У світлому храмі природи
Матеріал уроку. Ліна Костенко “Природа мудра”.
Мета. Розширити й узагальнити знання учнів про поетичну творчість Ліни Костенко; вчити аналізувати вірші; розвивати пам’ять, творчу уяву, логічне мислення, зв’язне мовлення, викликати інтерес до творчості поетеси.
Обладнання. Портрет Ліни Костенко, збірка “Бузиновий цар”, ілюстрації до віршів.
Хід уроку
I. Організаційний момент.
II. Мовна розминка.
1. Відновіть вірш.
Вночізавовчимиярами
Зайцідавалителеграми.
Іпрочиталатаксосна:
“Чекайтеквітамивесна”.
–
– Який зміст телеграми? Як ви його зрозуміли?
2. Гра “Шифрувальник”.
– З якого вірша ці слова?
(Візьму я пензель і паперу клапоть і намалюю всю цю акварель.)
– З якого вірша ці рядки? (“Дід Ревило”.)
III. Конкурс.
Проведення конкурсу на кращого читця віршів Ліни Костенко із збірки “Бузиновий цар”.
Вірші: “Берізки по коліна у воді”, “Польові дзвіночки”, “Сунички”, “Соловейко застудився”, “Горобець із білою бородою”, “Вже брами літа замикає осінь…”, “Дід
IV. Вікторина.
1. Що осінь замикала вночі, погубивши у небі журавлині ключі? (Браму.)
2. З чим порівнювала дощ бджілка, яка спала вночі у дзвіночку? (З кулеметом.)
3. Які дерева стояли по коліна у воді? (Берізки.)
4. Що сховалось під маленькими яличками у смарагдовій траві? (Сунички.)
5. Що влаштували зайці на Повий рік? (Карнавал.)
6. Що за сива баба на метлі приїхала,
В двері стукала, селом вешталась? (Віхола.)
7. Як звали діда, який ходив без торбини? (Ревило.)
8. Що одягла верба біля яру, біля стежки? (Сережки.)
9. Хто з птахів застудився? (Соловейко.)
10. У якої пташки була біла борода? (У горобця.)
11. Хто на гілочках, на тоненьких, поки день ще не погас, сироїжки та опеньки сушить про запас? (Білка.)
12. Хто, знайшовши гарну бадилину, везе-везе…везе-везе?.. (Мурашка.)
V. Робота над віршем “Природа мудра”.
1. Читання вірша вчителем.
– Поміркуйте над сполученням слів “природа мудра”.
2. Словникова робота.
Гаплички – металеві зачіпки, що пришиваються проти петлі до одягу і служать застібками.
Краснолюдки – польською гноми.
Куманці – керамічні фігурні посудини.
Крилас – підвищене місце у церкві.
3. Доберіть риму.
На брові… (на траві)
Ковпачки… (гаплички)
Бубонцями… (куманцями)
Пташок… (дашок)
Обома… (нема)
Гра “Відтвори вірш”. (Вчитель читає вірш, пропускаючи деякі слова. Підручники закриті.)
А на грибку, під криласом (пташок),
З великим (пензлем), у зелених (капцях)
Фарбує (гном) оранжевий (дашок).
Йому злізати високо і (круто).
Він (пензель) той тримає обома.
Як гарно все! І все така (отрута).
І сіє (дощ)… І (гномиків) нема…
Бесіда.
– З яких слів видно, що природа, створюючи красу, втомилася? (Росинку поту втерла на брові.)
– З чим порівнює поетеса мухоморчиків? (Із ляльковим театром.)
– Який можна зробити висновок? Зачитайте словами з вірша.
(“Як гарно все! І все така отрута”.)
VI. Підсумок уроку.
– Що нового ви дізналися про Ліну Костенко?
– Який вірш поетеси вам найбільше запам’ятався? Чому?
– Які з прочитаних віршів Л. Костенко веселі, а які – повчальні? Чого вони нас вчать?
Цікаво знати.
– Вислови Ліни Костенко стали крилатими. Ось послухайте деякі з них.
< "поразка - це наука. ніяка перемога так не вчить".
< "без будь-кого з нас батьківщина може обійтися, але будь-хто з нас без батьківщини ніхто".
< "дитина - дзеркало родини; як у краплині води відбивається сонце, так у дітях відбивається моральна чистота матері і батька".
< "душа летить в дитинство, як у впрій, бо їй на світі тепло тільки там".
VII. Домашнє завдання.
Вивчити вірш “Природа мудра” напам’ять.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)