Home ⇒ 📕Скорочені твори ⇒ Війна світів (переказ)

Війна світів (переказ)

У 1877 р. італійський астроном Джованні Вірджін Скіапареллі (1835-1910) виявив на Марсі мережу прямолінійних ліній, які він назвав каналами. Виникла гіпотеза, згідно з якою ці канали є штучними спорудами. Подібна точка зору була згодом спростована, але за життя Скіапареллі користувалася широким визнанням. А звідси логічно випливала думка про населеність цієї планети. Звичайно, щось їй і суперечило. Марс старший за Землю, далі відстоїть від Сонця, і якщо життя на ньому почалася раніше, то вже наближається до кінця. Середня денна температура в екваторіальному

поясі не вище, ніж у нас в найхолоднішу погоду, атмосфера дуже розріджена, біля полюсів скупчуються величезні маси льоду. Але чи не варто звідси, що за часи існування Марса у них виросла незрівняна із земною техніка і заодно прагнення переселитися на іншу, більш зручну для життя планету?

Такі передумови цього самого великого за обсягом науково-фантастичного роману Уеллса. У ньому мова йде про вторгнення марсіан на Землю. При протистоянні Землі та Марса відстань між ними максимально скорочується. Астрономи в цей час спостерігають якісь спалахи на поверхні цієї планети. Швидше за все, це землетрусу.

А може бути, припускає Уеллс, марсіани просто відливають гігантську гармату, з якої вони скоро випустять десять снарядів Землю на? Цих снарядів було б і більше, але на Марсі щось трапилося – якийсь вибух, – хоча прибули марсіан виявилося цілком достатньо, щоб, якби було непередбачуваного, підкорити всю нашу планету.

Закінчується роман ще одним науковим припущенням. Період розвитку марсіанської цивілізації – варто нагадати, дуже тривалий – виявився достатнім для того, щоб знищити всі хвороботворні мікроби. І марсіани стають жертвою своєї непристосованості до земного життя. Вони гинуть.

Між цим зачином і кінцем якраз і розгортається дія роману. Воно двояко. Спочатку Уеллс представляється свого роду послідовником Жюль Верна, якогось “технічного фантаста”. Марсіани принесли на Землю нові принципи науки і техніки. Їх бойові триніжки, крокуючі зі швидкістю птаха, їх теплові та світлові промені, їх газові атаки, задовго передвіщають жахи світової війни, вміння користуватися суглобними, а не колісними пристроями, до яких прийшли інженери майбутніх поколінь, – це провісники робототехникі. Літальні апарати важчі за повітря тільки планувалися, а у Уеллса його марсіани вже будують власний літак.

І ще одне передбачення Уеллса – химерне. Марсіани схожі на розумного пуголовка, забезпеченого пучками щупалець. Вони швидше породження земної, а не позаземної цивілізації. І на погляд сучасної людини вони огидні. Тим більше, що марсіани харчуються кров’ю істот, що нагадують теперішніх мешканців Землі. Це одна з головних причин їхньої експансії,

Дія починається з падіння першого відгвинчується зсередини циліндра марсіан. Люди мріють встановити контакт з інопланетянами. Однак у марсіан зовсім інші плани. Їм необхідно підпорядкувати собі Землю, і вони з самого початку ведуть себе вкрай агресивно, пригнічуючи перші ж осередки можливого опору. Націлені на них артилерійські батареї знищені тепловим променем. Уряд в силах ще закликати населення залишити Лондон, чого після функції його абсолютно вичерпуються. Виробництво приходить до кінця. Немає більше ніякого соціального порядку. Починається масовий результат населення з найбільшого в світі міста. Безчинствують мародери. Люди, не підлеглі більше зовнішньої дисципліни, показують себе такими, якими вони є.

У романі два оповідача. Один з них – сам автор. Це він відразу ж зауважує прибуття марсіан, знищення миротворчої делегації з білим прапором, перші натовпи біженців, які не встигли ще досягти Лондона. У ході поневірянь йому зустрічаються дві людини, що зупиняють його увагу. Один з них – священик, з яким він з волі випадку виявляється в напівзруйнованому будинку на самому краю гігантської воронки, виритої падаючим циліндром. З пролому в стіні він спостерігає за тим, як марсіани збирають свої механізми. Священик – людина щиро віруюча, все ж таки поступово сходить з розуму, піднімає крик і скоро привертає увагу марсіан. У пролом простягаються щупальця, і можна тільки здогадуватися, яка доля його чекає. Герой дивом уникає такої ж долі.

