Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Відображення природи у творчості письменників XX століття

Відображення природи у творчості письменників XX століття

Протягом сторіч письменники й поети російської літератури піднімають споконвічну проблему – це взаємозв’язок природи з навколишнім світом, з людиною. Тому не випадково Чингіз Торекулович Айтматов у своєму романі “Буранний полустанок” показує головного героя, Єдігея Жангельдіна, на тлі степів, холодних і байдужих до людини. На думку Айтматова, Природа становить основу людського буття. Саме відношення людини до природи автор уважає мірилом його моральності. Їде Заріпа, у яку закоханий Єдігей. Він у розпачі й зганяє свій біль на

Каранаре: “Люто, нещадно хльостав він Буранного Каранара, наносячи удар за ударом”.

Цим учинком Єдігей руйнує не тільки гармонію, що існує між природою й людиною, але й губить щось людське в самому собі, і природа, як би засуджуючи вчинок Єдігея, стає байдужої до героя, робить його самотні” у цьому степу. Зовсім іншим ми бачимо Єдігея в історії із золотим мекре. Риба потрібна йому, як здається Єдігею, щоб у його будинку були щастя й радість. Укубале, своїй дружині, він показує мекре зі словами: “…я його впросив”. Це говорить про те, що потрібно завжди надходити по справедливості, до чого б це не ставилося.

Джерела цього в народній мудрості, у народному досвіді, що говорить про те, що єдність людства й природи – це основа існування людини на землі.

Коли в романі “Плаха” люди розоряють вовче лігвище, тим самим порушуючи гармонію природи, втручаючись у неї, природа платить їм тим же: вовчиця Акбара несе людського дитинчати. Цю ж проблему взаємозв’язку природи й людини, їхні єдиноборства й протиборства, ставить Віктор Петрович Астаф’єв у своєму оповіданні в оповіданнях : “Цар-риба”. Герой оповідання “Цар-риба”, Ігнатович, все життя займався браконьєрством. Посварившись зі своїм братом, він вирішує піймати за допомогою самолова царя-рибу, осетра незвичайної краси, величезних розмірів. Своєю вагою риба тягне за собою під воду Ігнатовича. Сплітаючись воєдино, вони борються один з одним, кожний за своє життя. Автор як би хоче поміняти місцями людину й рибу, ще раз глянути з боку на те зло, що він часом може заподіяти їй, і в цьому авторська позиція Астаф’єва. “Щось рідкісне, первісне” було в цій рибі. Цар-риба – прародителька, що виступає як символ живої природи.

Коли Ігнатовичу стає зовсім важко, він згадує свого діда, перекази, які від нього почув. Дід говорив, що тій людині, у яких на душі є гріх, не повинна попастися цар-риба. “А якщо у вас, хлопці, за душею… тяжкий гріх, сором – не в’яжіться із цар-рибой…”. Кожна людина зробила якийсь гріх. Ігнатович не є виключенням. По-перше, він все своє життя займався браконьєрством, загубив багато риби. По-друге, ще в молодості він погано надійшов з однією дівчиною, Глашкой Кукліной, нанесена їй образа каменем лежала на душі Ігнатовича все життя.

Як могло трапитися, що людина виявилася в полоні в риби? Автор уважає, що його погубила жадібність: “…забулася в людині людина! Жадібність його охопила!” Світ природи таїть у собі дух справедливої відплати, про яке волають страждання царя-риби, пораненої людини. Зустріч із рибою – це година розплати за гріхи, за те, що Ігнатович забув у собі людину, за знищення їм навколишнього середовища. Це також і сцена каяття. Герой заново переосмислює своє життя. В. Астаф’єв так само, як і Ч. Айтматов, уважає, що, знищуючи навколишній світ, людина знищує в першу чергу самого себе, тому що людина, по Астаф’єву, – це органічна, природна частина природи. І це знищення не тільки фізичне, але й моральне.

Герой оповідання “Крапля” виявляється на природі й бачить на листку краплю роси. Ця крапля наповнює “молодими силами вічний рух” рік. Вона “завмерла, боячись обрушити світ своїм падінням”. Цим автор говорить про те, що крихкість цієї краплі, гармонії природи – це й крихкість людського існування. Тому гармонія людини й природи повинна зберігатися як можна довше. Авторська думка полягає в зіставленні недовговічного, минаючого людського життя й вічного, нескінченного існування навколишнього світу, природи.

Пафос “Оповідання в оповіданнях” Астаф’єва полягає в шаленій боротьбі проти байдужності, бездушшя, хижацтва стосовно природи. Поетичний символ стійкості в цій боротьбі – туруханьська лілія, скромна тайгова квітка.

