Home ⇒ 📕Твори з зарубіжної літератури ⇒ Відродження (Ренесанс) як доба в європейській літературі

Відродження (Ренесанс) як доба в європейській літературі

ВІДРОДЖЕННЯ

Доба Відродження, або Ренесанс, – одна з найвизначніших епох в історії людської цивілізації. У галузі мистецтва та літератури вона виплекала таких видатних митців, як Данте Аліг’єрі, Франсуа Рабле, Мігель Сервантес, Вільям Шекспір, Леонардо да Вінчі, Тіціан, Мікеланджело, Рафаель, Альбрехт Дюрер та ін. їхні неперевершені твори й досі зберігають своє всесвітнє значення.

Хронологічно європейське Відродження як єдиний культурний рух розгорнулося в межах XIV

– початку XVII ст. й охопило Італію, Іспанію, Францію, Німеччину, Англію, Угорщину, Польщу, Чехію тощо. Звичайно, у кожній країні цей тип культури мав свої особливості, пов’язані з місцевими традиціями, етнічними характеристиками, впливом інших національних культур.

Відродження виникло на грунті досягнень середньовічної цивілізації, зокрема, періоду Пізнього Середньовіччя, коли феодальне суспільство досягло високого розвитку і зазнало значних змін. У XIV-XV ст. відбувалося швидке піднесення економіки та культури міст, з’явилися нові технічні винаходи, розвинулося кораблебудування, мореплавство й торгівля,

були зроблені Великі географічні відкриття. На цей період припадає початок книгодрукування. У сфері культури посилюється боротьба за звільнення філософської думки від тиску церкви, з’являються нові знання й розумові течії, які не вкладалися в рамки середньовічної філософсько-богословської системи уявлень. Усі ці явища вели до прогресивного перевороту, яким і стало Відродження. Це був потужний культурний рух, у ході якого відбулося подолання духовної диктатури церкви, виникла нова культура, звернена до земних справ і прагнень людей, а також нова система національних літератур, нова філософія і наука, небувалого розквіту досягло мистецтво.

Другим чинником, який відіграв величезну роль у становленні й розвитку культури Відродження, була Античність. Культурні діячі цієї доби зуміли відродити античну спадщину (звідси пішла і назва доби) й надати їй великого практичного значення. Відродження античності стало метою і суттю нової культури. Античність сприймалася як найвищий авторитет, ідеал людської культури, у світлі якого оцінювалася сучасність. Найсильніше античність вплинула на освіту, філологію, образотворчі мистецтва й літературу.

Античність позначилася на формуванні провідної ідейно-філософської течії доби Відродження – ренесансного гуманізму1. Його сутність можна визначити як прояв пристрасного інтересу до земного життя. Гуманісти спиралися на античні авторитети і головною своєю справою вважали відродження й поширення античних знань. Вони опановували грецьку та латинську мови, відшукували, збирали й коментували давні рукописи, вели археологічні розкопки. З часом гуманізм став вираженням нового світосприйняття, нового розуміння сутності людини і земного життя.

На противагу середньовічній теоцентричній системі сприйняття світу, гуманісти виробили свою, антропоцентричну. Вони не відкидали богословської думки про те, що Бог є творцем світу і людини. Але гуманісти поставили в центр світу не Бога, а людину, звеличили її, проголосили найціннішою істотою, здатною в усьому піднестися до свого Творця. Вони вірили у великі пізнавальні та творчі можливості людини, невичерпність її здібностей. Відкидаючи аскетизм, гуманісти протиставили йому нову мораль, основану на єдності плоті та духа і, згідно з цією мораллю, виборювали право людини на земні радощі й інтелектуальний розвиток, на задоволення чуттєвих і духовних запитів, на право прагнути до земної слави. Діячі ренесансного гуманізму відстоювали самоцінність людської особистості та вважали протиприродним оцінювати людину за її походженням чи багатством, расовою належністю чи релігійними переконаннями. Вони закликали цінувати людину насамперед за її особисті чесноти, освіченість і конкретні справи. їх ідеалом була духовно розкута, гармонійно розвинена людина.

Ренесансний гуманізм мав неабияке значення для розквіту літератури і мистецтва Відродження. Він став ідеологічною основою провідного художнього напряму нового часу. Головним змістом мистецтва стає людина, її земне життя, боротьба за щастя.

