Творча спадщина Вольтера – ВОЛЬТЕР – “ПАТРІАРХ ПРОСВІТИТЕЛІВ”
ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО
§ 2. ВОЛЬТЕР – “ПАТРІАРХ ПРОСВІТИТЕЛІВ”
Творча спадщина Вольтера
Розмір творчої спадщини Вольтера вражає. Ще у XVIII ст. Бомарше1 видав два зібрання його творів у 70 та 90 томах. Сам Вольтер шуткував, що не надає переваги жодній Музі, всіх їх однаково любить.
Вольтер – фундатор сучасної історіографії. Своїм завданням він вважав створення історії народів, бо історія – “наука моральна, вивчає одвічну боротьбу розуму та марновірства”.
Вивчення історії народів мало вплив і на
1Бомарше П’єр Огюстен (1732-1799) – французький драматург, автор усесвітньо відомих комедій “Севільський цирульник”, “Шалений день, або Одруження Фігаро”.
Сучасники називали Вольтера королем поетів. Епічні, іронічно-комічні, філософські поеми, оди, сатири, епіграми, ліричні вірші – ось далеко не повний перелік жанрів, в яких Вольтер працював як поет. Вершиною його поетичної творчості стала поема “Орлеанська діва”. Відразу ж після її появи церква занесла поему до “Індексу заборонених книг”. Саме проти офіційної церкви й була спрямована сатира Вольтера. “Орлеанська діва” – своєрідна пародія на сучасну Вольтеру офіційну поезію, але у своєму творі Вольтер карикатурно зобразив національну героїню Франції Жанну д’Арк, яку церква визнала святою. Цікаву оцінку поемі дав О. Пушкін. Він назвав її “катехізисом1 гумору”, але почавши перекладати поему, відмовився від свого задуму й різко засудив Вольтера: “Він сатанинським подихом роздмухує іскри, які тліли в попелі мученицького вогнища… Усі із захватом сприйняли книгу, в якій презирство до всього, що вважається священним для людини і громадянина, доходить останнього ступеня цинізму”.
Вольтер був також першим драматургом своєї епохи й створив понад 50 трагедій, комедій, інтермедій, оперних лібрето. Як і в поезії, у драматургії він був послідовником класицизму, хоча й ураховував досвід англійських драматургів, зокрема Шекспіра. Визнаними шедеврами стали трагедії Вольтера “Заїра”, “Магомет”, в яких мова йде про людські долі, зламані релігійною нетерпимістю й деспотизмом.
Із багатющої творчої спадщини Вольтера найвідомішими є “Філософські повісті”, які він створював упродовж тривалого часу – з 1747 по 1775 роки. Першазцих повістей – “Задіг, або Доля” – відкривала європейській літературі східну тему. Вона цілком відповідала смакам тогочасних читачів, що зачитувалися невідомими до тих пір східними казками. Однак звернення до східної тематики, крім привабливого для читачів колориту, давало можливість письменнику говорити “езопівською” мовою про проблеми сучасної Франції. У створеному Вольтером новому жанрі “філософської повісті” вдало поєднувалися образно-сатиричний показ дійсності та філософський зміст. Класицист за вихованням та вподобаннями, Вольтер не дотримувався класицистичних правил у філософських повістях. Головним для нього став принцип просвітителів: “Повчати розважаючи”.
1Катехізис – виклад основ християнського віровчення (переважно у формі запитань та відповідей).
У філософських повістях Вольтер виступив справжнім новатором. Він талановито використав надбання англійської літератури, зокрема твори Д. Свіфта. Але за основу взяв жанр любовно-авантюрного роману, який набув надзвичайної популярності в європейській літературі XVII-XVIII ст. Романи про пригоди закоханих були своєрідною “масовою культурою” доби Просвітництва. Звертаючись до цього жанру, Вольтер вирішував два завдання: по-перше, заохочував до читання своєї книжки широкий загал читачів, а по-друге, своїм сміхом він викривав бідність змісту любовно-авантюрного роману, позбавляв його права на існування.
Узявши за основу такий популярний, але позбавлений ідейної значимості жанр любовно-авантюрного роману, Вольтер надав йому філософського змісту. І, як влучно зауважив Пушкін, “філософія заговорила зрозумілою й дотепною мовою”. “Дотепна мова” дозволяла говорити про такі проблеми, яких Вольтер ніколи не зміг би й торкнутися у “серйозних” творах.
Головні проблеми, які хвилюють письменника,- це співвідношення добра і зла у світі, вплив цих сил на долі людей. Чітке розмежування добра і зла веде до певного схематизму образів. Проте це аж ніяк не є наслідком творчої “безпорадності” автора. Це свідчить лише про те, що передВольтером стояли зовсім інші художні завдання, які він вирішував відповідно до вимог створеного ним жанру.’ Мета його творів – боротьба проти насильства, забобонів, усього, що заважає людині бути Людиною.
Прижиттєве видання Вольтера
Перевірте себе
В яких традиційних жанрах літератури виявився письменницький талант Вольтера?
Який жанр він започаткував? Які ознаки цього жанру?
Поміркуйте і дайте відповідь
Чому сучасники називали письменника “король Вольтер”? Які риси його особистості їх приваблювали?
(2 votes, average: 4.50 out of 5)