Відповіді на білет № 8 ДПА-2012 9 клас

1. Визначте жанрові особливості поеми І. Котляревського “Енеїда”.

Поема “Енеїда” І. П. Котляревського – це видатне явище української літератури, вона розпочала новий етап в літературнім процесі, вперше ввела просту, “низьку” народну мову до художнього твору. Іван Котляревський мав багато послідовників, і навіть мимоволі спричинив тимчасовий стереотип, що “малоросійський діалект”, тобто українська мова, чудово підходить для створення комічного твору, але й тільки.

За жанром “Енеїда”- травестійно-бурлескна

поема. Сутність даного визначення в тому, що в поемі про буденне говориться нарочито урочисто, піднесено. А про героїчне та поважне, навпаки, говориться засобами комічного, у “низькому” стилі, простою, навіть вульгарною мовою. Богиня Юнона названа “сучою дочкою”, що “розкудкудакалась як квочка”. Венера “все з воєнними жила”. Сам Еней, позитивний герой, напівбог, автором ласкаво зветься “бурлакою”. Верховний бог п’є горілку і заїдає оселедцем, неначе козацький старшина, його верховна богиня ходить в очіпку та “гризе” чоловікові голову.

Такі ж сам і в творі царі та цариці, звичайні

примітивні трутні та пияки. “Сивуха ллється рікою” – демократичний Котляревський не відчуває в царях ніякої “святості”.

Скориставшись твором Вергілія, античним сюжетом й досвідом його переробок в літературах Європи, Іван Котляревський створив новий твір. Це твір сповнений українського національного колориту, неповторного менталітету, народного гумору, живої української мови, приказок. Наприклад, “давали в пеклі добре хльору” або “Пропали! Як Сірко в базарі”! Герої поеми танцюють гопак, грають у хрещика, вимагають хабарі, носять детально описані автором українські костюми. Еней навіть названий “кошовим” отаманом троянців.

Автор висловлює співчуття народним масам, селянам, ремісникам, солдатам, козакам, відтворивши їх нібито в образах з античної міфології, але з чітко змальованим українським характером та побутовими подробицямиПрихильність автора до простого люду особливо розкрита в описі пекла і раю:

Панів за те там мордували
І жарили з усіх боків,
Що людям льготи не давали,
І ставили їх за скотів”.

В “Енеїді” Іван Котляревський створив справжню “народну енциклопедію” України своїх часів.

2. Охарактеризуйте мотиви і образи творів Василя Герасим’юка.

Василь Герасим’юк – сучасний український поет, співець драматичних колізій історії, автор поезій на гуцульську тематику, любовної та філософської лірики. Вірші його спрямовані викликати в читача насамперед не розуміння, а почуття, асоціації.

Для автора рідними були Карпатські гори. “Я виріс під розпач трембіт”. І тому вся його поезія сповнена гуцульської символіки. Карпати відчуваються поетом як світ особливого співжиття людини й природи. Недарма перша його поетична збірка називалася “Смерека. Це дерево уособлює для поета символічне дерево життя. В вічності горах та на полонинах поет вбачає “мерехтіння космічного танцю”. Стихії й сили цього простору – повітря, вітри, води-потоки. Другу збірку поезій автор назвав саме “Потоки”.

Третя збірка – “Космацький узір”та наступні збірки поезій Василя Герасим’юка сповнена роздумів про муки самопізнання, шляхи своєї наці. Героїко-патріотичні теми тут осмислюються лірично (“Ми на камінь поклали мечі…”, “Ми все залишили в могилах предків…”).

Автор відтворює міфопоетику Карпат, багату символіку гуцульських народних обрядів. Поруч з прадавньою язичницькою міфопоетикою, гуцульськими обрядами та ворожіннями (“Найлегше згадую жабу // Точніше, її очі, страшніші від очей змії // Бо то очі жаби, яка в сутінках / прийшла назавше забрати молоко у нашої корови”) в творах Василя Герасим’юка дуже сильні християнські мотиви та образи. “…про стаєньку ветху і маленьку // Співали рідні мати і земля… // Забули тріє царі ту стаєньку. // Ми не забули. З нами немовля”.

Образ Христа лейтмотивом проходить крізь усю творчість поета. Гори стають шляхом наближення до високого, божественного:

“Ми бережемо живу ватру.
Ми заледве не стали отарою
На високім пасовиську.
Але коли ми навіть, як отара,
Пройдемо крізь неї,
Тоді дамо іншим дорогу до Сінаю”
(“Жива ватра”)

У віршах Василя Герасим’юка органічно поєднуються глибинне історичне бачення світу із відчуттям присутності в ньому окремої людини. В багатьох його творах присутній образ гуцульського дідуся, що передає людям світову мудрість, надбання багатьох віків. Автор відтворює в поезіях найтонші порухи душі людини, переживання кохання (збірка “Книга Ольги”) , говорить про відчуття митцем себе у безмежному світі :

“Яких ще, душе-враже, меж
Ти ждеш у страсі?
В якому світі ти живеш?
В якому часі?”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Відповіді на білет № 8 ДПА-2012 9 клас

Categories: Твори до ЗНО

Links