Відгуки у російській науці
Нове протягом не знайшло широкого резонансу у російській дореволюційної науці, йшла в компаративистском руслі. Єдиним ученим, зрозумів принципове значення нової течії, був А. М. Веселовський. Не отже, що Веселовський піддався безпосередньому впливу цієї школи.
До необхідності вивчення первісної культури та розвитку соціальних інститутів вона прийшла самостійно, розпочавши працювати над “історичної поетикою”. Розвиток власних поглядів мало б призвести його до вченню Тэйлора та його наступників. Але Веселовскому чужі елементи ідеалізму,
У тому числі Веселовський виводить низку мотивів. Для сюжету загалом, для комбінації мотивів Веселовський ще бачив можливості
Веселовський реферує собі всю літературу про анимизме і тотемізмі, екзогамії, матріархат, патріархаті. Попутно він ставить нотатки можливий походження окремих мотивів.
Так пише: “Сказання про Психею вказало було б на побутову середу, у якій стався перелом від экзогамического до эндогамиче-скому шлюбу” (Саме там, з. 514). До тотемизму він будує мотиви походження від тварин, шлюбів людей тваринами, вдячних тварин, вигодовування немовляти тварин і деяких інших. У мотиві партеногенезиса (чудесного зачаття) він бачить відбиток матріархальних і патріархальних відносин. Усе це тільки натяки, конспективно і уривками викладені думки, а й ці уривки показують, наскільки глибше погляди Веселовського, ніж побудови англійських антропологів.
Про “єдності психіки” ми маємо промови. Якщо праці англійських антропологів лише пролагают шлях до матеріалістичному розумінню фольклору, залишаючись власне ще идеалистичными, то Веселовський робить перший крок було цим шляхом. Веселовський й не так слід напрямку антропологічної школи, скільки долає його.
У іншому у російській науці мали місце лише окремі, спорадичні відображення цього течії в учених, загалом які належали до іншим напрямам. Л. Ф. Воєводський, який розвивав ідеї мифологов на античному матеріалі, у своїй книжці “Канібалізм в грецьких міфах” відшукує в грецьких міфах сліди первісної дійсності.
Одне з етюдів М. М. Комарова у його книзі “Екскурси в казковий світ присвячений не сонячним міфам (як це було у мифологов), а первісним уявленням про крові й їх відображенню у фольклорі (“Один із епічних поглядів на значенні крові”).
Більше послідовний А. І. Цеглярів, який вивченому їм матеріалі бачить самостійне виникнення однакових сюжетів в різних народів, у своїй підкреслює не психологічне єдність, а однакові умови життя. М. Ф.
Сумцов зібрав свої дрібні нотатки по етнографії і фольклору у книзі “Культурні переживання”. Гарячих Слідах первісної культури у казках присвячена спеціальна стаття Є. М. Елеонской “Деякі зауваження про пережитки первісної культури у казках”. У дореволюційної російської науці питання первісної культури було неможливо бути актуальними при вивчень фольклору.
Тільки після революції, коли наша наука стала на шлях матеріалістичного розуміння історичного процесу, праці антропологов-этнографов були дуже потрібними і корисними для побудови радянської фольлористики та для культурно-просвітній роботи. Були переведені деякі роботи Фрезера і Леви-Брюля. У цих роботах нам важливі не метод і світогляд, а безліч конкретних матеріалів і встановлених зв’язків. Зразком для радянської науки не Фрезер чи Леви-Брюль, а працю Ф. Енгельса “Походження сім’ї, приватної власності і держави”, де явища первісної і пізніших культур розглядаються як явища історичного процесу, що визначається не психологічним єдністю, а законами розвитку засобів виробництва і соціальних відносин.
У зв’язку з основним предметом дослідження Енгельс попутно пояснив ряд явищ у мові і фольклорі. Таке їм визначено історична основа про Оресте. На сюжет цей створена “Орестея” Есхіла, але з своєму походженню сюжет фольклорен. Сюжет вбивства Орестом своїй матері, загубила чоловіка заради коханця, і помсти Ореста за батька (причому Орест піддається переслідуванню Эриннии, але виправдовується судом богів) Енгельс розглядає відбитка зміни материнського права батьківським.
Праці Енгельса слід покласти основою стадіального вивчення казки, що становитиме з основних проблем радянської фольклористики.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)