Українська народна пісня у моєму житті
Так вже сталося, що у моєму житті випадає мить, коли дійсність переплітається із казкою, і ця дивна мить бринить найніжнішою піснею. Перед початком ночі зорі простягають до мене на своїх долонях бабусину колискову:
… Да принесе три квіточки:
Ой первую зрослнвую,
А другую сонливую,
А третюю щасливою,
Ой щоб спало, щастя знало,
Ой щоб росло, не боліло,
На серденько не квиліло.
Із цієї пісні починалося моє життя. Тоді я ще не знав, що проста колискова мелодія посіє в серці насінинку, яка проросте щирою любов’ю до української
Мені здається, що українська пісня – це синонім українського народу, бо недарма існує легенда, за якою Бог подарував дівчинці-Україні неоціненний скарб – пісню. Прийняла вона його від Всевишнього, уклонилася і, ніжно притиснувши до серця, понесла рідному народові.
І полилася пісня широкими степами українськими, піднялася до прозорого неба, зелено задзвеніла у дібровах, відлунням прокотилася у горах. Вона може бути лагідна й сувора, урочиста й жартівлива, ніжна й стримано-емоційна,
Коли пісні мойого краю
Пливуть у рідних голосах,
Мені здасться, що збираю
Цілющі трави я в лугах.
В піснях – і труд, і даль походу,
І жаль, і усміх, і любов,
І гнів великого народу,
І за народ пролита кров, –
Писав про рідну українську пісню Максим Рильський.
І дійсно, немає, мабуть, у світі іншого народу, який би створив таке багате різноманіття пісень: історичні, козацькі та чумацькі, пісні-веснянки, обжинкові, різдвяні, колискові, ліричні, побутові, жартівливі, дитячі… Здається, все своє життя, свою високу й нелегку долю вклав і переспівав наш народ у пісні.
Світова слава української пісні відома була ще п’ятсот років тому, вона входила в житія багатьох слов’янських народів. Пізніше до мелодійних її джерел зверталися найславітніші композитори світу – Бетховен, Вебер, Ліст, збагачуючи свою культуру. На початку XX століття українська пісня набуває слави у виконанні Лисенка, Крушельницької, Гусалка та інших. Сьогодні наша пісня лунає у співі Б. Гмирі, С. Мірошниченко, Н. Матвієнко, Державної заслуженої академічної капели “Думка” та багатьох інших виконавців.
Нашу пісню співають у США, Алжирі, Єгипті, Австралії, Європі. А нещодавно я натрапив на цікаве визначення німецького вченого Вестфалія: “Літературна естетика, прийнявши українську пісню, визначила їй, безумовно, перше місце між народними піснями цілого світу”.
Мабуть, цей феномен пояснити неважко: почуття українця та мелодія його пісні народжується й бринить на одній хвилі. Це дуже виразно побачив і відзначив О. Олесь:
Затремтіли струни
У душі моїй,
Ніжна, ніжна пісня
Задзвеніла в ній.
Сьогодні, у наш такий непростий час, українська пісня лишилася, можливо, останнім притулком нашої неасимільованої духовності, нашого етносу. На жаль, мені здається, це мало турбує музичних діячів. На жаль… Пісня залишиться вічною, а от життя – збідніє.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)