Висміювання безпідставних претензій буржуа Журдена на аристократизм, інтелігентність і освіченість
Урок зарубіжної літератури 9 клас
УРОК № 10
Тема. Висміювання безпідставних претензій буржуа Журдена на аристократизм, інтелігентність і освіченість.
Мета: продовжити роботу над образами комедії Мольєра “Міщанин – шляхтич”; розвивати вміння аналізувати образ літературного героя; з’ясувати актуальність проблематики комедії для сьогодення; розвивати навички критичного мислення.
Обладнання: кросворди, “Таблиця Елвермана”.
Тип уроку: проблемний урок з елементами дослідницької роботи.
Краще – ворог
Афоризм
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація знань
Перевірка домашнього завдання
Робота над кросвордами, складеними учнями вдома. Приклад кросворду
1. Жанр твору “Міщанин – шляхтич”. (Комедія)
2. Збіднілий дворянин, що позичає гроші в головного героя твору. (Дорант)
3. Ім’я дочки головного героя. (Люсіль)
4. Ім’я служниці. (Ніколь)
5. Ім’я слуги. (Ков’єль)
6. Ім’я маркізи, до якої залицялись два герої твору. (Дормена) Ключове слово для перевірки. Ім’я автора твору “Міщанин – шляхтич”. (Мольєр)
Запитання до класу
– Якби я вас попросила символічно
II. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Для відображення сутності головного героя, ви б використали насичені, яскраві кольори. Напевно, через те, що він є дійсно колоритною особистістю, яка надовго запам’ятовується та вражає. Що ж у цьому образі є такого, що впродовж століть він залишається актуальним і цікавим? Сьогодні ми спробуємо дати відповідь на це запитання.
III. Робота над темою уроку
1. Загальна характеристика образу пана Журдена
Бесіда
(Учні записують у зошити ключові фрази, відповіді аргументують цитатами із п’єси.)
– Хто пан Журден за походженням? (Буржуа, чиї батьки були торговцями, але він соромиться свого походження і способу життя.)
– Яких учителів наймає пан Журден? (Музики, танців, фехтування, філософії)
– Навіщо йому це потрібно? (Уроки танців Журдену потрібні для того, щоб вишукано вклонитися маркізі, музики пан Журден навчається лише тому, що “вельможне панство теж учиться музики”; фехтування гарне тим, що “…й боягуз може вбити свого супротивника, а сам завжди залишиться цілий”, а вся “філософія” зводиться до одного: як краще написати записочку одній великосвітській дамі, маркізі Дормені.)
– Яка риса характеру пана Журдена є домінуючою? (Сильне прагнення бути схожим на дворян)
– Які засоби використовує Журден, щоб стати дворянином? (Журден ладен багато заплатити за те, щоб люди ставилися до нього як до благородно народженого. Крім того, він ладен видати дочку навіть за турка, лише б той був дворянином.)
– Чим ще, крім навчання, пан Журден намагається наслідувати дворян? (Одягом, звичками, манерами)
– Які риси характеру пана Журдена ви б відзначили? (Кмітливість – Журден помітив, що кравець украв у нього тканину; самоприниження – по-рабськи захоплений тим, що граф поводиться з ним, “як із рівним”; простодушність – постійно позичає гроші графу Доранту; довірливість – вірить усім похвалам Доранта.)
Методичний коментар
Процес засвоєння змісту художнього твору проходить такі три стадії:
1) безпосереднє сприймання під час читання тексту і відтворення образів, описів, подій тощо;
2) осмислення ідейного змісту прочитаного (який може опиратися на відтворювальну уяву), що посилює емоційність сприйняття;
3) результат ідейно-художнього впливу літературного твору на характер читача.
У процесі аналізу змісту та образу персонажа визначаються три типи умінь: наочне відтворювання зовнішності літературного героя за портретними деталями, поданими в тексті; розрізнення суттєвих і несуттєвих рис вдачі персонажа та засоби їх вираження в художньому контексті; уміння встановлювати зв’язок між образом літературного героя, конкретними людьми й окремими фактами суспільного життя, з’ясовувати типове в характері персонажа.
2. Рольова гра “Перевтілення”
Представлення точки зору Журдена та сприйняття героя іншими дійовими особами.
Методичний коментар
Учням, які отримали випереджувальне завдання, пропонується зіграти ролі пана Журдена, графа Доранта, пані Журден, Леонта. Вони почергово виступають перед класом і повідомляють (від першої особи) усе, що їм відомо про персонаж, відстоюючи “свої” точки зору та пояснюючи їх. Однокласники й учитель можуть ставити їм запитання, відповідаючи на які, учні відстоюють позиції “своїх” героїв.
Інструкція для учнів – акторів
Указати ім’я, особливості зовнішності, соціальне становище, певні риси характеру, емоційний стан літературного образу; указати ставлення автора до персонажа. Відзначити авторські засоби зображення художнього образу, істотне в характері героя; визначити місце героя в літературному творі; виявити типові якості в більшому або меншому колі людей (реальних осіб); побачити в образі-персонажі людину певного часу і соціального стану; оцінити характер героя з точки зору автора, з погляду сучасності; пояснити мотиви його поведінки та вчинків.
3. Узагальнююча бесіда
– Як ви думаєте, чому в якості епіграфа був обраний афоризм “Краще – ворог хорошого”? (Чим не хороше життя Журдена? Навіщо йому краще, якщо він має все для того, щоб собі ні в чому не відмовляти? “Чесного міщанина” приваблює пишнота придворного життя, примхи аристократів, витонченість наук та мистецтв.)
IV. Рефлексія
“Мікрофон”
Продовжте речення: “Я би порадив панові Журдену…”
V. Домашнє завдання
Повторити значення термінів “сатира”, “сатирична розповідь”, “гумор”, “іронія”, “антитеза”; заповнити таблицю Елвермана.
Таблиця Елвермана
Так | Проблема | Ні |
Пана Журдена можна зрозуміти і підтримати у його прагненні стати дворянином |
Методичний коментар
“Таблиця Елвермана”. Стратегія спрямована на формування в учнів уміння здійснювати всебічний аналіз запропонованої проблеми, організацію дискусії та формування чіткої позиції щодо обговорюваних проблем, використовуючи дібрані аргументи. Зміст проблеми формулюється таким чином, щоб відповісти як позитивно, так і негативно. Кількість аргументів і контраргументів повин-на бути однаковою.