РОБЕРТ ЛЬЮЇС СТІВЕНСОН (1850-1894)

ЛІТЕРАТУРНА БАЛАДА НА ПОЧАТКУ XIX ст.

РОБЕРТ ЛЬЮЇС СТІВЕНСОН (1850-1894)

Роберт Льюїс Стівенсон народився в листопаді 1850 року в місті Единбурзі, що в Шотландії. Його рід дав країні кілька поколінь інженерів-будівельників. Разом із батьком ще хлопчиком Рооерт Льюїс відкривав для себе морське узбережжя західної Шотландії, де хвилі, мов скажені, билися об високий берег, а в небі скиглили чайки. Мабуть, саме тоді й зародився в нього потяг до мандрів.

Та стан здоров’я змушує письменника разом із родиною вирушити на пошук більш комфортного

клімату – і він залишає Європу, багато подорожує світами перш ніж остаточно поселитися на острові Самоа, що в південних тропіках. Він багато пише. Уява письменника породжує не тільки легендарних героїв, лихих розбійників, які діють в авантюрно-пригодницьких морських романах, а й настійливо повертає його до витоків народних уявлень про силу, мужність і красу.

Чи не найбільш відомою серед інших поетичних творів Стівенсона є балада “Вересовий трунок”. У н основі лежить легенда про те, як на південному заході Шотландії в VI-ІХст. жили маленькі на зріст люди, що їх називали піктами. Та цей миролюбивий народ підкорили

більш войовничі скотти. Вони хотіли заволодіти не тільки землею піктів та їхнім життям, а й прагнули привласнити всі їхні секрети, позбавити їх волелюбного духу.

Науковці довели, що пікти були пращурами нинішніх шотландців. Вони не зникли, а злилися з племенами завойовників – кельтськими племенами скоттів. У назві Шотландії (Scottiand) збереглася про те пам’ять: “земля скоттів” – так звучить вона в перекладі.

Кельти славилися в Європі своєю магією, вміінням виготовляти чарівні напої. Стівенсон використав народну легенду про напій з вересу, який повертав силу, енергію, бадьорість духу і давав силу воїнам-піктам. Поет дещо переставив акценти й створив літературну баладу на основі антитези: маці за зростом пікти виявляються велетами духу, яких не зламати жодному, навіть вкритому славою перемог ворогу.

Балада Стівенсона читається легко і просто – адже автор володіє даром слова, ритму і не вводить заважких для вуха висловлювань. Повторюваність окремих виразів, така характерна для баладних приспівів, підкреслює основну думку твору, робить її логічною й емоційно рідною, “своєю”.

Запитання

– Що привертає письменника до теми мужності й краси?

– Що покладено в основу балади “Вересовий трунок”?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


РОБЕРТ ЛЬЮЇС СТІВЕНСОН (1850-1894)

Categories: Твори з зарубіжної літератури

Links