Викриття суспільних пороків і вад кріпосницького ладу в поемі “Енеїда” – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
Незважаючи на запозичений сюжет і античні імена героїв, Іван Котляревський в поемі “Енеїда” зумів змалювати життя українського народу з його соціальними бідами і історичним оптимізмом, побутом і моральними принципами, вподобаннями і невичерпним гумором.
Важливе місце в ідейно-художній системі “Енеїди” посідає викриття вад феодально-кріпосницького суспільства, засудження експлуататорської політики, хабарництва, крутійства, моральної розтлінності. У поемі відображено моральні принципи трудового народу, його гнів, спрямований
Панам, підпанкам і слугам
Давали в пеклі добру хльору,
Всім по заслузі…
У пекло “поселено” не тільки панство, а й іншіх носіїв суспільних пороків. Тут і “начальники, п’явки людські”, злодії, нечесні крамарі, і служителі церкви, що ганялись за наживою і вели аморальний спосіб життя. Засуджуючи хабарництво і продажність, що у творі показані як звичайна справа, автор відправляє в пекло хабарників, тих, “які по правді не судили, та тільки грошики лупили – одбирали хабарі”. Таким способом у творі викрито не тільки хабарництво, а й “кривосуддя” чиновників. У панівному середовищі процвітає хабарництво, зловживання своїм становищем, навіть боги не цураються хабарів. А за словами Сівілли, “той, хто з батька здере” є “тямущим”, а той, хто не бере, – дурень. Не потрапляють до раю ті, “що були чиновні”, які мають грошей повні скрині, або “в яких товстий живіт”.
Автором засуджується моральна розбещеність, викривається подружня невірність в образах богів, відображується висока моральність народу, за уявленнями якого до раю мали потрапити “діви чесні, непорочні”.
Іван Котляревський в своїй поемі показав “колючу мужичу правду”, бажання народу покарати, посадити “в свою шкуру”, відправити в пекло жорстоке панство, чиновників-хапуг, аморальне духівництво; правдиво відобразив тогочасну дійсність і викрив пороки суспільства.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)