Твори про літо

Твір на тему “Літо – найкраща пора року”

Найтепліша та найблагодатніша пора року – це, звичайно ж, літо. Влітку вся природа живе на повну силу. Зеленіють дерева, на них зріють соковиті плоди. Цвітуть квіти на клумбах, у полях та на луках. Тварини та птахи трудяться, добуваючи їжу. Вони якраз влітку вигодовують своїх дитинчат. Ніхто не впадає у сплячку, всі живуть повним життям.

Для людини літні днини теж благословенні. Їй не потрібно теплого одягу, не треба опалювати квартиру. Немає влітку морозів, немає ожеледиці. Ніщо не заважає

людині рухатися, ходити, бігати, подорожувати.

Теплого літнього дня світить ясне сонечко у блакитному небі. Навколо усе вбране у зелене, все здається ошатним. Птахи подають свої голоси, співають. Спробуй-но почути такий концерт узимку!

Особливо гарні літні вечори, коли денна спека спадає. У галасливих містах цього часу припадає пилюка, яку піднімає транспорт. По небу розливаються червоні промені заходу, але сонце ще освітлює землю золотистим світлом. Навколо стає спокійно та мирно.

Твір “Влітку на озері”

Цього літа я з родичами їздив на озеро Промінь. Ми провели там вихідні. Це озеро

не дуже велике, кругле. Вода в ньому дуже чиста, прозора. Промені літнього сонця пронизують її наскрізь, і в багатьох місцях видно дно. А ще промені сонця відбиваються у воді, коли немає вітру. Може, тому озеро так і назвали.

Я щодня купався в озері по кілька разів. Вода була холодна, але не дуже, так що не доводилося від холоду вискакувати з води. Сильних течій там теж не виявилося. Я познайомився на озері з дорослими хлопцями, які це озеро перепливали вздовж і впоперек. Але сам я не наважився цього робити, бо ще не дуже добре плаваю. Думаю, якщо наступного літа ми знову приїдемо туди на відпочинок, я вже обов’язково озеро перепливу. За рік я зміцнію та наберуся сил.

Ми рибалили в озері, а ще каталися на весловому човні. Моторними човнами там краще не “ганяти”, аж надто озеро тихе та чисте. Та й маленьке воно для “моторок”.

Озеро Промінь оточене зеленню. По його берегах висаджений ліс: берези, дуби, клени, ясени та інші дерева.

Твір на тему “Неповторна літня краса”

Літо – це пора року, яке радує своїми барвами, різноманітними квітами. Літо – кольоровий сезон! Найбільше, звичайно, в літній порі зеленої фарби. Трава зелена, листя на деревах і кущах теж зелені!

Але не однієї зеленню яскраво літо. Небо в літню пору – яскраво-блакитне. Світанок – ніжно-червоний. Захід переливається багатьма відтінками: червоним, рожевим, бузковим. Але в літню грозу небо показується зовсім в іншому вигляді! Наповзають сизі хмари, наливаються чорнотою, а блискучі блискавки прорізають простір.

Безліч фарб дарують літу квіти. Червоні троянди, білі ромашки з жовтою серединкою, помаранчеві садові лілії, блакитні братки, фіолетові дзвіночки, пурпурні мальви. Сторінки не вистачить, щоб перерахувати всі чудові літні квіти! А із зелені визирають ще стиглі і плоди, овочі та фрукти. Це яскраві абрикоси, смугасті кавуни, яскраво-червоні помідори, жовтуваті груші, червонощокі яблука! Всі вони – дари природи.

Літо – барвиста пора, і навіть не тому, що влітку можна бачити навколо безліч різноманітних квітів. Просто літо щедре та різне саме по собі. У нього багато різних сторін, дарів, секретів, а тому воно сповнене неповторної краси. Хочеться насолодитися нею, поки літо ще не закінчилося.

Твір “Останній день літа”

Закінчується серпень. Ось і добігають кінця шкільні канікули. Мені здавалося, що вони такі довгі, що ніколи не скінчаться. Що, напевно, ціла ера пройде. Але їх час минув, і завтра знову почнуться заняття. Знову я цілими днями буду сидіти за партою. Але побачу однокласників та буду набувати нових знань. Це вселяє бадьорість.

Дні вже не такі довгі, як були ще місяць тому. І вечори вже прохолодні. Мені навіть подобається, що немає спеки. Але все одно літо втратило вже свою принадність. Якось воно все більше стає схожим на осінь. І небо не таке синє, бліде якесь стало. На заході сонця, якщо я цього часу сиджу вдома та виглядаю у вікно, мені навіть стає сумно. Є така популярна пісня англійською: “Літній смуток”. Мені ж здається, що влітку сумувати нема чого, а пісня ця – про смуток прощання з ласкавим літом.

Але нічого сумувати, бо попереду – школа, багато цікавого, нові успіхи та здобутки. Кінець літа – це очікування чогось нового. Ця щедра пора: стигнуть груші, сливи, яблука, різні ягоди та горіхи, кавуни та дині. Літо дарує свої останні дарунки людям та вирушає на відпочинок. Зустрінемося через рік!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Твори про літо