Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Твір за поемою Т. Шевченка “Кавказ”

Твір за поемою Т. Шевченка “Кавказ”

Ви бували на Кавказі? Якщо ні, то давайте туди помандруємо разом з Т. Шевченком. Кавказці, як відомо, люди з гарячими серцями, тому вони завжди прагнуть трохи повоювати. Ми з вами теж опинимося в 1817-1868 роках. У цей час там йшла війна, кінцевим результатом якої було входження Кавказу до складу Росії. Особливо загострилася ця боротьба в північному Дагестані і Чечні, де її з 1834 р. очолив сміливий воєначальник Шаміль. Поему Шевченко написав під свіжим враженням од звістки про загибель на Кавказі поетового друга Якова де Бальмена. Ні, це не він виступає

в образі Прометея, і це не йому клює орел ребра. Що собою уявляє поема “Кавказ”? Це низка монологів, кожний з яких містить у собі чітко визначений зміст. Окремі монологи написані то в героїчно-піднесеному, то в іронічно-сатиричному тоні. Пейзаж у “Кавказі” – не просто образ природи: подивіться, яка краса, “гайда на гори”. Ні, це соціально наснажена, метафорична картина. Усім своїм великим серцем гуманіста Шевченко співчував народам Кавказу, які боролися за життя, волю й незалежність проти гнобителів.

Він обрав один із “вічних” образів – образ титана богоборця – Прометея. Міфологічний

Прометей – це борець за свободу і захисник людей. Він викрав на Олімпі вогонь, передав людям і навчив користуватися ним. За протидію богам Зевс (верховний бог) наказав прикувати Прометея до скелі на Кавказі, пробив йому груди. Щоранку великий орел клював титану печінку, яка вночі відростала. Образ Прометея в поемі Т. Шевченка символізує силу народу, його могутність і нескореність. Орел же асоціюється з двоголовим орлом самодержавства. Царат, ворожі сили не можуть скувати живої душі народу. Народ безсмертний! Саме це (запам’ятовуйте!) – основне в образі Прометея. Упевнено звучать слова поеми: Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. Шевченко в своєму творі піднявся до думки про потребу об’єднання всіх народів для боротьби з спільним ворогом – самодержавством. На противагу казенним патріотам, які мріяли про загарбницькі війни “во славу” російського царя, поет благословляв повсталі народи Кавказу на боротьбу з цим царем.

Усім серцем поет бажав, щоб Кавказ став країною вільного життя. Все населення величезної багатонаціональної країни – “од молдованина до фінна” – знемагає і чахне під гнітом царя і відданих йому кріпосників. У поемі Шевченко підноситься на висоту інтернаціонального протесту. Тут чується вже не сум, не гіркий сміх, а жагуче обурення, гнівна іронія. За високими горами живуть простим і вільним життям кавказькі горяни. За яким правом вторгається до них царизм? Своє насильство він виправдовує вимогами культури: цим “первісним” народам царизм нібито несе “освіту”. Але царська освіта – це тюрми, кріпосне право, сибірська каторга, хабарництво та сваволя чиновників. Ось воно, уславлене царськими підлабузниками “благоденствіє Росії”! Таку ж картину малює і Шевченко:

Дуже він схожий на казкового Івана-царенка.

Письменник не дає його портрета. У молодого Беркута “хороше, сонцем опалене і здоровим рум’янцем осяяне одвер-те, щире лице”. І це майже все, що ми знаємо про зовнішність Максима. Сама ж Мирослава захоплюється не очима і не бровами юнака, яких письменник і не описує, а його людськими якостями, громадською позицією: “З подивом позирала на нього Мирослава, коли він переходив коло неї. і хоч багато досі видала вона молодців і сильних, і смілих, але такого, як Максим, що сполучав би в собі всі прикмети сильного робітника, рицаря і начальника, – такого їй досі не траплялося бачити”. Запам’ятовуйте якості, які вас можуть приваблювати в образі Максима. По-перше, це його людяність, безмежна любов до своєї Батьківщини, виховані батьком і громадою. Максим пишається красою Тухольщини, її природою та людьми: “Се наша Тухольщина, наш рай! – сказав Максим, обкидаючи оком долину, і гори, і водопад з такими гордощами, з якими мало котрий пар обзирає своє царство”.

