Відповіді на білет № 16 ДПА-2013 9 клас “Світова література”
1. Охарактеризуйте класицизм як напрям у літературі та мистецтві (особливості світосприйняття, художні відкриття й найвидатніші представники)
Класицизм – напрям у культурі Європи. Сформувався у XVII столітті у Франції, а у XVIII столітті розповсюдився європейськими країнами. Продовжував традиції Відродження, але погляди на гармонійність людського розуму та почуттів були змінені. Класицизм проголосив абсолютний культ саме людського розуму.
Риси класицизму у культурі:
– звернення до форм античного мистецтва як до ідеальних
– прагнення до висловлення піднесених ідеалів, вічного та незмінного в світі. Відтак, неувага до індивідуальних особливостей, деталей.
– мистецтво та література мають виховувати та просвіщати людей.
– прагнення до досконалості в мистецтві, досягнення якого проходило через суворе впорядкування творів, симетричну побудову, досягнення гармонії форми та змісту твору.
– прагнення до ясності та логічності викладу змісту в літературному творі.
Класицизм в архітектурі та живопису Характерізується простотою, симмеричністю та монументальністю форм. Суворо дотримуються правильні
Канони класицизму в літературі: Твір, його композиція мають будуватися на основі суворих канонів, визначених для кожного жанру. Наприклад, кожен драматичний твір підпорядковується правилу трьох єдностєй – дії, часу та місця.
Класицизм встановлює також чітку ієрархію жанрів, які поділяються на “високі” (ода, трагедія) та “низькі” (комедія, сатира, басня). Як бачите, класицисти всюди намагалися провадити раціональний, розумовий підхід.
Культура доби класицизму Характеризується розквітом театру, якій орієнтувався на античні еталони трагедій та комедій. Це “золотий вік” європейського театру, якому був притаманний урочистий стиль. p>
Найвидатніші представники класицизму в літературі: Драматурги П`єр Корнель, Жан Расін, Жан-Батіст Мольєр, Вольтер, автор басен Лафонтен, сатирик Буало, прозаїк Ларошфуко, автори од – Ломоносов та Державін.
Класицизм в Україні Розвинувся лише у низьких жанрах – деякі його риси виявилися у драмі “Володимир” Ф. Прокоповича, поезії Івана Некрашевича, , поемі “Енеїда” І. Котляревського, деяких творах П. Гулака-Артемовського та Квітки-Основяненка. Високі жанри не розвинулися в Україні, тому що вони орієнтовані були на смаки вищого суспільства, аристократії. Ця ж верства населення Україні у XVII столітті у своїй більшості стала осторонь розвитку національної мови та культури і орієнтувалася на Петербург, російську мову та літературу метрополії.
2. Назвіть і прокоментуйте основні мотиви лірики Михайла Лермонтова. Прочитайте вірш напам’ять (за вибором учня).
Ліричний герой Лермонтова – це поет-романтик. Він – особистість, яка відкрито розповідає про свої внутрішні переживання. У країні нещодавно самодержавством було придушене повстання декабристів, і відсутня духовна та політична свобода для особистості. Ліричний герой не мириться з несвободою, “всевидящим оком”. Він – героїчна натура, що бажає випробовувати долю, потребує актичної дії та реальних вчинків.
Проте поет з гіркотою усвідомлює, що суспільство, в якому він живе, не потребує його подвигів. Натовп аристократів та обивателів бездушні, їм нецікаві порухі чужої душі, незрозуміле справжнє мистецтво. Тільки блиск царських щедрот засліплює їм очі. Поет низько оцінює сучасне йому суспільство:
“Вы, жадною толпой стоящие у трона,
Свободы, Гения и Славы палачи!” – таврує він їх у вірші “Смерть поета”, присвяченому загибелі Пушкіна.
Тема Батьківщини в Лєрмонтова тісно переплітається з відчуттям вигнання: Тучки небесные, вечные странники! Мчитесь вы, будто, как я же, изгнанники, с милого севера…” Водночас поет любить Батьківщину, її природу, селян, їх ясне буденне життя. У вірші “Как часто, пестрою толпою окружен…”, він протиставляє цей простий природний світ аристократам.
Мотив самотньості, відчуженості, вигнання – провідний у віршах Лєрмонтова “Выхожу один я на дорогу…”, “Хмари”, баладі “Воздушний корабель”. Кохання в його ліриці також трагічно: щастя поет так і не зазнає. Звільнившись від рабства нещасливого кохання, він відчуває полегшення. Поет шукає рідну душу, але не знаходить її, і тількі у величі прекрасної та грізної природи знаходить втіху.
М. Ю. Лєрмонтов. Вірш “Парус” українською
В блакитному тумані моря
Біліє парус самітний.
Чого шука він в тім просторі?
Чом в ріднім краї він чужий?
Лютує хвиля, вітер грає
I щогла гнеться і тріщить;
Та й там він щастя не шукає,
Та й не од щастя він біжить.
Вода під ним – блакить прозора,
Над ним – проміння виграє,
А він благає бурь у моря,
Немов спокiй у бурях є.
М. Ю. Лєрмонтов. Парус.
Белеет парус одинокой
В тумане моря голубом!..
Что ищет он в стране далекой?
Что кинул он в краю родном?..
Играют волны – ветер свищет,
И мачта гнется и скрыпит…
Увы! он счастия не ищет
И не от счастия бежит!
Под ним струя светлей лазури,
Над ним луч солнца золотой…
А он, мятежный, просит бури,
Как будто в бурях есть покой!
(1 votes, average: 5.00 out of 5)