ВЕРЕСОВИЙ ТРУНОК – РОБЕРТ ЛЬЮЇС СТІВЕНСОН (1850-1894)
ЛІТЕРАТУРНА БАЛАДА НА ПОЧАТКУ XIX ст.
РОБЕРТ ЛЬЮЇС СТІВЕНСОН (1850-1894)
ВЕРЕСОВИЙ ТРУНОК1
Із вересового квіту
Пікти2 варили давно Трунок,
За мед солодший,
Міцніший, аніж вино.
Варили і випивали
Той чарівний напій
І в темрявих підземеллях
Долі раділи своїй.
Та ось володар шотландський –
Жахались його вороги! –
Пішов на піктів оружно,
Щоб знищити їх до ноги.
Він гнав їх, неначе ланей,
По вересових горбах,
Мчав по тілах спогорда,
Сіяв і смерть, і жах.
І знову настало літо,
Верес
Та трунок медовий варити
Вже більше ніхто не вмів.
В могилках, немов дитячих,
На кожній червоній горі,
Лежали під квітом червоним
Поснулі навік броварі.
Їхав король шотландський
По вересовій землі;
Дзинчали завзято бджоли,
Курликали журавлі.
Та був можновладець похмурий,
Думу він думав свою:
“Владар вересового краю –
Чом з вересу трунку не п’ю?”
Раптом васал королівський
Натрапив на дивний схов:
В розколині між камінням
Двох броварів знайшов.
Витягли бідних піктів
Миттю на білий світ –
Батька старого
Хлопця отрочих літ.
1 Трунок – тут: напій.
2Пікти – народ, який жив колись на землях Шотландії.
– Визнач зачин твору. Що сказано про характер піктів та спосіб їхнього життя?
– Яке порівняння вживає поет?
Андрій Хоршак. Ілюстрація до балади “Вересовий трунок”, тут і далі
– Який колір переважає в описах?
– За допомогою яких художніх засобів змальовується загибель усіх піктів?
Дивився король на бранців,
Сидячи у сідлі;
Мовчки дивились на нього
Ті броварі малі3.
Король наказав їх поставить
На кручі й мовив; – Старий,
Ти сина й себе порятуєш,
Лиш тайну трунку відкрий.
Глянули вниз і вгору
Батько старий і син:
Довкола – червоний верес,
Під ними – клекіт пучин.
І пікта голос тоненький
Почув шотландський король:
– Два слова лише, володарю,
Тобі сказати дозволь!
Старість життя цінує.
Щоб жити, я все зроблю,
І тайну трунку відкрию, –
Так він сказав королю.
Немов горобчик цвірінькав,
Мова лилася дзвінка:
– Відкрив би тобі таємницю,
Боюся лише синка.
Смерть його не лякає,
Життя не цінує він.
Не смію я честь продавати,
Як в очі дивиться син.
Зв’яжіть його міцно, владарю,
І киньте в кипучі нурти4,
І я таємницю відкрию,
Що клявся повік берегти.
– Опиши сцену протистояння сили фізичної і духовної.
– Назви головних дійових осіб.
– Чому, на твою думку, художник А. Хоршак не зобразив старого пікта малим на зріст? Як передано велич духу старого, його міць?
– Яку характеристику синові дає пікт першого разу?
– Як змінюється ця характеристика згодом?
33а легендою, пікти були невеликі на зріст.
4Нурт – те саме, що вир.
І хлопця скрутили міцно,
І дужий вояк розгойдав
Мале, мов дитяче, тіло
І в буруни послав.
Крик бідолахи останній
Поглинули хвилі злі.
А батько стояв на кручі –
Останній пікт на землі.
– Владарю, казав я правду:
Від сина чекав біди.
Не вірив у мужність хлопця,
Який ще не мав бороди.
Мене ж не злякає тортура.
Смерть мені не страшна,
І вересового трунку
Зі мною помре таїна!
Спостереження
Запитання і завдання
Прочитай баладу і зверни увагу на згадку в тексті про подію, з якої починаються зміни.
Знайди метафори та порівняння в описі природи.
Які образні вислови використав поет в описі країни піктів?
Аналіз
Виокрем фольклорні елементи у творі.
Які художні засоби використовує автор, уславлюючи подвиг малого народу в боротьбі з іноземними загарбниками?
Як розвиваються події в часі? Чи є в тексті повернення в минуле або забігання наперед?
Перечитай одинадцяту строфу. За допомогою яких художніх засобів автор створює узагальнений образ старого пікта? Знайди у восьмій строфі емоційно забарвлені слова. Прочитай строфу вголос, відповідними інтонаціями виділяючи головне в ній та передаючи авторське ставлення до події.
Яке враження справляє простота пейзажних описів?
Розвиток мовлення
Вислови власне судження про поведінку старого пікта, який пожертвував сином і власним життям, але не відкрив іноземцям таємниці вересового напою. Символом чого виступає тут простий, здавалося б, напій?
Узагальнення
Яка провідна думка балади “Вересовий трунок”?
Як ти вважаєш – чому стара легенда привабила поета?
Розкрий особливість “Вересового трунку” Стівенсона як героїчної балади.