Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Відображення побуту старої інтелігенції після перевороту 1917 року (за комедією “Мина Мазайло”)

Відображення побуту старої інтелігенції після перевороту 1917 року (за комедією “Мина Мазайло”)

Микола Куліш у своїй комедії “Мина Мазайло” намагався зобразити побут старої інтелігенції, якої залишилося не так вже багато серед представників його сучасності. Багатьох знищило суспільство, яке вважало їх за зайвих людей, багатьох вбили революція і війна. Тому дуже важливо прислухатися до їхніх думок, сподівань, спостережень, незважаючи навіть на деяку кумедність їхніх зауважень.

Єдиним представником старої інтелігенції у творі Куліша є старий дядько Тарас з Києва. Мабуть, і назвав його письменник Тарасом, бо відчував якийсь кровний

зв’язок між ним та його тезкою Тарасом Шевченком. А може, й Тарасом Бульбою. Усі ці Тараси були вірними патріотами своєї землі, боролися за її щастя, незважаючи на безліч перешкод. Таким же “войовничим” постає перед нами і дядько Тарас. Його життя не схоже на безтурботне проведення часу, бо стільки відбувається у житті того, що обурює цю стару, але незламну людину.

У країні панує українізація, яка наче розділила усіх на два табори: той, хто її підтримує, і той, хто її зовсім не приймає. Дядько Тарас, звичайно, на боці прихильників українізації. Хоча вважає її недостатньою і навіть чужою, називаючи

“їхньою”, тобто українізацією від росіян: “їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців. А тоді знищити разом, щоб і духу не було…” Таку “українізацію” підтримують усі, окрім Мокія, у родині Мазайлів. Адже Мина вважає, що українізація у розумінні таких, як дядько Тарас, – “це спосіб зробити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади”. Дядько Тарас не вірить у те, що Україні вдасться повернути усе, як було колись, за часів козацтва. Хоча це його заповітна мрія. Мариться старому інтелігенту, що колись буде вільне життя на українській землі, усі люди будуть пишатися славною історією своїх предків, знатимуть усе про подвиги козаків. Тому і звертається до товариша Мокія Тертики, запитуючи, чи його предок на початку сімнадцятого століття не був курінним отаманом. Його вражає те, що хлопець не знає відповіді.

Старі інтелігенти намагались повернутися обличчям до історії свого народу, вірили, що прийде той час, коли люди нарешті зрозуміють, що без історії, без коренів неможливо будувати щасливе суспільство. Без минулого немає майбутнього. Дядька Тараса виводить із себе неприйняття його близькими української мови. Захищаючи її, він наводить безліч прикладів, які підтверджують, що більшість російських слів було вкрадено в інших мовах. Його обурює те, що у Харкові не розуміють української мови: “Тільки й слави, що на вокзалі “Харків” написано, а спитаєшся по-нашому, всяке на тебе очі дере…”

Дядько Тарас, здається, сам намагається змагатися з цілою родиною, ні, мабуть, з багатьма такими родинами. Він трохи перебільшує зі своєю прихильністю до усього козацького, героїчного; смішно читати про його записну книжку, в якій є свідчення, здається, про усе, що відбувалося на Україні протягом багатьох років. Тут є нотатки і про раду в Чигирині, і про перший український словник. Запитали б ще що-небудь, я гадаю, він неодмінно знайшов би це у своїй книжці. Як і Мокій, тільки по-іншому, він, мені здається, трохи схиблений на всьому українському. Але це, мабуть, від того, що навкруги ніхто не хоче прийняти ані українську мову, не на словах, а по-справжньому, ані культуру українську, ні історію. Боляче це мені розуміти. Як же тоді почуває себе ця стара людина, що усе життя мріяла про вільну Батьківщину і, мабуть, боролася?! Інакше звідки б у дядька Тараса були такі песимістичні думки щодо “їхньої” українізації?

Микола Куліш намагався у своїй комедії показати нам старого інтелігента, який усіма силами прагне змінити життя українців, повернути їх до власних коренів, навчити любити свою Батьківщину. Хай цей старий дядько поки що один бореться проти байдужості, неприйняття власними дітьми історії рідної неньки, та прийде час, коли його підтримають такі, як Мокій. Поки що вони не дійшли згоди щодо українізації, але з часом, я гадаю, хлопець піде шляхом дядька Тараса. Так, на жаль, у ті часи, після перевороту 1917 року, то було неможливо зробити, адже “українізація” дуже швидко закінчилася нічим. Тільки слово залишилося, як згадка про те, що це усе ж таки відбувалося насправді. Та прийде час, коли щира українська мова зазвучить по усіх кутках нашої могутньої Вітчизни. І ми згадаємо про невдалу “українізацію”, описану в комедії Миколи Куліша.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Прихильники та супротивники українізації (за комедією М. Куліша “Мина Мазайло”) Драма “Мина Мазайло” – надзвичайно актуальний твір для нашого народу, оновленого подіями національного відродження. Темою твору є ставлення шовіністичного і патріотичного таборів до проблеми українізації в період непу. П’єса була написана на матеріалі 20-х років XX століття, та вона й сьогодні примушує замислитися над проблемами національної самосвідомості, своєї мови, держави....
  2. Художнє відтворення М. Кулішем проблем українізації (за комедією “Мина Мазайло”) І. Українізація України після революційних перетворень. (Після повного утвер­дження радянської влади на Україні відбулося багато соціаіьних перетворень, у тому числі була об’явлена українізація України. В усіх державних устано­вах працівники повинні були говорити і вести документацію українською мо­вою, у школах навчання велося рідною мовою і т. ін. Звичайно, важко пере­оцінити позитивні...
  3. Твір за комедією “Мина Мазайло” Проблема національного самовизначення в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш – одна з найтрагічніших постатей в історії української літератури доби розстріляного Відродження. У його творчому доробку порушуються питання одвічні, загальнолюдські. Ставлення до рідної мови – ознака духовного здоров’я нації, одна з граней самовизначення та утвердження особистості в суспільстві. Антоніна...
  4. Твір за комедією Миколи Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш – одна з найтрагічніших постатей в історії української літератури доби розстріляного Відродження. У його творчому доробку порушуються питання одвічні, загальнолюдські. Ставлення до рідної мови – ознака духовного здоров’я нації, одна з граней самовизначення та утвердження особистості в суспільстві. Антоніна Куліш відзначала у спогадах: “Микола безнастанно працював над мовою....
  5. Художнє втілений проблеми українізації в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” 1. Бути чи не бути українській нації… (питання, яке Микола Куліш ставив у своїй комедії “Мина Мазайло”). 2. Втілення проблеми українізації в образах п’єси: А) зрікання свого національного “я”, спроба “влитися” у російську культуру (“Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця…” Мина – реальна...
  6. “Україна мусить дати найкращих у світі Марк Твенів” (за комедією “Мина Мазайло”) Микола Куліш жив і творив у добу великих соціальних перетворень. Він мріяв про такі часи, коли розквіту культури не буде заважати міщанство, коли свої автори будуть писати такі сатиричні твори, що можна буде говорить про власних Марк Твенів. У п’єсі “Мина Мазайло” автор виступив проти міщанства з його “канареєчним” побутом,...
  7. “Мина Мазайло” – філологічна п’єса 1923 року Микола Куліш пише п’єсу “Мина Мазайло”, темою якої є міщанство й українізація. Свою комедію письменник створив на “живому матеріалі”, чкий дало йому спостереження над запроваджуваним у 20-ті роки процесом українізації. У п’єсі поставлено одвічне питання: бути чи не бути українській мові? Комедію цю свого часу хтось із критиків...
  8. Україна мусить дати найкращих у світі Марк Твенів (за комедією Миколи Куліша “Мина Мазайло”) “Україна мусить дати найкращих у світі Марк Твенів” (за комедією Миколи Куліша “Мина Мазайло”) Микола Куліш жив і творив у добу великих соціальних перетворень. Він мріяв про такі часи, коли розквіту культури не буде заважати міщанство, коли свої власні автори будуть писати такі сатиричні творі, що можна буде говорить про...
  9. Проблема українізації в комедії “Мина Мазайло” Свою комедію Микола Куліш писав на “живому” матеріалі процесу українізації, запроваджуваної у 20-х роках. У своїй комедії драматург порушив проблему, яка його дуже хвилювала – бути чи не бути українській нації. Головний герой Мина Мазайло зрікається свого національного “я”, намагаючись “вилущитись” у російську культуру. Він – не літературний привид, а...