Неповторну принадність і різноманіття природи рідного краю розкривають у своїх добутках багато письменників: І. О. Бунін, О. І. Купрін, К. Г. Паустовський, М. М. Пришвін. Кожна зустріч із природою – це зустріч із прекрасний, незвіданим, це дотик до таємниці. Із прилучення до миру краси рідної природи починається любов людини до Батьківщини.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Антивоєнний пафос у творчості визначних письменників XX століття Ще Перша світова війна відкрила в літературі тему антимілітаризму, національного шовінізму. В образі бравого вояка Швейка видатний чеський письменник Ярослав Гашек піддав гострій критиці імперську політику, він ніби попереджував, що війна руйнує душі людей, робить із них бездумних виконавців чужої волі. Трагедія Другої світової війни, яка охопила майже всю планету,...
  2. Протест протии війни у творчості письменників XX століття за оповіданням Г. Белля Німецький письменник, лауреат Нобелівської премії (1972), активний учасник антифашистської “Групи-47”, президент міжнародного ПЕН-клубу (1971-1976). Письменник завжди відстоював гуманістичні принципи, виступав проти будь-яких форм насилля. Генріх Белль змушений був брати участь у Другій світовій війні. Недалеко від Запоріжжя загинув у боях його власний батько. Белль бачив війну на власні очі, але...
  3. Проблема можливості відображення сучасного світу у театрі іі половини xx століття (на прикладі творчості Ф. Дюрренматта) У 1955 році Фрідріх Дюрренматт опублікував книгу “Проблеми театру” про сучасну, в тому числі і власну, драматургію. Саме тут вперше було порушено питання про спроможність театрального мистецтва відобразити сучасний світ. Мова йде про пошук нових форм вираження в сучасному театрі. “Шиллер писав так, як він писав, тому що світ, в...
  4. Протест проти війни у творчості письменників XX століття (за оповіданням Г. Белая “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…”) Протест проти війни у творчості письменників XX століття (за оповіданням Г. Белая “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…”) Письменники різних країн у своїх творах засуджували кровопролиття, виступали проти знищення людей, намагалися довести, що війна – це трагедія як для переможених, так і для переможців. Хемінгуей, Ремарк показують трагедію “маленької людини”,...
  5. Тема природи в поезії “срібного століття” (на прикладі творчості И. А. Буніна) Визнання й популярність Бунін придбала як прозаик, але значне місце в його творчості завжди занімала поезія. Він почав з віршів і писав вірші до кінця своїх днів. В 1901 році вийшов збірник віршів “Листопад”, у який увійшли кращі вірші з ранньої поезії Буніна. Лейтмотив збірника – елегійне прощання з минулим....
  6. Образ XX століття у художникув та письменників сучасності XX століття. Воно вже розпрощалося з нами, назавжди відійшло в минуле, стало історією. Яким воно залишилося в спогадах митців різних країн? Наше століття почалося з того, що разом з вірою в Бога людство втратило моральні орієнтири. Віруюча людина стала сприйматися якоюсь недосконалою, зайвою. В умовах стрімкого технічного розвитку та державного...
  7. Мотиви перестороги у творах визначних письменників XX століття Література XX століття відзначається стійкою увагою до моральних проблем, питань історії і культури, положення людини в сучасному світі. Величезні соціальні зміни, що відбувалися в XX столітті, примусили багатьох письменників стати на захист людини, її особистості, її гуманістичних ідеалів. Жовтнева революція 1917 року в Росії гостро поставила питання взаємин людини і...
  8. Відображення краси природи в поезії М. Рильського “Осінь – маляр із палітрою пишною” РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ Відображення краси природи в поезії М. Рильського “Осінь – маляр із палітрою пишною” Головний герой поезії М. Рильського “Осінь – маляр із палітрою пишною” – осінь. Вона прийшла на землю, щоб все осипати “красою розкішною”. Де вона проходить зі своєю “палітрою пишною”, там відбувається чудо. Ніби...
  9. Думки письменників щодо “еротизму” в прозі нач.20 століття Судження багатьох критиков-консерваторов нагадували бурчання класних наставників, незадоволених “еротичними пустощами” колись виплеканих і гречних письменників. Звісно, саме Арцыбашев, письменник іще з стійкою репутацією писателя-“порнографа”, став головною мішенню викривачів літературної еротики. У той самий час не можна применшити роль деяких письменників та критикам мінімізації громадського резонансу тих літературних тенденцій, що виникали...
  10. “Творчість письменників ХХ століття та ідея праці” Разом із урядом УНР, першим автономним урядом України, багато письменників незабаром емігрували за кордон, де й померли, не побачивши в революціях здійснення свого ідеалу – ідеалу вільної праці на вільній землі. Тема праці, тема трудівника посідала помітне місце в літературі радянського періоду. Про робітників колгоспного виробництва і робітничий клас писали...
