Бальзак і жанр історичного роману

Стіни мансарди пропускають зимовий холод. Дує із всіх щілин. Юнак кутається в стару шаль, що йому надіслала сестра, підбирає під себе змерзлі ноги, зігріває подихом почервонілі пальці рук і пише, пише… За роботою він забуває навіть про те, що голодно, а голодний він у цю зиму постійно. Батьки посилають йому дуже мало грошей. Вільно ж йому було братися за сумнівне ремесло літератора, відмовившись від поважної кар’єри юриста!

Батько його, Бернар Франсуа Бальзак, провінційний чиновник, що вибився із селян, заклав основу свого добробуту комерційними

аферами й вище всього цінував у людях уміння зробити кар’єру. І раптом його син, двадцятилітній Оноре, первісток і надія сім’ї, зійшов з буржуазного шляху. В 1819 р., закінчивши Школу прав, він зненацька заявив батькам, що не згодний бути ні нотаріусом, ні адвокатом. Він буде письменником – і ніким іншим! У сім’ї вибухнули шумний скандал. векселі, невблаганні кредитори, підступні конкуренти. Постійна напруга нервів, фізичних і щиросердечних, сил. І все безглуздо. Два роки він намагався вистояти, вибитися й потерпів нарешті повний крах. Друкарню довелося продати, за невдачливим комерсантом залишився

борг у кілька десятків тисяч франків. Бальзакові вже двадцять вісім років. За плечима поки одні невдачі. Але разом з невдачами й великий життєвий досвід

Нехай він потерпів катастрофу, Бальзак не з тих хто вішає голову й відмовляється від мрії свого життя. Він почне всі спочатку й все-таки стане письменником і завоює “прекрасну жінку по імені Слава!” Взявшись знову за перо, Бальзак вирішив испробовать сили в жанрі історичного роману. Але він не пішов у далеку старовину. Він задумався над подіями останніх десятиліть у житті Франції. Велика революція кінця XVIII в. сміла сталими століттями режим монархії й відкрила нову епоху. Всі сили минулого ополчилися тоді проти молодої французької республіки. Стара Європа пішла на неї війною, а усередині країни підняла голову реакційна Вандея. Емігранти-аристократи перебиралися тайкома назад у Францію, переповзали через границю, підбурювали й роздмухували селянський заколот у Бретані. Збройний народ, загони людей у синіх мундирах відстоювали республіку. Темою роману Бальзак обрав один з епізодів громадянської війни в Бретані. Минуле, про яке він збирався писати, ще не охолонуло. Воно димілося, сочилося кров’ю, змушувало задуматися про подальші долі країни

До чого ж дійсно прийшла Франція наприкінці 20-х років XIX в.? Республіка задихнулася. Військова диктатура Наполеона на початку століття привела до імперії. Черги війн, вигар перемог, слава французької зброї й потім грандіозна катастрофа: поразка армії Наполеона в Росії. На уламках імперії за допомогою іноземної зброї була відновлена монархія Бурбонов. Режим реставрації. Знову на троні король. Знову маркізи й графи встановилися у своїх особняках і маєтках. Але чи встановилося разом з ними благоденство в країні? II чи не тріскотить по всіх швах ця реставрована монархія? Маркізи й графи змінюють свого титулованого голови перед відкупниками, лихварями. Погоня за насолодами, шалена пристрасть до грошей витісняють стародавні поняття про честь. Розпуста, продажність, підкупи панують у правлячих сферах і поступово заражають всю країну. Правителі Франції душать вільну думку. Король Карл X, що перемінив в 1827 р. на престолі свого брата жирного тихоню Людовика XVIII, лигається з єзуїтами. Усюди шастають агенти церкви, шпигуни, донощики

Як несхожа ця неприваблива картина на те царство Розуму й Справедливості, про яке мріяли колись великі філософи-просвітителі XVIII в., за яке боролися й гинули солдати революції! Невдоволення й розчарування все підсилюються в країні. Французи підхоплюють сміливі сатиричні пісеньки поета Беранже. Молоді шляхетні голови запалюються проповіддю Сен-Симона й Фур’є. Ці мислителі викривали у своїх книгах лад, заснований на нерівності й гнобленні, вони призивали до перерозподілу багатств, вірили в те, що капіталісти можуть добровільно віддати свої надлишки й перетворитися із власників в організаторів виробництва, що прагнуть до загального блага. Атмосфера невдоволення й протесту, віяння передодня революції захоплюють Бальзака, будять його думку. Він уже не колишній новачок-одинак, у нього чимало знайомих серед літераторів, художників, журналістів. Він читає всі новинки, бере участь у суперечках, усмоктує нові ідеї, що носяться ввоздухе.

У французькому мистецтві кінця 20-х років теж наростає революція. В 1827 р. поет Віктор Гюго опублікував передмову до драми “Кромвель”. Воно стало маніфестом прогресивного літературного руху’. І Бальзак готовий іти в бій разом з новаторами проти літературних консерваторів. Тепер він вуж не стане нудитися в полоні готових схем. Він повинен заговорити по-своєму, передати фарби того часу, про яке збирається писати, проникнути в дух історичних подій і дати їм власну оцінку

Він учиться в “шотландського чарівника” Вальтера Скотта майстерності історичного колориту. А щоб колорит цей вийшов у романі живий і достовірним, Бальзак їде в Бретань, вивчає ті місця, де йшла громадянська Війна, знайомить із учасниками й свідками подій


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Бальзак і жанр історичного роману

Categories: Нові твори

Links