  10. Характеристика образу дядьки Тараса за драмою М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш у драмі “Мина Мазайло” показує читачеві своїх персонажів у гротескному світлі. Один з найколоритніших героїв – дядько Тарас. Це образ людини, яка шанує свій рід, національні традиції та історичну минувшину народу. Але погано те, що він не враховує нових вимог сучасного життя. Він продовжує жити в минулому, хапається...
  11. “Мина Мазайло” М. Куліша – твір без позитивних героїв І. Зав’язка твору, конфлікт. (Уже з перших реплік героїв комедії М. Куліша “Мина Мазайло” стає зрозуміло, що це “філологічна п’єса”. Мина Мазайло хоче змінити своє українське прізвище і шукає вчительку, яка б навчила його правильно говорити “по-руському”, а син Мокій, навпаки, мріє доповнити прізвище словом “Квач”.) ІІ. Процес українізації у...
  12. Художнє відтворення проблем українізації в комедії “Мина Мазайло” МИКОЛА КУЛІШ Художнє відтворення проблем українізації в комедії “Мина Мазайло” І варіант Проблема українізації хвилювала багатьох патріотів України. Микола Куліш теж був одним із патріотів, вірив у те, що з часом усе зміниться, Батьківщина стане самобутньою, вільною, українською. Тому не дивно, що головною проблемою у 20-ті роки минулого століття, коли...
  13. Художнє відтворення проблеми українізації в комедії “Мина Мазайло” Про комедії “Мина Мазайло” відомий літературознавець Юрій Шерех писав: “Український театр одержав свою найкращу комедію, може, свою єдину комедію, якщо властивістю комедії вважати легкість, грайливість, ритмічність, грацію…”… У цих словах – висока оцінка художніх досягнень добутку. Сучасні дослідники визначають комедію “Мина Мазайло” як політичну. Адже політичний підтекст закладений уже всюжете....
  14. “Мина Мазайло” М. Куліша: українізація й шляхи побудови національного суспільства Складні почуття наповнювали душу Миколи Куліша, коли він починав писати свою п’єсу “Мина Мазайло”. Усім серцем прийняв він революцію, мріяв про “голубий соціалізм”, який так палко проголошував його Малахій. Але дійсність 20-х рр. минулого століття вносила сум’ятицю в його душу: гостро постала національна проблема. Українцям, їх культурі, мові не вистачало...
  15. Значення п’єси “Мина Мазайло” вчора і сьогодні У декого з нас нерідко виникає думка: от би змінити своє ім’я на краще, вдягтися наймодніше чи поміняти зачіску на найсучаснішу і – готово! Одразу з’явиться багато друзів, прийдуть авторитет і повага, успіхи в роботі чи навчанні. Але так не буває. Мені здається, що причини вдалої чи невдалої життєвої дороги...
  16. “Система образів у творі “Мина Мазайло” У змалюванні своїх героїв драматург використовує іронію, шарж та гостру сатиру, що дає можливість різко висміяти нігілістичну позицію українського міщанства в питанні національного відродження. У п’єсі подано ряд яскравих типів, які сягають до національної символіки доби. В особі головного героя Микола Куліш висміює українських перевертнів, які відцуралися всього рідного, своєї...
  17. М. КУЛІШ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МИНА МАЗАЙЛО” Варіант 1 1. М. Куліш, як і Ю. Яновський, народився… А На Харківщині. Б Сумщині. В Херсонщині. Г Миколаївщині. 2. Художній і літературний хист почав виявлятися у майбутнього письменника під час: А Захоплення ним музикою. Б Навчання у 5-му класі приватної школи. В Відвідування гуртку мистецтва місцевої інтелігенції. Г Його...
  18. Художнє відтворення проблеми українізації 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) У 20-ті роки минулого століття більшовицькі ідеологи вирішили зробити “хід конем”: аби “замилити” очі українському народу, було оголошено про відродження української культури, про відміну переслідувань творів, написаних українською мовою, про її офіційний статус, тобто про процес українізації. Однак ця українізація “зверху” не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української...
  19. Проблема українізації в п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш – видатний драматург першої половини XX століття. Художньо довершені, гостроконфліктні його твори здобули визнання їх автору не тільки на Україні, а й далеко за її межами. П’єси М. Куліша відзначаються гостротою проблематики, актуальністю, емоційною напруженістю, рельєфним різьбленням характерів. У 20-х роках нашого століття дуже актуальною стала тема міщанства,...
  20. Засоби творення комічного в творі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш був справжнім живописцем характерів в українській драматургії початку XX століття. Починаючи працювати над п’єсою, він перш за все ставив перед собою завдання змалювати живий, типовий, колоритний, до цього ні у кого не відтворений художній образ. І щоб ознайомитися з такими живими народними характерами, митець мандрував Україною, подорожуючи навіть...
Відображення побуту старої інтелігенції після перевороту 1917 року (за комедією “Мина Мазайло”)
«
»