Вазір-Мухтар – герой історичного роману Ю. М. Тинянова “Смерть Вазір-Мухтара”
Героєм роману є реальна історична особа – Олександр Сергійович Грибоєдов (1795-1829), творець комедії “Лихо з розуму”, талановитий дипломат, повноважний представник (на перс. Яз.- Вазір-Мухтара) Російської імперії, що трагічно загинув у Персії. У своєму творі Тинянов описує останні одинадцять місяців життя Грибоєдова, на тлі яких простежується вся його доля. Використовуючи наукову і письменницьку інтуїцію, Тинянов відновлює факти, зафіксовані в небагатьох збережених документах. Друк таємниці лежить на участі Грибоєдова в діяльності товариства
В.-М. – спроба розгадати таємницю особистості і долі Грибоєдова. Вже в романі “Кюхля” (1925) Тинянов намітив образ Грибоєдова, що з’явився основою майбутнього героя. Він протиставлений склався на час роботи Тинянова однобокого образу Грибоєдова-класика, ідейного натхненника декабристів.
В.-М.
Критика ставила у провину Тинянова похмурість і фатальність образу В.-М., його навмисну ускладненість; в романі вбачали наклеп на Грибоєдова і декабризм, “скептицизм і песимізм, дуже тонко завуальовані стилізацією “(Б. вальба). Лише деякі (Б. Костелянец) підтримали Тинянова, вважаючи, що спрощення негідно життя і страшної смерті Грибоєдова, який бачив далі декабризму і якому Тинянов повернув повноту його трагедії.
Тинянов відтворює духовну історію непересічної творчої особистості, що переростає рамки особистої долі. Він досліджує трагедію особистості в її зіткненні з владою і ходом історії. Його В.-М. ближче до сучасності, ніж Грибоєдов, психологічно модернізований. У цьому відношенні близький до Мольєра Булгакова.
Тинянов, одночасно з О. Форш, А. Виноградовим створив традиції історичного роману, замкнутого на конкретній особистості, при створенні образу В.-М. вперше використав органічне вплетення в тканину розповіді елементів художнього вимислу. Ряд відступів від засвідчених фактів життя Грибоєдова, зрушення в хронології, склад та функції персонажів, допущені Тиняновим при створенні образу В.-М., дозволили М. Л. Гаспарова назвати роман белетристикою, що підмінює науку. Однак на традиції історичної белетристики Тинянов зробив величезний вплив. Традиції продовжені Ю. М. Нагібін, Ю. М. Лотманом і ін
Схожі твори:
- Смерть Вазір-Мухтара (стисло) 14 березня 1828 гарматним пострілом з Петропавлівської фортеці жителі столиці були сповіщені про укладення миру з Персією. Трактат про світ привезений з головної квартири російської армії в Тегерані колезьким радником Грибоєдовим. На прийомі у імператора Грибоєдова вручають орден Анни другого ступеня з алмазами і чотири тисячі червінців, які він тут...
- Вільні теми: “Кюхля” Ю. Тинянова – повість про декабризм М. Горький, обговорюючи у 1930 році проблеми молодої радянської літератури, виділив два історичних романи Юрія Миколайовича Тинянова – “Кюхля” і “Смерть Вазир-Мухтара”. У цих добутках автор зробив “переоцінку минулого”, нітрохи не заперечуючи його. Навпроти! Він звертається до минулого, щоб зрозуміти джерела, корінь сьогодення. Завдання “рішучої переоцінки минулого” стало перед автором...
- Героїня історичного роману-трилогії “Кристин – дочка Лавранса” У романі життя Кристин описане до самої її смерті; всі події розвертаються на історичному тлі Норвегії XІV століття (роман не раз порівнювали з “Війною й миром” Л. Толстого, його називають “Илиадой” Півночі). Включення в роман елементів норвезького фольклору й використання традицій ісландської родової саги дозволили створити образ, епічність якого передана...
