Тільки людина відповідальна за добро й зло (По романі М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита”)

– …Так хто ж ти, нарешті? – Я частина тої сили, що вічно хоче зла й вічно робить благо… И. В. Гете. Фауст М. А. Булгаков – один із чудових письменників післяреволюційної епохи. Доля Булгакову дісталася важка, у ній було багато конфліктів, перемог і поразок. Роман ” Майстер і Маргарита ” став одкровенням великого письменника. Дотепер точно ніхто не зміг визначити, що являє собою сатиричний, філософський, психологічний, а в ершалаимских главах – роман-притча “Майстер і Маргарита”.

Його розглядали і як результат світового

літературного розвитку, і як історичний відгук на конкретні події життя 20-х і 30-х рр., і як концентрацію ідей попередніх добутків письменника. Сам автор оцінював його як своє головне послання людству, свій заповіт нащадкам. Роман цей занадто складна й багатогранний, безліч тим і проблем торкнувся в ньому письменник

Але, на мій погляд, основна тема роману – проблема добра й зла. Ця тема завжди займала провідне місце в російської філософії й літературі. Спочатку поняття добра й зла розглядалися не як похідні від волі людини. Але Булгаков спростував цю думку й відкрив нам у своєму романі одну з найважливіших істин

людства: переказ забуттю добра неминуче викликає до життя зло, вони як світло й тінь нероздільні. У романі “Майстер і Маргарита” дві головні сили добра й зла, які, по Булгакову, повинні перебувати на Землі в рівновазі, втілюються в образах Иешуа Га-Ноцри з Ершалаима, і Воланда, Сатани в людському обличчі. Очевидно, Булгаков, щоб показати, що добро й зло існують поза часом і тисячоріччями люди живуть за їхніми законами, помістив Иешуа в початок нового часу, у вигаданий шедевр Майстра, а Воланда як вершителя жорстокого правосуддя – у Москву 30-х рр. Останній прийшов на Землю, щоб відновити гармонію там, де вона була порушена на користь зла, що містило в собі неправда, дурість, лицемірство й, нарешті, зрадництво, що заполонили Москву

Як добро й зло, Иешуа й Воланд внутрішньо взаємозалежні й, протиборствуючи, не можуть обходитися друг без друга. Цей взаємозв’язок у романі виражається в описах обох персонажів – автор наголошує на ті самі речі. Воланд “по виду – років сорока із зайвим”, а Иешуа – двадцяти семи; “під лівим оком у людини був великий синець…”, а у Воланда “праве око чорний, лівий чомусь зелений”; у Га-Ноцри “у куті рота – садно із запеченою кров’ю”, а у Воланда був “рот якійсь кривій”, Воланд “був у дорогому сірому костюмі… Сірий берет він хоробро заламав на вухо…”, Иешуа з’являється перед прокуратором одягненим “у старенький і розірваний голубой хітон

Голова його була прикрита білою пов’язкою з ремінцем навколо чола…”. И, нарешті, Воланд відкрито заявляв, що він поліглот, а Иешуа, хоч і не говорив цього, але крім арамейської мови знав ще грецький і латинь. Але найбільше повно діалектична єдність, взаємодоповнюваність добра й зла розкриваються в словах Воланда, звернених до Левию Матвія, що отказались побажати здоров’я “духу зла й володареві тіней”: “Ти вимовив свої слова так, як (начебто ти не визнаєш тіней, а також і зла. Не будеш (чи ти так добрий подумати над питанням: що б робило твоє добро, якби не існувало зла, і як би виглядала земля, якби з її зникли тіні? Адже тіні виходять від предметів і людей. От тінь моєї шпаги. Але бувають тіні від дерев і від живих істот

ЧиНе хочеш ти обдерти всю земну кулю, снеся з його ладь усе дерева й все живе через твою фантазію насолоджуватися голим світлом? Ти дурний”. Як з’являється Воланд? На Патріарших ставках він з’являється перед Берліозом і Іваном Бездомним, представниками радянської літератури, які, сидячи на ослоні, знову, дев’ятнадцять століть через, судять Христа й заперечують його божественність і саме його існування

Воланд же намагається переконати їх в існуванні Бога й диявола. Так знову ж відкривається якийсь зв’язок між ними: диявол (тобто Воланд) існує, тому що Христос є (у романі – Иешуа Га-Ноцри), і заперечувати його – значить заперечувати своє існування. Це одна сторона питання

Інша ж полягає в тім, що Воланд насправді “…частина тої сили, що вічно хоче зла й вічно робить благо”. Зовсім ясно,


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Тільки людина відповідальна за добро й зло (По романі М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита”)

Categories: Нові твори

Links