І ще одна людина попадається на його шляху. Це їздовий артилерійської батареї, що відстав від своєї частини. У момент, коли вони зустрічаються знову, марсіани вже встигли восторжествувати над людством. Але, як з’ясовується, у артилериста є свій план порятунку роду людського. Треба заритися глибше в землю, наприклад, у каналізаційну мережу, і перечекати. Спочатку здається, що в його викладках є частка істини. Каналізація після дощу добре промита. Вона достатньо простора, а проникнути туди можна через спеціально виритий підземний хід. З часом Землю вдасться відвоювати. Треба лише опанувати таємницею марсіанських триніжків. Людей адже все одно залишиться більше. Та й серед них знайдуться здатні керувати цими до пори до часу незрозумілими механізмами.

План сам по собі був непоганий. Та ось біда – він народився в голові людини, що представляє чималу небезпеку для людства. Це з’ясовується мало не з першого моменту. Солдат-артилерист – один з розплодилися за останній час мародерів. Не визнавши відразу оповідача, він не бажає пускати його на “свій ділянку”, де скупчилася достатня для двох чоловік кількість їжі. До того ж свій підкоп він риє в неправильному напрямку. До каналізації звідси не пробитися. І часу для цього не буде. Творець великого плану не надто любить працювати. Він вважає за краще поглинати заготовлену кимось іншим їжу і спиртні напої.

Але найгірше інша сторона цього “великого плану”. Для його здійснення доведеться вивести нову породу людей. Слабких (за відомим спартанського зразком) треба буде вбивати. Жінки будуть покликані тільки народжувати життєздатних людей. І розповідач, носій зовсім інших думок, вирішує покинути цього неприборканого і дивного мрійника і йти до Лондона.

Видовище, що постала його очам, відлякує. Місто, якщо не рахувати декількох п’яних, спорожнів. Він завалений трупами. І над усім цим чується виття позаземного чудовиська. Але оповідач ще не відає, що це передсмертний крик останнього залишився в живих марсіанина.

Багато про що він дізнається з уст свого брата. Це і є другий оповідач. Саме він і був свідком великого результату з Лондона. В оповіданні артилериста про нікчемність, що населяють Англію, було все-таки чимало правди. Ці нікчемні люди за перших же ознак небезпеки звіріють і втрачають почуття реальності. На дорогах вони грабують і забирають транспортні засоби. Якийсь старий, ризикуючи життям, збирає розсипалася, що стало непотрібним золото. Але тепер потік хлинув назад. І з тих пір люди дізналися багато нового про марсіан. Їм не знайоме відчуття втоми. Подібно мурашкам, вони працюють всі двадцять чотири години на добу. Розмножуються вони брунькуванням і тому не знають тих бурхливих емоцій, які виникають у людей внаслідок відмінності статей. Травний апарат відсутній. Головний орган – величезне, безперервно працює мозок. Все це робить їх по-своєму сильними і водночас безжалісними.

А всім, що принесли з собою марсіани, люди, пророкує Уеллс, з часом оволодіють. Справа не в одній техніці. Вторгнення марсіан загрожувало не тільки Англії, але і всій нашій планеті. І Уеллс в кінці книги повертається до улюбленої своєї думки, яку він висловлював все життя: “Бути може, вторгнення марсіан не залишиться без користі для людей; воно забрало в нас безтурботну віру в майбутнє, яка так легко веде до занепаду воно сприяло пропаганді ідеї про єдиної організації людства “


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Переказ глави XV роману “Війна й мир”: Перший бал Наташи Ростовой Наташа із самого ранку хвилювалася, чекаючи балу, у кареті представляла, що чекає її на балі. Ідучи по сходам, “вона не могла прийняти тієї манери, яка б зробила її смішний, і йшла, завмираючи від хвилювання, і намагаючись тільки сховати його”. Хвилювання допомогло Наташе залишитися собою, не бути однієї з багатьох, не...
  2. Переказ оповідання Василя Белова “Така війна” Ваню – сина Дар’ї Румянцевій – убило на фронті в 42-м г., а папір з печаткою й незрозумілої, але вуж боляче підозрілим підписом (один гачок з петелькою) приходить більше чим через рік. І вирішує Дар’я, що папір фальшивою, підробленою якоюсь недоброю людиною. Коли через Село проїжджають цигани, Дар’я щораз ходить...
  3. Переказ глави з роману “Війна й мир”: Наташа в гостях у дядюшки Дядюшка був небагатий, але в його будинку було затишно, може бути, тому, що господарством займалася Онисія Федорівна, економка, “товста, рум’яна, гарна жінка років сорока, з подвійним підборіддям і повними, рум’яними губами.” Привітно й ласкаво дивлячись на гостей, вона принесла угощенье, що “озивалося соковитістю, чистотою, білизною й приємною посмішкою”. Усе було...
  4. Переказ глави з роману “Війна й мир”: Ніч у Втішному По визначенню, даному в Словнику літературознавчих термінів, епізод – це уривок, фрагмент якого-небудь художнього твору, що володіє відомою самостійністю й закінченістю. Функціонування цього слова як літературознавчого терміна пов’язане з давньогрецькою драмою, де воно позначало частину дії між виступами хору. Епізод у художньому творі – не тільки подія в житті героїв,...
  5. Переказ другого розділу роману “Війна й мир”: Сцена пояснення Пьера з Элен Ситуація розв’язалася в день іменин Элен, коли в будинок до Курагиним були запрошені рідні й друзі: “Всім цим рідним і друзям дано було почувати, що в цей день повинна зважитися доля, іменинниці”. Товстої описує оздоблення їдальні, у якій вечеряють гості, розмови, що ведуться за столом, анекдот, розказаний князем Василем, щоб...
  6. Сім’я Сірків і майор Медвин як представники різних світів (“Тигролови” Івана Багряного) Ім’я Івана Багряного, видатного українського письменника, дуже довго замовчувалося. А він був справжнім українським патріотом, бо своїми творами виховував національну свідомість, високі патріотичні й загальнолюдські ідеали добра, милосердя, справедливості; викривав і засуджував комуно-фашистську імперію, яка принесла трагедію в Україну – люди вимушені були покидати свої домівки, бо страждали від малоземелля,...
  7. Єдність світів у творчості Рільке Рільке-Рільке-Рільке… Річною галькою на губах перекочується звучне прізвище відомого австрійського поета. Його називали пророком минулого, він завоював собі славу Орфея XX століття. Далекий міфічний Орфей був зрозумілим Рільке, і ми, люди XXI століття, близько до серця беремо біль і радість міфічних персонажів, бо це – сама вічність. “На півночі у...
  8. Роль художніх світів казки “Снігова королева” у розкритті образів Казки Г. X. Андерсена, якого справедливо називають “Королем казки”, – одне з найвизначніших досягнень світової літератури ХІХ ст. Ганс Хрістіан Андерсен – один із небагатьох письменників, які зуміли відобразити свій час, виразити своє ставлення до речей, свої думки, почуття, свій світогляд не в романах, оповіданнях чи в драмах, а саме...
  9. Протиставлення у творі В. Короленка “Діти підземелля’ двох світів дитинства Коли я читав повість В. Короленка “Діти підземелля”, я втішався тим, що це вже минулося. Такого вже не буде, бо ми живемо у новітні часи, в демократичній державі. Я співчував Васі, бо то страшна річ – залишитися без матері, до того ж батька гне горе. Я розумів хлопця, чого він...
  10. Антагонізм двох непримиренних світів у повісті “Борислав сміється” Іскра бориславського полум’я жевріла в душі Івана Франка ще з дитинства. У батьковій кузні малий Івась чув розповіді селян, які приходили до батька-коваля, про лиходійство бориславських фабрикантів, про страшні події на нафтових промислах. Згодом Франко прийшов до читачів із своїм тематично новаторським “робітничим” епосом – малою (цикл оповідань) і великою...
