Українське бароко

Проте як же позначилося наукове пожвавлення XVII ст. на житті пересічної людини? А це вже дивлячись як його оцінювати. З одного боку, передовсім точним наукам європейці зобов’язані тим комфортом, до якого вже добре звикли (нині це виражається одним словом “євростандарт”). І дуже багато в цьому плані дало саме XVII ст. Винайдені вченими механізми чимдалі більше заміняли важку й нудну для людей роботу, сільське господарство і промисловість ставали ефективнішими.

Та й побут значно поліпшився. Так, саме тоді з’явилася така буденна тепер

деталь повсякденна, як скло у вікнах (до того його функції виконувала напівпрозора слюда чи інші матеріали). Столи європейців уперше прикрасили такі звичні для нас виделки, з’явилися чай і кава, до того невідомі або маловідомі в Європі. А чарівні дами отримали шанс стати ще чарівнішими, бо саме тоді замість взуття на пласкій підошві вперше почали носити високі підбори. Усе це світлий бік наукового прогресу.

Однак, з іншого боку, ті ж наукові відкриття не лише значно поліпшили життя людей, а й призвели до того, що на порозі XVII ст. людство здригнулося від жаху. З’ясувалося, що наша рідна, надійна й затишна мати-Земля,

по якій так добре бігати влітку босоніж і яка, здавалося б, ніколи й нікуди не зникне з-під наших ніг, насправді є маленькою кулькою, яка мчить невідомо куди в холодному байдужому космосі – неосяжному безкінечному просторі, переповненому подібними ж кульками!

До того ж усі небесні тіла будь-якої миті можуть зіткнутися й розпастися на атоми, потягнувши за собою в прірву небуття всіх без винятку людей, з усіма їхніми грандіозними й дріб’язковими планами, коханнями й ненавистями, радощами та печалями. За висловом одного з тогочасних учених, людство відчуло себе неначе викинутим із теплої затишної хати на всі чотири вітри.

Змінився сам “інструментарій і стиль” наукового дослідження. У попередні епохи головним його “інструментом” було слово, гуманітарна думка, а від XVII ст. їх замінив експеримент. Якщо раніше наукові відкриття здійснювалися завдяки чиїйсь геніальній здогадці (інтуїції, прозрінню, осяянню), то від доби бароко провідним методом стало планомірне накопичення й ретельний аналіз наукових фактів. З’явилися такі звичні тепер галузі знань (зокрема й літературознавство), а математика набула (хоча й не загальновизнаного) статусу “королеви наук”. Пригадаймо, що мікроскоп і телескоп, без яких нині неможливо уявити навіть звичайну природничу лабораторію чи обсерваторію, винайдено саме в ті часи. А це не могло не позначитися на ідеології, на тому, що називають “духом епохи”. Сучасник В. Шекспіра, англійський філософ і державник Френсіс Бекон (1561-1626)

Кому ні тьма липка, ні сліпота химер,

Ні святощі доби думок не пов’язали,

Думок, що шлях землі прудкої розпізнали.

Старих дідів туман, той сон, що вельми струх,

Розвіяв ти й сказав: мета живого – рух…

Переклад Л. Череватенка

Суголосно про наукові відкриття італійського вченого Галілео Галілея (послідовника Коперника) висловився відомий український письменник і громадський діяч доби бароко, випускник Києво-Могиляиської академії (1698), викладач піїтики, риторики й філософії (з 1704) і ректор Київської академії (з 1711) Феофан Прокопович:

Чом ти ганьбиш безсоромно ім’я Галілееве, папо?..

Чим він тобі завинив, старче, тиране, скажи?

Може, злочинний, хотів він одняти

У тебе престол твій,

Чи, що тим гірш, намовляв віри

У Бога не йнять?

Ні, до святих володінь йому

Діла немає так само,

Як і до Стіксових вод,

І до античних богів.

Варвара гідний закон твій

Про світобудову, гаркавцю,

А Галілеїв вогонь – нищить безжально його.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Українське бароко

Categories: Нові твори

Links