Творчість Котляревського – новий етап у розвитку національного самоусвідомлення
Іван Петрович Котляревський…
Хто ж він такий? Український письменник, який перший у вітчизняній літературі звернувся до джерел народної мови, зробив її літературною, пішов шляхом реалізму й народності. Він увів нові жанри: епічну травестійно-бурлескну поему, оперу, водевіль.
П’єси Котляревського сповнені непідробного гумору, високої поетичності, щирої любові до народу. Це нев’янучі квітки у всенародному вінку шани великому українському письменнику-гуманісту.
Живе народне слово у XVI-XVIII ст. уже було представлено у творах письменники,
Творчість Котляревського відкрила читачам новий національний світ з його неповторною історією, соціальною і морально-етичною свідомістю; утвердила в українській літературі нові принципи художнього освоєння дійсності.
П’єси письменника – великі твори мистецтва, вони являють собою високохудожню систему, в якій успадковано не тільки літературну традицію, а й багатовікову народну культуру та народне світобачення.
У творчості Котляревського є дух народного гуманізму, він проявляється у прагненні особистості до соціальної свободи, у поєднанні автором ідеалу з інтересами народу.
Автор у своїх п’єсах сполучав трагічне і комічне в людському житті, піднесене і низьке, прекрасне і потворне, цим самим він поглиблював розуміння сутності явищ і предметів, людської натури. Це дало можливість створювати в літературі різноманітні індивідуальні характери.
Котляревський творить свій світ. Він уловлює дух тих змін, які відбуваються в суспільстві. Це приводить його до відображення національної самосвідомості народу, розуміння ним своєї історичної долі.
У його творах підноситься ідея національної самобутності українського народу, його історичного побуту, звичаїв, прав на самостійний розвиток.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)