  11. Антагонізм двох непримиренних світів у повісті Івана Франка “Борислав сміється” Іскра бориславського полум’я жевріла в душі Івана Франка ще з дитинства. У батьковій кузні малий Івась чув розповіді селян, які приходили до батька-коваля, про лиходійство бориславських фабрикантів, про страшні події на нафтових промислах. Згодом Франко прийшов до читачів із своїм тематично новаторським “робітничим” епосом – малою (цикл оповідань) і великою...
  12. Вітчизняна війна 1812 року в долях головних героїв роману Л. Н. Толстого “Війна й мир” Оповідання про війну 1812 року Л. Н. Толстой починає із суворих і врочистих слів: “12 червня сили Західної Європи перейшли границі Росії, і почалася Війна, тобто відбулося противне людському розуму й всій людській природі подія”. Товстої прославляє великий подвиг російського народу, показує всю силу його патріотизму. Він говорить про те,...
  13. Протистояння двох світів і морально-етичних позицій у драматичній поемі Лесі Українки “Бояриня” У драматичній поемі “Бояриня” Леся Українка змальовує трагічну добу, що тривала чверть століття після смерті Богдана Хмельницького й відома в історії під назвою “Руїна”. Уже в першій дії драми, яка відбувається в Україні, в садибі козака Перебійного, звучать різні думки про способи служіння вітчизні. Молодий козак Степан вирішив служити рідному...
  14. Народна війна в зображенні Л. М. Толстого (За романом “Війна і мир”) Для улюблених героїв письменника Вітчизняна війна з’явилася випробуванням, перевіркою їхніх моральних якостей. Почуття причетності до подій виникає в душі П’єра Безухова, Наташі Ростової, Андрія Болконського і безлічі інших персонажів роману, часто епізодичних. Ми згадуємо Денисова та Каратаєва, Петю і Миколи Ростових, дох-турів та Тимохіна, безіменних солдатів, показаних на полі Бородіна...
  15. Безглузда війна серед світу людей (за романом Л. М. Толстого “Війна і мир”) Із подивом слухаєш розповіді старих людей, того покоління, що пережило жахи війни середини минулого століття: жодного прокльону або скарги. Вони навчилися цінувати життя, тому й бажають усім: аби тільки у світі панувала мирна тиша і спокій, аби не було війни. У роки Великої Вітчизняної війни ленінградський журнал “Звєзда” свідчив: “…...
  16. Переказ. Поняття про переказ як жанр художньої літератури та вид мовленнєвої діяльності. Докладний переказ художнього тексту розповідного характеру Переказ. Поняття про переказ як жанр художньої літератури та вид мовленнєвої діяльності. Докладний переказ художнього тексту розповідного характеру Мета: ознайомити школярів із художніми особливостями народних переказів та специфікою переказу як комплексного виду мовленнєвої діяльності, формувати уміння в аудіюванні, читанні, говорінні, письмі. Комунікативний компонент – розвиток умінь свідомого і виразного читання,...
  17. “Непотрібна війна” (по романі “Війна й мир” ) …Там нічого було битися. Л. Толстой Життя й долі героїв роману Лева Миколайовича Толстого “Війна й мир” найтіснішим образом пов’язані з історією Росії. Очами діючих осіб роману ми бачимо огляди військ, військові ради, подвиги солдатів на полях боїв, чуємо розпорядження головнокомандуючих; бачимо поранені й убитих, борошна й страждання людей, перемоги...
  18. “Вітчизняна війна” Скоро сімдесят років, як скінчилася велика війна. Тоді стояла квітуча весна. На вулицях обіймалися незнайомі люди, біля радіоприймачів вистроювалися черги: послухати радісні новини. Тієї весни наш народ почав з ентузіазмом відбудовувати руїну в країні: ворога прогнали, потрібно навести лад в домі. Ми знаємо, що війни насправді ведуться за чиїсь політичні...
  19. Війна – найбільше з лих Війна – найбільше з лих І виростають покоління, Котрі не чули тишини. О, найстрашніше з літочислень Війна – війною – до війни! / Л. Костенко / Історія людства рясніє війнами. Чи був хоч один день, коли ніде на планеті не точилася війна? Війни міждержавні і громадянські, локальні і світові, справедливі...
  20. Скорочено роману Війна мирів Герберта Уеллса В 1877 р. італійський астроном Джованни Вирджино Скиапарелли виявив на Марсі мережа прямолінійних ліній, які він назвав каналами. Виникла гіпотеза, відповідно до якої ці канали є штучними спорудженнями. Подібна точка зору була згодом спростована, але при житті Скиапарелли користувалася широким визнанням. А звідси логічно випливала думка про населеність цієї планети....
Війна світів (переказ)
«
»