Вічна боротьба добра в романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита”

Вічна боротьба добра в романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита”
Прояви сил зла в романі дуже схожі. Воланд з’являється в “дорогому костюмі, у закордонних, в колір костюма, туфлях. Навіть обличчя в нього було дуже дивне: “Праве око чорний, лівий зелений. Брови чорні, але одна вища за другу “. В образі Понтія Пілата втілено внутрішня боротьба людини. У ньому стикаються сила волі і влада обставин. Але він не може переступити через останнє. Пилат хоче відпустити Ієшуа, але не може зробити цього, тому що він – прокуратор Іудеї.

Але автор не хоче закінчити роман перемогою зла над добром, бо переконаний, що так не повинно бути. І тоді Пилат наказує таємно вбити зрадника Ієшуа – Іуду. Так він робить правосуддя. І цим показує, що має в серці щось хороше.

Ще один герой – Воланд. Це диявол. Його важко охарактеризувати. Найкраще суть образу Воланда розкриває епіграф, який Булгаков узяв з “Фауста” Гете: “… Так хто ж ти нарешті? – Я – частина натовпу, що вічно хоче зла і вічно чинить благо “. Воланд ніколи не карав людей, які не зробили нічого поганого. Никанор Іванович Босий – “голова житлового товариства будинку

№ 302” – був хабарником. Варенуха, Лиходеев, члени уряду і обивателі зазнали ударів від Воланда. Коли він зробив Маргариту відьмою, вона на мітлі полетіла над Москвою. Побачивши будинок “Драмлита”, вона увійшла туди і на табличці прочитала прізвище Латунського. Цей критик колись не дозволив друкувати роман Майстра. Маргарита вирішила помститися за це. Вона влетіла до нього в квартиру і все там розгромила. Почала бити вікна в будинку і зупинилася лише тоді, коли побачила у вікні хлопчика, який злякано прислухався до шуму. Маргарита заспокоїла дитину.

На бал до сатани приходили лише померлі люди, які колись зробили яке-небудь злочин. Воланд не дозволив Абадонна зняти окуляри перед Маргаритою. Інакше вона загинула б. Воланд навіть винагородив її за те, що вона була королевою на його балі. Він повернув їй Майстра, а Майстру повернув рукописи, які той колись спалив. Він сказав фразу, яка потім стане крилатою: “Рукописи не горять!” Так Воланд робить для них добро.

Образ Ісуса Христа в романі ніби втілює Майстер. Він теж був несправедливо покараний. Але не смертної Карей, а психіатричною лікарнею.

В кінці роману до Воланда приходить “складальник податей” Левій Матвій. Той каже, що “він” прочитав роман Майстра і просить, щоб Воланд забрав до себе Майстра і нагородив його спокоєм. А разом з ним і Маргариту. Левій Матвій не каже, хто це “він”, але я впевнена, що це – Христос. Отже, сили добра і зла пов’язані між собою. Вони і до цих пір сперечаються, і невідомо, хто з них, врешті-решт, отримає перемогу. Але мені дуже хотілося б, щоб це було добро.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Вічна боротьба добра в романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита”