Відповіді на білет № 23 ДПА-2013 9 клас “Світова література”
1. Поясніть ідейний зміст і зазначте особливості композиції філософської повісті Вольтера “Простак”.
У повісті “Простак” показана доля так званої “природної” людини, яка виросла у віддаленні від цивілізації. Ідея “природної людини” – одна з головних у Просвітництві. Багато хто з просвітників вважали сучасний для них суспільний лад неприродним, який лише псує людину. Вольтер був одним з тих просвітників, хто гостро критикував суспільні вади. Вихід він бачив у зверненні людей до освіти та науки, які розвивають самостійне,
Герой повісті, Гурон, прозваний Простаком, був вихований індіанцями та не засвоїв умовностей суспільної поведінки. Опинившись у монархічній Франції, де величезний вплив мала церква, Гурон виявляється морально чистішим, ніж більшість “цивілізованих” громадян. Отримавши доступ до наук, Гурон швидко розвиває свій гострий розум. Скоро Гурон розуміє, що цивілізованість у суспільстві розуміється перш за все як дотримання етикету, зовнішньої “благопристойності”,
Особливості композиції повісті “Простак”: Оскільки твір написаний у жанрі філософської повісті, то левову його частку займає полеміка різноманітних ідей. Логіка розвитку подій обумовлена не логікою людських вчинків, а логікою ідейного розвитку, ходу полеміки. Фактично, центральне місце у “Простаку” займають не люди-персонажі, а філософські ідеї. Повість розбита на короткі глави, у заголовку кожної викладений короткий зміст того, що відбудеться у цій главі. Наприклад: “Глава третя. Гурона, якого кличуть Простаком, навернули до християнства”.
2. Розкажіть про вплив української культури на розвиток творчості Миколи Гоголя як українського і російського письменника
Микола Гоголь народився та виріс в Україні. Дитинство його минуло у мальовничих місцях, овіяних козацьким минулим, давньої історією, народними легендами. Змалку Микола бачив колоритних людей з народу навколо себе: козаків, чумаків, торговців на базарі, хитрих циган-“лошадників”, заможних та бідних селян, гострих на язик дівчат та веселих завзятих парубків. Також він слухав народні перекази, в тому числі і страшні: про відьом, про русалок-водяниць, про квітку папороті, що цвіте на Івана Купала тощо.
Пізніше у російськомовному збірнику оповідань “Вечори на хуторі близ Диканьки” Гоголь відтворив все це. Він створив образ степової України – щедрої землі життєрадісних людей, землі, що овіяна казковими легендами, подекуди смішними, як у “Сорочинському ярмарку”, подекуди таємничими або моторошними, як у “Вечорі проти Івана Купала”. Свої твори про життя простих українців Гоголь збагатив українськими висловами та виразами. Без цього був би втрачений неповторний український колорит. Яскравий гумор Гоголя також народний, гострий та влучний.
Також Гоголь жив у Полтаві та вчився у Ніжинській гімназії вищих наук. Ці міста зберігали історію українського козацтва, яку у художній формі Гоголь потім відобразив у романі “Тарас Бульба”. Дуже ретельно в цій книзі описав Гоголь козацький побут та звичаї як удома, так і на війні. А миргородському циклі повістей Гоголь детально зобразив побут та типову поведінку вже іншої верстви українського населення – сонних поміщиків-обивателів, чиновників-“буквоїдів”, студентів-гуляк. (“Старосвітські поміщики”, “Вій”, “Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем”).
На творчість Миколи Гоголя дуже вплинула Україна, її фольклор, колорит, суспільні типи. Але, водночас, пишучи російською мовою про Україну, Гоголь сам вперше викликав інтерес до української культури в Росії та інших країнах, адже його твори перекладалися іноземними мовами. Він зчинив великий вплив на розвиток української літератури, на основі творів Гоголя було створено кілька класичних опер, наприклад, “Ніч перед Різдвом” композитора М. Римського-Корсакова.