У розвитку культури Відродження розрізняють такі етапи: Раннє Відродження (основними представниками цього періоду є італійці Франческо Петрарка і Джованні Боккаччо та ін.), Високе Відродження (Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буонаротті, Рафаель Санті (Італія), Франсуа Рабле і П’єр Ронсар (Франція), Еразм Роттердамський (Нідерланди), Ян Кохановський (Польща) та ін.) та Пізнє Відродження, коли виявляється криза гуманізму (Вільям Шекспір (Англія), Мігель де Сервантес (Іспанія) та ін.).

Незважаючи на лаконічність і сконцентрованість зображуваного, письменники та художники досягають широкого охоплення дійсності й уміють правдиво відобразити істотні риси свого часу. При цьому вони шукають найефективніші засоби для належного відтворення всього багатства та розмаїття форм прояву реального світу. У цю епоху долається середньовічна замкненість, коли люди були обмежені рамками свого маєтку або міста і мали доволі непевне уявлення про зовнішній світ. Долається і релігійний погляд на людину як на гріховну істоту, безпорадного пішака в руках Бога. Таким чином, відбувається наче відкриття і світу, і людини. Мистецтво Відродження вражає глобальністю образів. У цій глобальності й проявляється радість відкриття: світ широкий, і дивом є сама людина.

Поетів, художників, композиторів надихала не лише антична, а й старозавітна давнина. Біблійним сюжетам присвячені полотна Рембрандта ван Рейна (“Жертва Авраама”), Джорджоне (“Юдіф”), Альбрехта Дюрера (“Адам і Єва”, “Мадонна”, “Чотири апостоли” тощо), скульптури Мікеланджело, фрески Леонардо да Вінчі та ін.

Розвиток ренесансної літератури грунтувався на широкому використанні традицій не лише стародавньої, античної та середньовічної літератур, а й народнопоетичної творчості. Але все це переосмислювалося в дусі гуманістичного світогляду і слугувало створенню літератури нового типу, визначальною рисою якої є пристрасний інтерес до реального світу.

Мистецтво Відродження – це новий крок у розвитку реалізму у світовій літературі. Цей реалізм іноді називають ідеалізуючим. Прагнення до ідеалізації образу помітне й у мадоннах Рафаеля, й у комедіях Шекспіра, й у поезії Петрарки. Але в цій ідеалізації поет і художник не втрачають життєвої основи. Вони прагнуть у реальній людині побачити красу і шляхетність. І це не стільки зовнішня краса, скільки прояв високого стану душі.

Прагнення до ідеального аж ніяк не послаблює пафосу утвердження всього земного, плотського. Саме в боротьбі проти церковного аскетизму мистецтво Відродження уславлює радощі життя. Якщо церква вважала людське тіло гріховною “посудиною диявола”, то митці Відродження зображують оголене людське тіло, у мармурі та барвах складаючи гімн його красі.

Гуманістична література, як і гуманізм загалом, у процесі розвитку зазнала чимало змін, зумовлених суспільними процесами. Вона пройшла етапи становлення, розквіту і занепаду, врешті-решт поступившись місцем новим культурним явищам. На ранньому етапі вона була пройнята оптимізмом, вірою в можливість втілення гуманістичних ідеалів у найближчому майбутньому. Наприкінці епохи, коли посилився наступ феодально-церковної реакції та виразніше виявилися суперечностей антигуманістичний характер того суспільства, яке йшло на зміну феодальному, розпочалася криза гуманізму, колишній оптимізм і життєрадісність заступило трагічне світосприйняття. Але при всьому трагізмі становища і герої творів письменників-гуманістів, і їхні творці відстоювали гуманістичні ідеали й заповідали їх наступним поколінням.

_______________________________________________________

1 Гуманізм (від лат. Ьшпапиз “земний”, “людський”, Нитапііаз “людяність”) – визнання людини найвищою цінністю в світі, повага до гідності та розуму людини; течія в західноєвропейській культурі епохи Відродження, спрямована на утвердження поваги до гідності й розуму людини, її права на щастя в житті та вільний вияв природних почуттів і здібностей.