- Вальтер Скотт як майстер історичного роману (“Айвенго”) Вальтера Скотта по праву вважають засновником жанру історичного роману. Потреба у виникненні цього жанру була продиктована історичною необхідністю, коли світлі уми почали розуміти, що не усвідомивши історичних уроків, годі мріяти про гармонійне майбутнє. Тож цілком природним було прагнення письменника піти саме цим шляхом. У чому секрет успіху творів В. Скотта?...
- Бальзак і жанр історичного роману Стіни мансарди пропускають зимовий холод. Дує із всіх щілин. Юнак кутається в стару шаль, що йому надіслала сестра, підбирає під себе змерзлі ноги, зігріває подихом почервонілі пальці рук і пише, пише… За роботою він забуває навіть про те, що голодно, а голодний він у цю зиму постійно. Батьки посилають йому...
- ВАЛЬТЕР СКОТТ – ЗАСНОВНИК ЖАНРУ ІСТОРИЧНОГО РОМАНУ ЛЕКЦІЯ 4 ВАЛЬТЕР СКОТТ – ЗАСНОВНИК ЖАНРУ ІСТОРИЧНОГО РОМАНУ 1. Життєвий шлях В. Скотта. 2. Жанр історичного роману, його ознаки та особливості. 3. Широка панорама життя Середньовічної Англії в історичних романах письменника: “Роб Рой”, “Уеверлі”, “Квентін Дорвард”. 1. Життєвий шлях Вальтера Скотта ВАЛЬТЕР СКОТТ (1771-1832) – один із англійських письменників...
- Поетика історичного роману Флобера “Саламбо” Картини життя й побуту древнього Карфагена, повні “гармонії незв’язних явищ”, завдання правдивого відтворення дійсності, психологічної вірогідності характерів. Причинно-наслідкові зв’язки знаходить він і у світі, що відтворить їм, III в. до н. е. ” Саламбо ” – роман історичний, приступаючи до роботи над ним, Флобер перечитав сотні томів спеціальної літератури. Він...
- Розкрийте особливості сюжету та композиції історичного роману В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”, його філософсько-романтичний характер Розкрийте особливості сюжету та композиції історичного роману В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”, його філософсько-романтичний характер. “Собор Паризької Богоматері” – один із кращих історичних романів XIX ст., написаний у романтичному стилі в 1830 р., а надрукований у 1831 р. Створення історико-романтичного роману збігалося з підготовкою революції 1830-го року, оскільки внутрішній зміст...
- Жанр історичного роману в англійському романтизмі Англійському письменникові Вальтерові Скоттові, основоположникові англійського реалістичного роману належить величезний внесок в історію закордонної літератури завдяки романам, написаним на матеріалі європейської (у т. ч. шотландської) історії в її переломні моменти – “Пісні шотландської границі”, “Пісня останнього менестреля”, “Діва озера Уэверли”, “Пуритани”, “Роб Рій”, ” Айвенго “, “Квентин Дорвард”. (1771-1832), англійський...
- Емпедокл – герой трагедії Ф. Гельдерліна “Смерть Емпедокла” Емпедокл Гельдерлін запозичив з легенди Діоген Лаертський, за якою історично існував древнеел-Лінський філософ V “Шв. до н. е. кинувся в кратер Етни, щоб “зміцнити поголоску, ніби він став богом”. Е. в трагедії кінчає з собою з інших мотивів, переживши мить тріумфу, побоюючись, що така мить, вища в його житті, більше...
- Смерть героя (за твором О. С. Пушкіна “Легенда про смерть київського князя Олега”) Існує багато міфів і оповідей про легендарних героїв, які прославилися нечуваною силою та відвагою. І здебільшого їхня смерть була раптовою та безглуздою, а іноді навіть принизливою. Наприклад, Ахіллеса поцілили у п’ятку, Сосланові переїхали сталевим колесом коліна – це було єдине вразливе місце на його крицевому тілі, Проводир походу аргонавтів загинув...
