Тягар страстей людських Моема

Тягар страстей людських многом автобіографічна книга Моема. Озаглавлена за назвою одного з розділів

“Етики” Спинози, у жанровому відношенні ставиться до “роману виховання”. Автор простежує в ній життя свого героя Филипа Кери з дитячого років до порога тридцятиріччя, ретельно відтворить всі етапи становлення його характеру, знаходження їм самостійного життєвого й духовного досвіду. Оповідаючи про дитинство рано осиротілого Филипа в будинку дядька – парафіяльного священика, про роки шкільного життя, про семестр у Гейдельбергском

університеті, про час, витраченому їм на навчання в лондонській конторі й на заняття живописом у Парижу, про тривалий період студентства в медичному інституті при лондонській лікарні Святого Луки, – автор дає величезне різноманіття людських портретів, характерів і типів, що представляють провінційне, столичну й аристократичне середовище. Підкреслюючи всесилля грошей. Моем показав соціальні контрасти, які так чи інакше визначають долі головних і другорядних персонажів Сторінки роману, що малюють безпросвітне існування мешканців лондонських нетрів, повні непідробленого болю й жалю до долі
бідняків

Отличающаяся глибиною й багатством відтінків психологічного листа, книга присвячена проблемі вивільнення особистості з-під тягаря страстей, духовного пута, що сковують її розвиток. У випадку з Филипом Кери цим путом виявляються комплекс неповноцінності через уроджену кульгавість; фатальний потяг до вульгарної й егоїстичної жінки, зараженої всіма пороками й забобонами дрібнобуржуазного середовища;

Мрія про інше, романтичне життя, що персоніфікує для нього Іспанія. Від цієї мрії Филип зрештою з радістю відмовляється, щоб обійняти посаду провінційного лікаря, і починає новий етап свого життя разом з улюбленої й люблячої його дружиною


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Тягар страстей людських Моема