  11. Історичні реалії XVI століття і їхнє відображення в повісті “Роксолана” В XVI столітті влада Османської імперії поширилася й зміцнилася. Досить уявити держава таких обсягів і такої моці: із всіх стародавніх міст поза впливом Імперії залишилися тільки Риф і Сіракузи. Нападу на тодішню територію України були жорсток і нищівними, найбільше страждало населення. Складні часи поневолення відбилися й у народній творчості: Там...
  12. Поетичне відображення краси української природи у творах Т. Шевченка “Зоре моя вечірняя…” та “Над Дніпровою сагою…” Тарас Григорович Шевченко – один із найкращих письменників світу, у творчості якого гармонійно поєднувались талант поета-трибуна, поета-борця з талантом тонкого поета-лірика. Прекрасна, неповторна, мальовнича природа України постає в багатьох творах поета. Його поезії ніжні, ліричні, дуже близькі до усної народної творчості. Краса української природи, нев’януча, невмируща, завжди була з поетом...
  13. Історичні реалії XVІ століття та їх відображення у повісті “Роксолана” У XVІ сторіччі влада Османської імперії поширилась та зміцнилась. Годі й уявити державу таких обсягів і такої міці: з усіх старовинних міст поза впливом Імперії залишились тільки Рим та Сиракузи. Напади на тогочасну територію України були жорстокими та нищівними, найбільше страждало населення. Складні часи поневолення відбивались і в народній творчості:...
  14. Роль контрасту в добутках російських письменників XIX століття (На прикладі оповідання Л. Н. Толстого “Після балу”) 1. Протиставлення образів головних героїв 2. Колірна палітра добутку. 3. Музична картина навколишнього світу. 4. Контрастний портрет полковника Наш життєвий шлях засіяний уламками того, чим ми починали бути й чим ми могли б зробитися. А. Бергсон Наше життя наповнене випадками й непередбаченими подіями. Бувають моменти, що їх не відразу можна...
  15. Етика кохання тривалістю у творах російських письменників поч. 20 століття Тим більше що атмосфера скандалу, відразу ж потрапити що склалася навколо роману, була спровокована насамперед абсолютно незвичним російської літератури увагою до статевого життя героїв. Це викликала в багатьох критиків та пересічних читачів роману, які орієнтувалися на традиції російської літературної класики, моральний і культурне шок, дозволило розглядати “Саніна” серед інших творів...
  16. Антивоєнний пафос у творчості письменників XX сторіччя XX сторіччя принесло людству можливість усвідомлення себе єдиним цілим, або небачений раніше технічний прогрес. Але окрім цього саме воно породило нове жахливе явище – світові війни, трагедії вражаючого масштабу, що зачіпали відразу сотні мільйонів людей. Цілком природно, що це знайшло відображення у творчості багатьох письменників, особливо з тих країн, які...
  17. Відображення світоглядних зрушень у мистецтві XVII століття – ІСТОРИЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ МИСТЕЦТВА В XVII СТОЛІТТІ ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 1. ІСТОРИЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ МИСТЕЦТВА В XVII СТОЛІТТІ Відображення світоглядних зрушень у мистецтві XVII століття Сутність тих змін, які відбувалися у світогляді людини на початку XVII ст., яскраво виявилися у творчості генія доби Відродження В. Шекспіра. Сучасні дослідники одностайні в думці, що...
  18. Короткий огляд творчості Письменників Чилі У поетичному літописі латиноамериканської дитячої літератури варто особливо виділити Габриелу Мистраль ( 1889-1957). Знаменита чилійська поетеса, Габриела Мистраль відома також як автор багатьох віршів і поем у прозі, написаних для дітей. Випробувавши багато позбавлень у дитинстві, Люсила Годой Алькайага (таке сьогодення ім’я поетеси) із працею домоглася права викладати й з...
  19. Тема любові у творчості українських письменників “Слово об полицю Ігоровім” містить епізоди, пов’язані з Ярославівною, коханою дружиною князя Ігоря. Її любов, її молитви захистили героя від смерті. Відтоді образ Ярославівни – це образ вірної люблячої жінки, її ім’я стало узагальненим для всіх, хто любить і чекає Котляревский, “Энеида”. У добутку чимало епізодів, які зображують любов героїв....
  20. “Образи борців за національне визволення народу у творах письменників кінця ХІХ – початку ХХ століття” В світовій історії літератури практично не можливо знайти випадки, коли мова свідомого народу зазнавала утисків і заборонялася. Геноцид такого роду продовжувався століттями. Українська література пройшла крізь такі труднощі та переслідування, що літераторам, котрі не зазнавали національного гніту, просто цього не зрозуміти. Кінець ХІХ – початок ХХ століття – є одним...
Відображення природи у творчості письменників XX століття
«
»