- Эмпедокл – герой трагедії Ф. Гельдерлина “Смерть Эмпедокла” Образ Гельдерлин запозичив з легенди Диогена Лаэртского, по якій історично існуючий древнеэл-линский філософ V в. до н. е. кинувся в кратер Етни, щоб “зміцнити поголоску, начебто він зробився богом”. Э. у трагедії кінчає із собою по інших мотивах, переживши мить тріумфу, побоюючись, що така мить, вище в його житті, більше...
- Герой трагедії А. К. Толстого “Смерть Іоанна Грозного” Історичний прототип – Іван IV Васильович Грозний, син Василя III, великий князь московський і перший російський цар (з 1547 р.). Герой Толстого – складна, багатогранна фігура. Зображуючи в особі И. Г. носія ідеї жорстокої деспотичної влади, монарха, як писав автор, “із закоренілою звичкою не знати нічого, крім своєї сваволі, і...
- Герой повісті Л. М. Толстого “Смерть Івана Ілліча” За початковим задумом повість носила назву “Смерть судді”, спонукальною причиною її написання стала відома Толстому історія життя і передсмертної хвороби колишнього прокурора тульського суду Івана Ілліча Мечникова, а “опис простий смерті простої людини” передбачалося дати у формі записок головного героя. І. І. Головін був середнім сином чиновника, який зробив звичайну...
- Смерть героя (за твором “Легенда про смерть князя Олега”) Існує багато міфів і оповідей про легендарних героїв, які прославилися нечуваною силою та відвагою. І здебільшого їхня смерть була раптовою та безглуздою, а іноді навіть принизливою. Наприклад, Ахіллеса поцілили у п’ятку, Сосланові переїхали сталевим колесом коліна – це було єдине вразливе місце на його крицевому тілі, Проводир походу аргонавтів загинув...
- Сюжет і композиція роману М. Лєрмонтова “Герой нашого часу” І. Історія створення роману. (Початок роботи – 1838 рік, під враженням від поїздки на Кавказ. “Бела” і “Тамань” опубліковані окремими повістями. Спочатку не задумувався як роман (збірник повістей). Але в 1820 році “Герой нашого часу” вийшов у світ. Повісті, що ввійшли до нього, зв’язані єдиною композицією і сюжетом. Головна проблема...
- Цинциннаті – герой роману В. В. Набокова “Запрошення на страту” Цинциннаті, як і багато Набоковські літературні образи, є свого роду метафізичним двійником самого письменника. “Символіка імені” Ц., мабуть, сходить до Тита Лівії, який дав життєпис сина прославленого римського трибуна Луція Квінкцій Цинциннаті – Цезонія Квінкцій: “Більше інших своєю знатністю і силою хизувався в той час ставний юнак Цезонія Квінкцій. До...
- Гендзі герой класичного роману епохи Хейан Гендзі герой класичного роману епохи Хейан японської письменниці Мурасакі-Сикибу (справжнє ім’я невідоме, походить із старовинного роду Фудзівара, кінець 70-х рр.. X “Шв.- не пізніше 1016)” Гендзі-моногатарі “(” Оповідання про Гендзі “). Образ Г. має фольклорно-міфологічні витоки: у характері й образі Г. простежуються риси героїв, які мають божественне походження. Г. відноситься...
- Жюльєн Сорель – герой роману Ф. Стендаля “Червоне і чорне” Реальні прототипи – Антуан Берті і Адрієн Лафарг. Берті – син сільського коваля, вихованець священика, вчитель у родині буржуа Мішу в містечку Бранг, поблизу Гренобля. Г-жа Мішу, коханка Берті, засмутила його шлюб з юною дівчиною, після чого той спробував застрелити її і себе в церкві під час богослужіння. Обоє залишилися...
- Головний герой роману – колишній студент Раскольников Родіон Романович Ф. Достоєвський належав до числа найбільших російських письменників-реалістів XIX століття. Він завоював світове визнання і здійснив великий вплив на розвиток російської і європейської літератури. Художник трагічного складу, тонкий психолог, він надзвичайно глибоко ввійшов у протиріччя думки, свідомості всього духовного життя сучасної йому людини. У своїх соціально-філософських “романах-трагедіях” Достоєвський із пронизливою...