Вілінська Марія Олександрівна (Марко Вовчок)
Марія Олександрівна Вілінська (Марко Вовчок) народилася 22 грудня 1833 р. в селі Єкатеринівка Єлецького повіту в родині збіднілого дворянина, капітана у відставці. Першою її батьківщиною стала Росія, хоч рід за переказами веде свою історію з Чернігівщини. Мати володіла кількома мовами, любила музику, співала українських пісень.
Батько помер, коли Марії було 6 років, мати вийшла заміж вдруге. Вітчим був лютим кріпосником, знущався не тільки з кріпаків, а й зі своєї родини. Маєток матері він програв у карти та покинув сім’ю.
У дванадцять
Після трьох років навчання дівчина виїжджає до тітки в Орел, виховує її дітей, бере участь у літературних вечорах. Там вона і зустріла свого майбутнього чоловіка, студента Київського університету Опанаса Марковича, який був засланий в Орел за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві.
Після повернення на Україну та одруження вони разом виїжджали на село збирати фольклорний матеріал. Саме тоді Марія
У 1857 р. в Петербурзі виходять “Народні оповідання” Марка Вовчка.
У 1859 році, тяжко захворівши, Марія їде на лікування до Німеччини, знайомиться там з відомими російськими вченими, листується з Герценом, зустрічається з ним у Лондоні. З того часу вона переймається революційними ідеями. їде вона й до Італії, де знайомиться з М. Добролюбовим. З часом Марія Вілінська стає співробітницею журналу “Современник”.
1860-1866 рр. Марко Вовчок разом з сином Богданом провела в Парижі. Жили вони бідно, доводилося багато працювати.
Після восьми років закордонного життя письменниця повертається до Росії й живе у Петербурзі майже десять років. Це були роки активного творчого життя.
Після смерті Марковича виходить заміж вдруге, багато переїздить разом з чоловіком, потім вони на сім років оселяються на Богуславщині.
Померла письменниця у містечку Нальчик.
Спадщина Марка Вовчка налічує дві книги “Народних оповідань”, повісті “Інститутка”, “Три долі”, “Павло Чорнокрил”, “Сестра”, “Дяк”, “Гайдамаки” та інші. Ще більше написала вона російською мовою.
За тематикою творчість письменниці різноманітна – життя дітей, побут дорослих, існування різних верств населення. Але більшість творів присвячена селянам-кріпакам.