(2 votes, average: 2.50 out of 5)

Схожі твори:

Літературний процес – ДОБА РЕАЛІЗМУ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ ДОБА РЕАЛІЗМУ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ Перемога реалізму над романтизмом зумовлена торжеством науки над фантазією. О. де Бальзак Літературний процес Як ви вже знаєте, у кожній мистецькій добі, крім основного, домінуючого, напряму чи стилю, існують також інші, супровідні: ті, що згасають, і ті, що зароджуються. Саме така ситуація...
Романтизм і реалізм: відмінні риси – ДОБА РЕАЛІЗМУ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ ДОБА РЕАЛІЗМУ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ Романтизм і реалізм: відмінні риси Проте між романтизмом і реалізмом існували й принципові розбіжності. І це закономірно, адже без заперечення старого немає ствердження нового, інакше неможливими були б оновлення й розвиток літературного процесу. Якщо романтизм абсолютизував творчу уяву письменника, то реалізм робив...
Романтизм і реалізм: подібні риси – ДОБА РЕАЛІЗМУ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ ДОБА РЕАЛІЗМУ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ Романтизм і реалізм: подібні риси Потрібно ще раз підкреслити, що хоча романтизм і реалізм становлять дві стадії еволюції художнього процесу ХІХ ст., їх не можна розглядати суто послідовно і стверджувати, що коли закінчився романтизм, тоді почався реалізм. Адже романтизм і реалізм народжені...
Жанрові пріоритети літератури реалізму – ДОБА РЕАЛІЗМУ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ ДОБА РЕАЛІЗМУ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ Жанрові пріоритети літератури реалізму Недаремно багато письменників, які стояли на межі цих епох, у ранні (романтичні) етапи своєї творчості здебільшого писали поетичні твори, а в наступні (наближені до реалізму) – ставали прозаїками. Це можна побачити на прикладі творчості О. Пушкіна та М....
Художній час і простір літератури реалізму – ДОБА РЕАЛІЗМУ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ ДОБА РЕАЛІЗМУ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ Художній час і простір літератури реалізму Одним з улюблених у художній системі романтизму був мотив утечі героя від сірої буденності. Куди ж цей герой “утікав”? Передовсім це могли бути якісь далекі екзотичні краї. Наприклад, у Джорджа Байрона – це місця “паломництва” Чайльд-Гарольда...
Відповіді до теми: “Доба Відродження” 1. На які століття припадає розквіт культури Відродження? Епоха Відродження прийшла на зміну Середньовіччю, надавши потужного імпульсу подальшому розвитку культури. Відродження розпочалося в Італії у XІV ст., а потім поширилося в багатьох країнах Західної і Східної Європи: у Франції, Німеччині, Нідерландах, Польщі (кінець XV – початок XVІ ст.), в Англії,...
ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ З другої половини XIV століття в Європі почався новий історичний період, який у XVI столітті стали називати добою Відродження, або Ренесансу (від слова renaissanse, що в перекладі з французької означає відродження). Так його називають і зараз. Хронологічні межі доби Відродження охоплюють лише два з половиною сторіччя – друга половина XIV...
Узагальнення за розділом “Злет людського духу в літературі доби Відродження” Узагальнення за розділом “Злет людського духу в літературі доби Відродження” Доба Відродження почалася й Італії в XIV ст. і завершилася в Англії та Іспанії на початку XVII ст. Символічним початком цієї доби дехто вважає вшанування Петрарки лавровим вінком на Капітолійському пагорбі, а кінцем – смерть Сервантеса й Шекспіра. Діячі Відродження,...
ЛІТЕРАТУРА ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ Відродження, або Ренесанс (фр. Renaissance, італ. Rinascimento) – епоха в історії культури Європи, що прийшла на зміну культурі середньовіччя і передувала культурі нового часу. Приблизні хронологічні межі епохи – XIV-XVI століття. Доба Відродження включає три фази: раннє (XIV ст.), високе (XV-XVI ст.) та пізнє Відродження (XVI – початок XVII ст.)....
“Розстріляне Відродження” в українській літературі Термін “розстріляне відродження” вперше запропонував діаспорний літературознавець Юрій Лавриненко, вживши його як назву збірника найкращих текстів поезії та прози 20-30-х pp. За це десятиліття (1921-1931) українська культура спромоглася компенсувати трьохсотрічне відставання й навіть переважити на терені вітчизни вплив інших культур, російської зокрема (на 1 жовтня 1925 року в Україні нараховувалося...
“РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ” В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ 20-30-Х РОКІВ XX СТ “РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ” В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ 20-30-Х РОКІВ XX СТ. ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. Історичні передумови. II. Загальна характеристика творчої та літературно-критичної спадщини митців “Розстріляного відродження”. III. Література як храм духовності. Варіант 2 I. “Нам треба українську інтелігенцію поставити на коліна…”. II. Загублене, репресоване та знищене – творчість митців...
“Розстріляне Відродження” в українській літературі 20-30-х років Термін “розстріляне відродження” вперше запропонував діаспорний літературознавець Юрій Лавриненко, вживши його як назву збірника найкращих текстів поезії та прози 20-30-х рр. За це десятиліття (1921-1931) українська культура спромоглася компенсувати трьохсотрічне відставання й навіть переважити на терені вітчизни вплив інших культур, російської зокрема (на 1 жовтня 1925 року в Україні нараховувалося...
Загальна характеристика англійського Відродження. Періодизація літературного процесу в Англії за доби Відродження 19. Загальна характеристика англійського Відродження. Періодизація літературного процесу в Англії за доби Відродження. Особливості англійської літератури гуманізму зумовлені також її порівняно пізнім характером. Вона опиралася на надбання ренесансної культури європейських країн, де гуманізм розвинувся раніше, активно вбирала їхній літературний досвід і завдяки цьому розвивалася прискорено. В ній органічно поєдналися цей...
Ранній Ренесанс у розвитку класичного сонета Рішучий поворот у бік утвердження реалізму і подолання середньовічних традицій у мистецтві Італії відбувається у XV столітті. Хронологічно Ранній Ренесанс визначається приблизно 1420-1500 рр. На перший план виходить вільна собистість, що обов’язково мислиться фізично, тілесно, об’ємно, тривимірно, тобто виступає в усій матеріальній тілесності. І – що важлива – відокремлюються від...
Епоха відродження Епоха відродження ставиться за деяким даними до XIV – XVII вв. по іншимі – до XV – XVIII вв. Існує так само точка зору не виділяти відродження як епоху, а вважати його пізнім середньовіччям. Це період кризи феодалізму й розвитку буржуазних відносин в економіці й идеалогии. Термін відродження (Реннесанс) був...
Особливості культури і мистецтва доби європейського Відродження УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 8 КЛАС II семестр ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ УРОК № 49 Тема. Особливості культури і мистецтва доби європейського Відродження Мета: ознайомити з основними засадами мистецтва Відродження, представниками мистецтва Ренесансу, їхніми творами; вчити складати опорні конспекти, виступати із повідомленням; розвивати увагу, уміння слухати; виховувати...
“Зліт людського духу в епоху відродження” Епоха відродження характеризується досить незвичайним напрямком культури, який задовго до цього часу ніс в собі тенденції, що змогли отримати повний розвиток в цю історичну епоху. В рамках середньовічної феодальної культури відомі періоди підйому мистецтва і науки, пов’язані з цікавістю до античності, з’являлися як елементи гуманістичної етики реалізму в мистецтві. На...
Доба Тан – “золота доба” в історії Китаю СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ Доба Тан – “золота доба” в історії Китаю З 618 г. у Китаї розпочалося правління династії Тан, яке тривало майже 300 років. У результаті об’єднання окремих ворогуючих між собою князівств було створено могутню Танську державу. Влада зосереджувалась у руках імператора. Його резиденцією було Чан-ань – місто з мільйонним населенням,...
Відродження візуальної поезії в сучасній українській літературі Візуальна (зорова) поезія – це окремий вид мистецтва, який відрізняється від традиційної поезії, побудований на межі словесного, графічного, живописного варіантів зображення тексту. Класичні зразки української зорової поезії сягають іще часів Івана Велич-ковського. У XVІІ столітті одним із різновидів епіграматичної поезії були так звані курйозні і, зокрема, фігурні вірші. Естетичний смисл...
Людина та її світ у античній літературі Починається наша заочна мандрівка у просторі й часі з найдавніших часів. Сьогодні перед нами відкриває свої таємниці антична культура. Вдома ви ознайомились з інформацією підручника про античність. Пригадайте, яку культуру ми називаємо античною. (Культуру Стародавньої Греції та Стародавнього Риму). Якими були хронологічні межі її існування? (Приблизно 1300 років, з VІІІ...

Відродження (Ренесанс) як доба в європейській літературі

« Зображення головного героя у романі “Герой нашого часу”

Скорочено “Не судилось” (Панське болото) Старицького »