Home ⇒ 📕Твори з літератури ⇒ У пошуках власного “Я” (твір-роздум)

У пошуках власного “Я” (твір-роздум)

ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ

Наше життя дуже коротке. Воно не має ні дублів, ні чернеток. Жодного дня не повернеш, не проживеш заново, не виправиш помилок, не переінакшиш жодного слова. А якщо багато днів і навіть років пролітають бездумно і непомітно, неначе їх і не було зовсім?

Ми завжди поспішаємо, намагаємося зробити якомога більше – і не встигаємо. Ми часто забуваємо слова древнього мудреця: “Люди жаліються, що проходить час занадто швидко. Це вони проходять повз нього”.

Люди,

які довго були ув’язнені, кажуть, що день у тюрмі тягнеться безкінечно, а роки проходять непомітно. Здається, що це парадокс, але так воно і є. І життя ув’язненого не має яскравих подій, розпорядок дня розписаний до дрібниць, а тому відсутність вражень робить роки непомітними.

З дитинства ми знаємо, що лише активна життєва позиція робить людину громадянином, необхідним і корисним суспільству. Але треба пам’ятати, що активність – це не участь у житті інших людей, це передусім робота над власного долею. Людина, яка не змогла реалізувати свої здібності, не може дати щось суттєве суспільству. Той, хто

не вміє контролювати свої вчинки, не здатен відповідати за інших людей.

Сьогодні наше суспільство переживає нелегкий час важливих змін. Він вимагає від кожного з нас відповідальності не тільки за те, що відбувається, а, в першу чергу, за власну долю. Ми повинні пам’ятати, що не можна нехтувати своїм єдиним і таким коротким життям.

Соціальний клімат у суспільстві складається з устремлінь кожної людини. На світі немає такої сили, яка змогла б подарувати кожному з нас відчуття повноти і значущості кожного дня. Цього можна тільки навчитися. Ми мусимо обратисобі таку справу, яка допоможе наповнити наше життя яскравим смислом і повнотою. Тисячу разів мав рацію Василь Симоненко у своєму вірші “Ти знаєш, що ти – людина…”:

Сьогодні усе для тебе –

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба –

Гляди ж не проспи!

Поет учить, що ми не повинні жить як набіжить, як трава росте. Кожен із нас має розуміти, що живе тільки один раз, а тому необхідно якомога швидше знайти відповіді на запитання: хто я? який я? Долі інших людей допомагають у цих пошуках, підштовхують вгору.

Скільки людина живе, стільки і вчиться. Учиться бути людиною, і Процес цей безкінечний.

