Відповіді на білет № 13 ДПА-2013 9 клас “Світова література”
1. Розкрийте духовний і моральний сенс подорожі героя в потойбічний світ у “Божественній комедії” Данте.
У славетній “Божественній комедії” поет Данте змалював подорож самого себе у потойбічному світі. Твір базується на християнській міфології, на вченні про рай та ад, але воно художньо переосмислене. Герой опиняється у різних фантастичних місцях: пеклі, яке нараховує дев`ять кіл, чистилищі, раю. Данте бачить дивовижні дива, зустрічається з ангелами, з праведниками, з душами грішників, з Господом, з Люцифером та його прислужниками,
Моральний сенс подорожі ДантЕ в тому, що він бачить: те, куди потрапляють душі після смерті визначається їхніми земними вчинками, земним життям. Праведники потрапляють до Раю, якнайближче до Бога, до “світу вічності”. Грішники – в ад, проте ані Бог, ані диявол не вирішують, куди саме відправити людину. Грішники самі закинули себе в ад. Душі ж, які прагнуть очищення та мають надію на нове життя, знаходяться у чистилищі. Твір Данте – це суд над людськими
Духовний сенс подорожі Данте – це подорож людини на шляху пізнання добра та зла, пошук сенсу життя, духовних орієнтирів для того, щоб жити правильно. Вся подорож здійснюється в душі поета та відкриває йому істини світоустрію. В фіналі герой підноситься до пізнання, що світ врятує любов. Божественна любов, яка має оселитися в душі кожної земної людини та направляти її в земному житті. Алегорічним символом цієї всепрощаючої любові, чистоти та радості в творі є Беатріче.
2. Зазначте основні особливості любовної лірики Олександра Пушкіна (на прикладі вивчених творів). Прочитайте вірш напам’ять (за вибором учня).
Олександр Пушкін знаменитий своєю лірикою, присвяченою жінці, коханню: “Я помню чудное мгновенье”, “На холмах Грузии…”, “Я вас любил. Любовь еще, быть может…”Все в жертву памяти твоей”, “Что в имени тебе моем”, “Мадонна”. На відміну від своїх сучасників, поетів-романтиків, які розглядали кохання як пристрастне почуття, що супроводжується муками та стражданнями, Олександр Пушкін розумів кохання зовсім інакше.
Кохання Пушкіна – це світле, радісне почуття, в якому немає егоїзма. Навіть, коли кохання закінчується розлукою, коли воно не є взаємним, це ажніяк не затьмарює його радості. Кохати – це так само природньо, як дихати повітрям. Кохання розпалює вогонь у серці, примушує жити на повні сили, палати, відчувати гостроту та насолоду кожної миті життя. Поет пише про любовні почуття дуже просто та піднесено водночас.
Образ жінки в ліриці Пушкіна – прекрасний та чистий. Кохана може бути легковажна, може бути холодна. Проте її поява в житті закоханого – це все одно божественний дарунок долі. Нехай навіть кохана проходить повз поета та зникає з його життя – поет ні в чому її не винить. Він дякує жінці за те, що вона розбудила в його душі таке прекрасне почуття та бажає їй щастя, нехай і з іншим. Печаль його нерозділеного кохання, хоч глибока, але світла. Вона природня, як природні ревнощі, і поет знає – всі ці почуття з часом минуть.
Кохання минає, але у цьому немає трагедії, вважає Олександр Пушкін. Воно знов виникне, розквітне, неначе квіти кожної весни. “А сердце вновь горит и любит – оттого, что не любить оно не может”.
***
Я вас любил: любовь еще, быть может,
В душе моей угасла не совсем;
Но пусть она вас больше не тревожит;
Я не хочу печалить вас ничем.
Я вас любил безмолвно, безнадежно,
То робостью, то ревностью томим;
Я вас любил так искренно, так нежно,
Как дай вам бог любимой быть другим.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)