Вираження глибин національного духу у творчості М. В. Гоголя
Великі Сорочинці – місце народження М. Гоголя. Саме тут, у скромному будиночку повітового лікаря М. Трохимовського І квітня 1809 року народився майбутній письменник. З Україною пов’язане не тільки дитинство Гоголя, а і його юність та зрілі роки. Чарівна природа України – це була та реальність, яка плекала його поетичний геній, схиляла до роздумів, несла в собі для художника магію й чари життя. А ще дуже добре знав і любив Микола Васильович українські народні пісні. “Ніхто глибше не зазирнув удушу народній українській пісні, ніж це
З Україною тісно пов’язана й уся творчість великого письменника. Твори митця української тематики становлять собою цікаву сторінку творчості Гоголя. Узяти хоча б твір “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”. Цикл написано російською, проте мова настільки насичена розмовними народними елементами, що національний колорит переданий повно і просто геніально. Письменник створив цей цикл казковим і змальовує
Уже в “Вечорах” ми побачили перехід письменника від світлої мрії (“Сорочин – ський ярмарок”) до тривожних роздумів про долю народу, до того, що роз’єднує людину з народом (“Вечір проти Івана Купала”), веде до зради (“Страшна помста”), духовної ницості (“Іван Федорович Шпонька та його тітонька”). Не веселий, добродушний сміх, а таємничі, жахливі сили у повісті “Страшна помста” є джерелом драматичних, частіше трагічних поворотів у житті героїв, усього народу. Усі ці розповіді, які почув Гоголь від діда й прадіда, “дивні розповіді про старовинні роки, про гетьманщину, про наїзди запорожців, про тиранські знущання ляхів, завзяті подвиги Підкови, Пі втора-Кожуха й Сагайдачного хронологічно стосуються епохи народнотвизвольних змагань в Україні кінця XVІ – першої половини XVІІ століття”. Так, у повісті “Вечір проти Івана Купала” оповідач говорить про той час, коли “більш ніж за сто років перед цим, ще за дитинства Богдана Хмельницького – наші пращури не дуже розкошували, жили більшою частиною у землянках. Не дуже було весело, коли наїдуть беззаконні ляхи. А Лит ва? а кримці? а весь цей заморський збрід? Та ще краще: бувало, свої, коли немає поживи в чужій землі, навалять натовпом, та й обдирають своїх же. Дійсно лихий був час!” Починаючи з “Вечорів на хуторі поблизу Диканьки” простежується увага письменника до історичного минулого.
Уперше з’явилася і народно-героїчна тема боротьби проти унії та іноземного владарювання.
У повісті “Страшна помста” події розгортаються біля придніпровських схилів, неподалік від Києва, однак почалася братовбивча війна десь на Галичині та Закарпатті – землях, які раніше за всіх потрапили в іноземну неволю й довше за всіх терпіли соціальний і національний гніт. Перед поглядом письменника всі ці землі, як і степова Україна, виступають у своїй невід’ємній єдності. У процесі боротьби з іноземними загарбниками ця цілісна єдність була порушена, споконвічні українські землі були відділені. Але фінал повісті оптимістичний: після смерті чаклуна можливе “нечуванс диво”, коли об’єднається вся Україна. Ставлення до зла, вбивства, зради у Гоголя безкомпромісно негативне, у цьому відбилося глибоке розуміння автором світогляду народу, його ставлення до зла, злочину, зради, носіям яких ніколи не буде даровано пробачення – на них чекає “страшна помста”. Тема історичної долі України, її героїчної боротьби за національну незалежність і самобутність, за єдність усіх земель подано у повісті “Страшна помста” як народно-поетична легенда, де реальність дивно переплітається з казково-фантастичним переказом.
Народно-героїчна епопея “Тарас Бульба” являла собою новий, вищий етап художнього історизму Гоголя. Вона вперше побачила світ у збірці “Миргород”, що вийшла друком 1835 року. У повісті письменник зобразив нашу історію, цікавий світ українського козацтва. Запорозької Січі. Січ була уособленням вільного життя козаків, середовищем, де народжувалося і виховувалося хоробре українське воїнство. Саме на Січ веде своїх синів головний герой твору, старий козак Тарас Бульба. Твір Гоголя – героїчна трагедія, де гинуть усі дійові особи. Гинуть у бою з ляхами завзяті козаки, гине, але не зраджує своєї віри, старший Тарасів син, Остап. Через романтичне кохання гине і молодший його син – Андрій. Гине і сам Тарас. Падає, як кремезний і сильний дуб, якому вже нема для чого жити.
У повісті “Тарас Бульба” письменник засуджує зрадництво і прославляє відданість вітчизні, святе почуття товариства.
Твори Гоголя не залишають байдужими нікого, хто їх прочитав, бо виражають глибини національного духу нашого народу. 1 хоч написані вони російською мовою, вони все одно цікаві, зрозумілі і близькі нам – українцям, адже серце великого письменника було віддано українським степам, сивому широкому Дніпру, героїчному, могутньому народу, українському козацтву.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)