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

Жива зелена аптека (твір-спостереження на основі власного досвіду) НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Жива зелена аптека (твір-спостереження на основі власного досвіду) У селі мою бабусю вважають знахаркою, а я думаю, що вона справжня чарівниця. Я часто прошу її взяти мене в поле, на луки чи в ліс, коли вона йде туди по лікарські рослини. Бабуся знає, коли треба рвати ту чи...
Гніздо на даху будинку (твір-оповідання з власного досвіду) Ось вже який рік поспіль я проводжу літо у селі Іванівка у нас на Слобожаншині. Село невелике, два десятки дворів, колись тут вирувало життя, а потім молодь почала від’їжджати до міста. Поїхали й мої батьки – мама з татом, але корені не забувають: приїздять не лише відпочити, а й попрацювати....
Твір-розповідь на морально-етичну тему з власного досвіду з обрамленням Кожна пора року приносить свої турботи. Під час ожеледі ми боїмося впасти; у снігові замети починаються негаразди з транспортом, а восени багато листя; влітку, трапляється, не знаєш, куди сховатися від спеки, і, звісно ж, набридають дощі, хоча і вносять якусь різноманітність у наше життя, втішають мало. А що казати про...
Твір на основі власного досвіду: Незвичайні квіти Коли майже всюди станув сніг, хлопці стали бігати в школу навпростець, через ліс ло вузенькій стежці. Так ближче. Ледве помітна стежка вилася між деревами й кущами. Подекуди під густими ялинками ще лежав сніг. Поблизу не дотаявшего замету, у великого порохнявого пня, на високих стеблинках, покритих м’якими волосками, красувалося відразу трохи...
Душ для голубів (твір – оповідання із власного досвіду) Липневий ранок було безвітряним і обіцяло жаркий день. Тополі, які ростуть у нашім дворі, дають багату тінь, але й вона не рятувала. Повітря було пекучий, і легкий вітерець, що іноді налітав, не справлявся з липневою духотою. Навіть горобці сиділи, відстовбурчившись, начебто дрімали. Із сусіднього під’їзду ліниво вийшов кіт, потягнувся, оглядівся....
Твір-роздум на тему “Вода” Як рідко ми замислюємося над звичними для нас речами. А буває, що їх значення для нас неможливо переоцінити. Наприклад, усім відомо, що вода – джерело життя. Але чому саме? Спробуємо розібратися. Якби не виняткове розташування Землі, завдяки якому дві треті нашої планети вкривають океани, ми би ніколи не з’явилися на...
Твір-розповідь на основі власного досвіду ВИТИНАНКИ. На новорічні свята ми всією родиною поїхали у гості до тітки. Як же красиво було у неї в кімнаті. На вікнах, на стінах, полицях, сволоці – скрізь були наклеєні витинанки. Вони створювали радісний, передсвятковий настрій, дарували насолоду. Мені дуже захотілося навчитися робити ці незвичні прикраси. Я дізналася, що для...
Твір-роздум “Завжди залишайся людиною” Усі ми знайомі з твердження про те, що людина повинна завжди залишатися людиною. Та як зрозуміти ці слова? Що такого “людського” є в нас і чому ми маємо пам’ятати про це? Зазвичай, людяністю ми називаємо такі якості як доброту, вміння зрозуміти й поспівчувати, справедливість. Та хіба ми всі завжди керуємося...
Давайте знайомитися! (Твір-розповідь з власного досвіду) На небагатолюдній вулиці, далеко від центра міста, відкрився сучасний супермаркет. Зовні він нагадує споруди подібних магазинів, що розкидані по всьому місту. Але одна важлива відмінність все-таки є. Підприємці створили біля супер-маркета смерекову алею. Тут ростуть розкішні блакитні смереки. Вони однакові на зріст, пухнасті. У їхніх кронах вільно горобцям, синицям. Зрідка...
Дружба – це вміння підтримати (твір на основі власного досвіду) ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Дружба – це вміння підтримати (твір на основі власного досвіду) Усі в школі знають, що наш восьмий клас – це особливий колектив. Більшість моїх однокласників – активні, самодостатні люди, які вміють відстоювати тою позицію. Щоб довести своє, вони здатні навіть піти на конфлікт. Але в класі...
Спілкування – Твір-роздум з елементами цитування Ми часто говоримо слова: спілкування, спілкуватися. А що це означає, якщо вдуматися? Поняття “спілкування” в психології уживається найчастіше стосовно міжособових контактів. Заглянемо в словник: Спілкування – це взаємодія два або декількох чоловік, які обмінюються інформацією або ж взаємодіють в практичній діяльності. Відомий філософ Л. Фейєрбах визначав значення спілкування таким чином:...
Ляльки – мої друзі і вчителі (твір-спостереження з власного досвіду) ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Ляльки – мої друзі і вчителі (твір-спостереження з власного досвіду) Семикласниця – вже не дитина. Про це мені говорять і батьки, і вчителі, і подружки. Я розумію, що це справді так, але не можу примусити себе розпрощатися зі своїм дитячим захопленням – ляльками. Усе дитинство мої...
Твір-оповідання на морально-етичну тему з власного досвіду Ми дружимо утрьох: Льоша Яшкін, Мишко Сорокін і я, Дмитро Сєдов. За моє прізвище хлопці звуть мене Сивий, Мишка – Сорока, а Олексій у нас Цезар: він уміє одночасно декілька справ робити, і взагалі він розумний. Не знаю, чи був розумним та винахідливим Юлій Цезар, полководець, що жив у Стародавнім...
У кмітливості вороні не відмовиш (твір-розповідь з власного досвіду) Як відомо, ніколи миролюбний ворон не був викритий “у розбої”. Але найближчі його родичі – ворона сіра – має погану репутацію. Розорює гнізда птахів, качок, чайок, лисух. Нема птаха хитрішого і підступнішого, ніж ворона сіра. Особливо вона шаленіє, коли вигодовує пташенят. Цю ворону неважко впізнати. Пташка приємного сірого кольору, а...
Мій друг Матроснін. Твір-оповідання на морально-етичну тему з власного досвіду Наш сусід Федір Іванович – моряк. Його довго не буває вдома; мабуть, тому він самотній. Я завжди уявляв людей цієї професії з мужньою зовнішністю. Моряк далекого плавання – це людина висока на зріст, плечиста, з міцними мускулами, обвітреним засмаглим обличчям. Вона ніби уособлює могутність морської стихії. І ще вона має...
Я – син свого народу (твір-роздум на суспільну тему) План I. Відчуття причетності до свого народу. II. Моя доля – Україна. 1. Дитячі спогади. 2. З любов’ю до матері Батьківщини. 3. У пошуках щастя. III. Рухати Україну вперед мені під силу. Жоден філософ не може точно сказати, коли до людини приходить відчуття належності до свого народу. І хіба можливі...
Розкаяння – це те велике почуття, що зменшує вину (твір на морально-етичну тему із власного досвіду) ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Розкаяння – це те велике почуття, що зменшує вину (твір на морально-етичну тему із власного досвіду) Життя йде без репетицій і повторів. Людина, трапляється, не може знати наперед, як і чим відгукнеться її необдуманий учинок чи слово. Аби ми вміли передбачити наслідки своїх дій, скількох нещасть...
Твір розповідь з власного досвіду Неопалима купина Ще в сиву давнину на Поділлі, у тихій і затишній долині, де било з-під землі кришталеве джерело, осіли люди. Жили мирно і щасливо, аж поки на рідний край не напали монголо-татарські орди. Не раз налітали люті вороги, але щоразу підіймалося з руїн село. Якось зненацька наскочили ординці, спалили хати та...
Твір-роздум “Моє ставлення до творів Григорія Сковороди” Григорій Сковорода – видатний український гуманіст, що написав безліч трактатів по філософії та поезій, у пошуках правди, добра і щастя. На мою думку, його твори є корисними та актуальними для народів усіх часів, адже у них оспівано красу нашої природи, людські чесноти. Прикладом захоплення автора рідним краєм є рядки: А...
Квіти на балконі. Твір з обрамленням з власного досвіду Багато балконів у нашому будинку мешканці перетворили на засклені веранди. Будинок наш старий, балкони величезні. Тож оздоблення зі скла та шиферу надало їм вигляду грандіозних споруд. До того ж усі ніби змагаються одне з одним, чий балкон виглядає крутішим. Деякі балконні стекла закриті гардинами, інші – жалюзі. Обов’язковим атрибутом сучасних...

У пошуках власного “Я” (твір-роздум)

« Леонгард Франк німецький письменник

Печорін як “герой нашого часу” у романі Михайла Лєрмонтова »