Творчість Андре Мальро
Іншої, ще більш виразний приклад формування песимістичного й метафізичного відгуку на соціальні конфлікти 20-30-х років – творчість Андре Мальро (1901 -1976). Тлумачення життя як безцільного, беззмістовного існування, позбавленого ідеалів і об’єктивних законів, Мальро возз’єднав із зображенням найважливіших політичних подій сучасності. Поводження людей у конкретній політичній боротьбі романіст зображував спочатку в дусі ідей Андре Жида, у дусі “безцільної дії”, характерного для “абсолютно вільного” героя-мораліста
У романі
Знаходять саме в думці про абсурдності миру. Вони затверджують себе, своє існування в зусиллі, в активній дії. Мальро надавав йому конкретно-історичне
У наступному романі “Королівська дорога” (1930) ті ж, по суті, герої зайняті аж ніяк не революцією – у диких місцях вони шукають старі замки. Створені письменником персонажі однолики, що характерно для модернізму з його упередженістю. Метафізика Мальро в романі “Королівська дорога” ще більш згущена: “життя не має змісту” і одержимість смертю визначає суть життя, суть героїв. Лише пароксизми, гострі до хворобливості відчуття, лише запаморочлива авантюра дозволяють на одна лише мить створити ілюзію життя, існування, затвердити себе, своє “я”. Героям Мальро доступна тільки “гра зі смертю” – і вони щирі гравці
30-і роки вплинули на мистецтво Мальро. З новим романом “Умови людського існування” (1933), “Час презирства” (1935), “Надія” (1937) – Мальро усе уважніше фіксував риси справжніх героїв, які борються в ім’я високих цілей із соціальним злом. Такий німецький підпільник-антифашист у присвяченому “Німецьким товаришам” романі “Час презирства”, такі комуністи-антифашисти – герої присвяченого “Моїм товаришам по Теруэльскому бої” роману “Надія”, роману про війну в Іспанії. “Надія” – самий суперечливий роман Мальро. Активний учасник війни проти фашизму в Іспанії, він зміг розповісти про героїчну боротьбу іспанського народу. Надія пробивалася в книзі Мальро, почуття товариства прийшло на зміну почуттю самітності. Але навіть у цьому романі героїчні справи антифашистів пофарбовані у фарби якогось революційного діляцтва, якому протипоставлена турбота письменника про моральний вигляд і внутрішній зміст людини. Революція, боротьба не визначають і тут цього змісту – воно як і раніше залежить від песимістичних ідей Мальро. У романі “Час презирства” герой, залишившись один у тюремній камері, відразу ж уподібнюється спустошеної, позбавленої віри й переконань героям перших книг Мальро.
Такого роду ідеї знайшли собі підкріплення й обгрунтування в тій суспільній ситуації, що зложилася до кінця 30-х років. Фашизм здобував легкі перемоги в Європі, погроза його нависла над миром. Зазнала поразки Іспанська республіка, із захистом якої багато хто зв’язували свої надії. У Франції розвалювався Народний фронт, що так сколихнув країну. Багато хто були спантеличені, дезорієнтовані в складній обстановці. У літературі виникли трагічні інтонації, наростало відчуття катастрофи. Популярність одержали романи Луи Фердинанда Селіна (1894- 1961) “Подорож на край ночі” (1932) і “Смерть у кредит” (1936) з їхньою патологічною відразою до людини, злісним цинізмом, зухвало нелітературною мовою й “базарним” стилем. “Дух Віші” був більш ніж відчутний уже тоді, до початку війни, до появи На світло цього маріонеткового уряду
У французькій літературі намечалась розміщення сил, пов’язана з великою війною, що насувалася. Щодня наближав час справжніх випробувань для Франції й для її мистецтва
(2 votes, average: 5.00 out of 5)