ВИСЛОВЛЮЄМО СВОЇ МІРКУВАННЯ. ОЛЕГ БУЦЕНЬ АЙСТРИ
Мета: ознайомити учнів із творчістю українського письменника Олега Буценя; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, мовне чуття; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА (додаток)
1. Робота над скоромовкою
СТО КУЛЬБАБЕНЯТ
Бубоніла діду баба:
Ой, не дмухай на кульбабу,
Бо з кульбаби полетять
Сто малих кульбабенят.
– Промовте:
1-ша
2-га група: інтонація оклична;
3-тя група: питальна інтонація.
– Доберіть синоніми до слів бубоніла, дмухай.
2. Робота в групах. Гра “Хто розплутає слова?”
Би-ку-ки | Ро-на-во | Ша-ми |
Ка-ляль | Луб-го | Рах-хов |
Жа-ме-вед | Ця-ли-гор | Па-мав |
Ник-ко | Ро-бець-го | Цюк-па |
Гу-дзик | Тел-дя | Ка-біл |
Ля-те | Ля-бу-ци | Тка-щі |
3. Робота над чистомовкою
Ді-ді-ді
Да-да-да – миє чиста їх вода.
Ду-ду-ду – я по них піду.
Жа-жа-жа – буде з них їжа.
Ця-ця-ця – для Мартина кабанця.
Ця-ця-ця – кабанця хвастунця.
Ід-ід-ід – ще й залишимо на плід.
Ід-ід-ід – щоб розрісся дуба рід.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “У художньому музеї”
Учні презентують свої малюнки, які вони виконали, до кінцівки оповідання Дмитра Чередниченка “Хлопчик Івасик і дідусь Тарасик” (с. 153-156).
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Послухайте вірш.
АЙСТРИ
Опівночі айстри в саду розцвіли…
Умились росою, вінки одягли,
І стали рожевого ранку чекать.
І в райдугу барвів життя убирать…
І марили айстри в розкішнім півсні
Про трави шовкові, по сонячні дні,
І в мріях ввижалась їм казка ясна,
Де квіти не в’януть, де вічна весна…
Так марили айстри в саду восени,
Так марили айстри і ждали весни…
А ранок стрівав їх холодним дощем,
І плакав десь вітер в саду за кущем.
О. Олесь
– Про яку квітку з такою любов’ю пише поет?
– Що ви знаєте про цю квітку? Розкажіть. Розгляньте її на малюнку та опишіть.
– Сьогодні ми ознайомимось з оповіданням українського письменника Олега Буценя “Айстри”.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
– Олег Буцень народився 1923 р. в Києві. Дитинство його пройшло у веселих розвагах і цікавих походах. Хлопчик захоплювався моделюванням літаків, робив радіоприймачі, любив малювати і, звісно, зачитувався книжками. Але почалася війна й усі мрії дитинства змінилися на шинель і гвинтівку. Після закінчення Тбіліського авіаційного училища юнак воював на фронтах Вітчизняної війни аж до Дня Перемоги. Після війни закінчив Київський університет і працював учителем української мови і літератури в Бережанському педагогічному училищі на Тернопільщині. Олег Буцень ще з дитинства писав вірші. Постійні зустрічі з дитячою аудиторією спонукали його писати для дітей. Це були здебільшого оповідання і казки.
Фізкультхвилинка
2. Опрацювання статті про Олега Буценя (с. 156)
Гра “Рибки”. Самостійне мовчазне читання статті учнями
– Про що змалечку мріяв майбутній письменник?
3. Опрацювання оповідання Олега Буценя “Айстри” (с. 157)
1) Читання оповідання вчителем.
– Чи сподобалося вам оповідання?
– Які картини ви уявляли, слухаючи це оповідання?
– Який воно викликало у вас настрій?
– Хто є головними героями?
2) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів “луною” за вчителем, потім – напівголосно у парах одне одному, правильно наголошуючи
Посаджу | Дощик |
Пестило | Коробочці |
З’явилися | Стебельця |
Усміхається | Насінинки |
– Що є спільного у словах першого стовпчика? (Дієслова) Другого стовпчика? (Іменники)
– Назвіть слова з м’якими приголосними звуками.
3) Повторне читання тексту учнями “ланцюжком”.
4) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.
– Хто дав насіння айстр Сергійкові?
– Що запропонувала Юля Сергійкові за насіння?
– Хто виростив квіти, а хто про них забув? Доведіть словами з оповідання.
5) Робота в парі.
– Чого навчає нас це оповідання?
– Поділіться своїми міркуваннями одне з одним.
6) Цікаво знати!
Айстри – назва їх перекладається з давньогрецького слова азіегоз – зірка. Давня легенда говорить про те, що айстра виросла з порошинки, що впала із зірки. Існує повір’я: якщо вночі стати серед айстр і дуже сильно прислухатися, то можна почути дуже тихий і ледь вловимий перегук – так айстри спілкуються зі своїми сестрами-зірками. До Європи айстра приїхала з Китаю у 1728 р. У Франції її назвали “Царицею маргариток”.
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
– Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
– Яке оповідання ми з вами сьогодні опрацювали?
– Який підсумок для себе зробили?
VIІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати оповідання: 1-ша група – від імені Юлі; 2-га група – від імені Сергійка.