Відмітні риси пушкінського романтизму

Пушкін часто підкреслював свою незгоду з найбільш ходовими й розповсюдженими визначеннями романтизму.

“Скільки я не читав про романтизм, всі не те”, – писав він своїм друзям. У шостому розділі “Євгенія Онєгіна”, написаної в 1826 році, Пушкін, “цитуючи” сумовиті передсмертні вірші Ленского, зауважував:

Так він писав темно й мляво

(Що романтизмом ми кличемо,

Хоч романтизму отут нітрохи

Не бачу я; так що нам у тім?)

Роз’яснення цьому іронічному зауваженню поет дав небагато пізніше, в 30-е роки, заявивши, що

романтична Література це необов’язково “всі добутки, що носять на собі печатка зневіри й мрійності”.

Погляди Пушкіна на романтизм можна назвати антикласичними. Ті, що писали “за всіма правилами парнасского православ’я”, заслужили осудження поета. Стругаючи система правил класицизму, уважав Пушкіна, занадто сковує, не дозволяє розвити в достатній мері уява. Більше того, він затверджував, що романтична школа “є відсутність усяких правил, але не всякого мистецтва”. Пушкіна із презирством і осудом ставився до всіх літературних канонів. Звідси і його слова, висловлені в посланні “До Родзянке”:

Ти

обіцяв про романтизм,

Про сем парнасском афеизме,

Поговорити ще із мною…

Пушкін розглядав романтизм як скасування класичних правил. І часто називав романтиками тих письменників, які відмовилися від “класичних” форм. З погляду його эстетических теорій відмітною рисою поета-романтика є розрив із загальноприйнятими нормами й зразками. Із цієї причини Пушкін відмовився назвати романтиком французького поета Анд-Ре Шенье. И, навпаки, зараховував до романтиків Данте, Шекспіра, Сервантеса, Гете.

Що стосується романтичного героя Пушкіна, то він аж ніяк не сумовитий і не розчарований. Скоріше навпаки: романтичному героєві поета далекі ці почуття, йому властиві бурхливі страсті й незвичайні пригоди.

Незвичайне в людині, у природі, у формі добутку – от головні Теми, проблеми й принципи пушкінського романтизму. Звідси й незвичайні картини природи в його добутках: молдавські степи, морські пейзажі Криму. Пушкіну був властиво опис життя й побуту “незвичайних” народів: кримських татар, циган.

У романтичних творах Пушкін протиставляв сумовитий, одноманітної дійсності яскраві різноманітні образи. Цим самої він, як видно, хотів вийти від повсякденності.

Від того, що найбільше Пушкіна займало незвичайне в людині, вона звернувся до проблеми людських страстей.

Саме зображення незвичайних страстей визначало собою всі елементи ідейно-художньої структури романтичних творів Пушкіна, відокремлюючи його романтизм від інших видів романтизму першої чверті XIX століття.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Відмітні риси пушкінського романтизму

Categories: Нові твори

Links