Відповіді на білет № 1 з української літератури

1. Зробіть загальний огляд давньоукраїнської драматургії.

Давньоукраїнська драматургія бере початок у 17-му столітті зі шкільних драм. Вони називалися так, тому що виходили зі стін вищих шкіл. Їхніми авторами були викладачі, духовенство, а виконували спудеї, тобто студенти. Ці драми мали форму віршованого діалогу. Яскравий приклад – “Володимир” Феофана Прокоповича, про життя князя Володимир Великого.

У тому ж столітті з’явилися інтермедії (інша назва інтерлюдії). Це побутові гумористичні сценки. Вони базувалися на фольклорі,

народних переказах та жартах, побутових анекдотах. Героями були селяни, козаки, солдати, торговці та інші постаті з народу. Інтермедії грали в антрактах між шкільними драмами, і глядячи часто йшли на виставу саме заради цих гумористичних сценок. Прикладом можуть служити інтермедії Якуба Гаватовича та Митрофана Довгалевського Саме ці сценки започаткували український театр.

У тому ж 17-му столітті мандрівні дяки створили вертепний театр. Це ляльковий театр на двоповерховий пересувній сцені, де відігравалися п’єси до різдвяних свят з колядками. Вертепник рухав на дротиках ляльок та говорив за них

репліки. У нижній частині пересувної сцені йшли вистави народного характеру, “живою” українською мовою, у верхній – релігійного змісту. Вистави цього театру йшли на ярмарках, в хатах, а улюбленими героями глядачів були дяк, шинкарка, запорожець, дід та баба.

2. Охарактеризуйте образ повсталого народу в поемі Тараса Шевченка “Гайдамаки”. Прочитайте напам’ять уривок із поеми.

Український народ у поемі Тараса Шевченка “Гайдамаки” показаний у момент його величного гніву. На початку поеми герої поеми важко працюють, вони по-християнські мирні та терплячі. Але у відповідь на свою працьовитість та інші високі моральні якості українці дістають тільки знущання від багатих шляхтичем та інших поневолювачів. Терпіння волелюбного українського народу має межі, і він повстає. Гнів народу страшний, він не щадить нікого, хто опиняється на його шляху.

Автор продемонстрував, якими організованими, ідейними можуть бути прості українці, як наприклад, Ярема Галайда, як сильно вони прагнуть до волі. Вони стають вірними ідеї свободи та рішуче б’ються та помирають за неї. Одне покоління передає іншому естафету священної боротьби за національне визволення.

Водночас у жорстокій боротьбі народ не втрачає моральних якостей. Герої, такі як Ярема та Гонта, і під час кривавих сутичок залишаються здатними на людські почуття: Ярема ніжно кохає Оксану, Гонта побивається за своїми дітьми, що були в католицькій вірі, і яких вбив з почуття обов’язку. Тарас Шевченко підкреслює, що народ український не гине, він безсмертний, він здатен на великі вчинки та висловлює упевненість в кращому майбутньому українців.

Уривок з твору:

Сини мої, гайдамаки!
Свiт широкий, воля, –
Iдiть, сини, погуляйте,
Пошукайте долi.
Сини мої невеликi,
Нерозумнi дiти,
Хто вас щиро без матерi
Привiтає в свiтi?
Сини мої! орли мої!
Летiть в Україну, –
Хоч i лихо зустрiнеться,
Так не на чужинi.
Там найдеться душа щира,
Не дасть погибати,
А тут… а тут… тяжко, дiти!
Коли пустять в хату,
То, зустрiвши, насмiються,
Такi, бачте, люди:
Все письменнi, друкованi,
Сонце навiть гудять:
“Не вiдтiля, каже, – сходить,
Та не так i свiтить;
Отак, – каже, – було б треба…”
Що маєш робити?
Треба слухать, може, й справдi
Не так сонце сходить,
Як письменнi начитали…
Розумнi, та й годi!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Відповіді на білет № 1 з української літератури