ятка, в якій викладалася програма письменника: “Про що я, нещасний, мушу думати і писати: Про хуліганство, грубість і невихованість. Про виховання лоботрясів і...
  7. Висміювання чиношанування, малодушності, пристосуванства в оповіданні А. П. Чехова “Хамелеон” УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 6 КЛАС І семестр ЛІТЕРАТУРА І МОРАЛЬНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛЮДИНИ УРОК № 23 Тема. Висміювання чиношанування, малодушності, пристосуванства в оповіданні А. П. Чехова “Хамелеон” Цель: продолжить работу над выразительным чтением в лицах; определить жанр литературного произведения, учить характеризовать героев рассказа, определять тему и идею произведения, размышлять над...
  8. Висміювання підлабузництва та чиношанування в оповіданні “Товстий і тонкий” Геніальний російський письменник-новеліст А. Чехов на кількох сторінках короткого оповідання змалював картину цілого соціального явища. Сюжет оповідання “Товстий і тонкий” дуже простий: на вокзалі зустрілися двоє шкільних приятелів, які не бачилися багато років. Один із них був товстий. Він щойно побував у ресторані, і “його губи лисніли від масла, мов...
  9. Висміювання безпідставних претензій на аристократизм у комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання безпідставних претензій на аристократизм у комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” І. Мої почуття під час читання п’єси та перегляду комедії Мольєра (задоволення від смішного тексту, чудової гри акторів, цікавого сюжету; комедія актуальна, бо й зараз живуть такі ж дурнуваті й пихаті люди, як пан Журден). ІІ. Головний герой комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”....
  10. Висміювання пихи і марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання пихи і марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Прочитавши комедію відомого французького драматурга, актора, театрального діяча Мольєра “Міщанин-шляхтич”, ми подивилися ще й виставу у театрі й отримали неабияке задоволення від смішного тексту автора і чудової гри акторів. Певно, й зараз живуть на світі такі дурнуваті й пихаті люди,...
  11. Висміювання пихи і марнославства в комедії “Міщанин-шляхтич” Читаючи комедію Мольєра “Міщанин-шляхтич”, мимоволі думаєш, що великий драматург якимось містичним чином побачив і наш час – сучасних Журденів, коли люди неосвічені, часом навіть малограмотні, прагнуть здобути і титул, і владу. Журдени ніколи не вмруть, поки існуватимуть ті, хто вважає, що можна купити те, що не дано природою. Подекуди герой...
  12. Висміювання зажерливості сільського глитая в комедії “Сто тисяч” Драматургічна творчість Івана Карпенка-Карого – цс найвище досягнення українського класичного театру корифеїв. П’єси цього видатного митця визначаються художньою досконалістю, багатоплановістю. Так, у комедії “Сто тисяч” виявляється щедрий талант сатирика, який з огидою і зневагою ставився до фанатичної жадібності і зажерливості сільських хазяїв – глитаїв. Сюжет цього твору становлять події, пов’язані...
  13. Висміювання підлабузництва в оповіданні А. Чехова “Товстий і тонкий” Геніальний російський письменник-новеліст А. Чехов на кількох сторінках короткого оповідання змалював картину цілого соціального явища. Сюжет оповідання “Товстий і тонкий” дуже простий: на вокзалі зустрілися двоє шкільних приятелів, які не бачилися багато років. Один із них був товстий. Він щойно побував у ресторані, і “його губи лисніли від масла, мов...
  14. Висміювання пихи і марнославства в комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Головний герой п’єси буржуа Журден захотів на старості здобути і титул, і звання, захотів навчитися аристократичних манер і завів у себе вдома цілий штат учителів. Журден смішний, бо не розуміє, що середовище, до якого він хотів продертися, не заслуговувало на такі мрії: воно було гірше за нього. Бажаючи бути шляхтичем,...
  15. Висміювання підлабузництва, самоприниження, чиношанування та малодушності в оповіданнях А. Чехова Антон Павлович Чехов за фахом був лікарем, але славу і визнання принесли йому короткі оповідання. Саме оповідання стали засобом лікування людських над, негативних рис характеру. Кожний рядок, написаний автором, бореться за людяне в людині. Що може бути приємніше за зустріч шкільних друзів? Можна разом пригада­ти багато веселих і цікавих моментів...
  16. Дотепне висміювання міщанства, відсталості, неуцтва в ранніх творах О. Вишні Творча діяльність видатного українського сатирика Остапа Вишні розпочалася в перші пожовтневі роки. Складна, багато в чому суперечлива дійсність вимагала від митців точного визначення свого місця в суспільному житті. Письменник пов’язав свою художню творчість і громадську діяльність із найважливішими соціальними завданнями і турботами Радянської влади. Разом зі своїми побратимами – працівниками...
  17. Висміювання моральних вад, негативних рис характеру окремих людей у співомовках С. Руданського Щире захоплення викликали у Степана Руданського українські народні пісні, думи, анекдоти, приказки. Вони стали джерелом його співомовок, підказали поетові багато тем цього неповторного явища літератури. Коли їх читаєш, то бачиш життя України XIX століття, переймаєшся турботами, тривогами, радощами і бідами її народу. Героєм співомовки Руданського виступає і проста трудова людина,...
  18. Висміювання безпідставних претензій буржуа Журдена на аристократизм, інтелігентність і освіченість Урок зарубіжної літератури 9 клас УРОК № 10 Тема. Висміювання безпідставних претензій буржуа Журдена на аристократизм, інтелігентність і освіченість. Мета: продовжити роботу над образами комедії Мольєра “Міщанин – шляхтич”; розвивати вміння аналізувати образ літературного героя; з’ясувати актуальність проблематики комедії для сьогодення; розвивати навички критичного мислення. Обладнання: кросворди, “Таблиця Елвермана”. Тип...
  19. Висміювання пихи та марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання пихи та марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Прочитавши комедію відомого французького драматурга, актора, театрального діяча Мольєра “Міщанин-шляхтич”, ми подивилися ще й виставу у театрі й отримали неабияке задоволення від смішного тексту автора і чудової гри акторів. Певно, й зараз живуть на світі такі дурнуваті й пихаті люди,...
  20. ВИСМІЮВАННЯ ПИХИ, МАРНОСЛАВСТВА ТА БЕЗПІДСТАВНИХ ПРЕТЕНЗІЙ НА АРИСТОКРАТИЗМ У КОМЕДІЇ МОЛЬЄРА “МІЩАНИН – ШЛЯХТИЧ” ПРАКТИЧНИЙ КУРС ВИСМІЮВАННЯ ПИХИ, МАРНОСЛАВСТВА ТА БЕЗПІДСТАВНИХ ПРЕТЕНЗІЙ НА АРИСТОКРАТИЗМ У КОМЕДІЇ МОЛЬЄРА “МІЩАНИН – ШЛЯХТИЧ” План 1. Історія написання комедії – балету. 2. Характеристика образу пана Журдена. 3. Характеристика другорядних образів: графа Доранта, маркізи Дорімени, Клеонта, пані Журден. Ставлення автора до своїх героїв. 4. Своєрідність комедії, її художнє значення....
Висміювання духовенства за лицемірство й святенництво в образі ченця Цибулі (за “Денамероном” Дж. Бонначчо)
«
»