По-друге, те, що він – вільна людина. Максим не схиляється перед боярином, з однаковою увагою ставиться і до його слуг, і до своїх товаришів тухольців.

По-третє, його мужність. Максим справді не боїться смерті. Коли Мирослава пропонує йому рятуватися за допомогою персня, він відмовляється, бо більше турбується про життя дівчини, ніж про своє. Далі, глибина його почуттів. Згадаємо, як він прохає руки Мирослави у Тугара Вовка: “Боярине, віддай за мене доньку свою, котру я люблю дужче свого життя, дужче душі своєї!” Кожен з вас знайде ще щось, що вам найбільше подобається в образі Максима. Але не забувайте,

А сльоз, а крові? Напоїть Всіх імператорів би стало З дітьми і внуками, втопить В сльозах удов’їх..

Сатира поеми була спрямована на захист народів Кавказу. Але за долею кавказців ми бачимо долю всієї Росії, зокрема і українців. У поемі гнівно і з великою художньою силою викриваються і царські прислужники, їх антинародна суть і ліцемірство:

Ви любите на братові Шкуру, а не душу Та й лупите по закону.

Створюючи узагальнений образ провідників царської політики, поет засуджує тих негідників, які, прикриваючись псевдогуманними фразами, несли народу горе. З їдкою іронією звучать слова про бажання гнобителів кинути кавказьким народам їхній же чурек (особливо спечений несолоний хліб у вигляді великого коржа), “як тій собаці”, аби добитися того, щоб народ платив їм за сонце. Глузує поет і з офіційних царських актів. Цар Микола І в 1842 р. підписав указ “О предании суду и наказаний российских подданьїх, которьіе будут изобличеньї в каком-либо участии в торговле неграми”. Торгувати неграми не можна (в цьому найбільше проявили себе іспанські работорговці – гішпани), а своїми кріпаками, виходить, можна. З цього приводу поет пише:

…Продаєм Або у карти програєм Людей… не негрів… а таких Таких хрещених… по простих. Ми не гішпани; крий нас, боже, Щоб крадене перекупать…

Гіркі слова, а смисл в тому, що годі дрімати, годі підкорятися і мовчати; треба всім народам об’єднатися і повстати проти гніту самодержавства. Тепер щодо вступу. В ньому ви можете стисло охарактеризувати ситуацію, яка склалася в царській Росії. Але дуже стисло. Розкривати, розширювати її ми будемо в основній частині. Також тут можна згадати і Прометея, але теж в кількох словах. А якщо ви ще трохи “докладете” своїх почуттів, то в нас вийде чудовий вступ. В основній частині треба розповісти все те, що ви читали вище. Згадайте про знущання, про царський та панський гніт. Але наголосіть на тому, що в серцях людей живе Прометеївський вогонь, і він підіймає людей на боротьбу за волю. Не забувайте цитувати, але не все підряд, а найголовніші думки.

Ось ми підійшли і до закінчення. Якщо ви не забули, поема Шевченка написана в піднесеному настрої, в патріотичному дусі. Тому треба так і закінчити. Можете в закінченні також зобразити своє ставлення чи то до поеми, чи то до образу Прометея. Краще б, звичайно ж, до образу. І, бажано б, своє власне ставлення, а не доброго дяді з підручника чи непоганого сусіда по парті.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Твір: Прометей – символічний образ нескореного народу за поемою “Кавказ” Т. Шевченка Скільки довелося витримати українському народові, скільки поневірянь та знущань випало на його долю! Але, виявляється, усі народи були в такому становищі. Російський царизм позбавив їх волі. І були тоді народи подібні до прикутого Прометея, який, бувши фізично в к данах, душею ніколи не скорявся, бо не знав нічого кращого, ніж...
  2. Твір Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою Т. Шевченка “Кавказ”) Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою Т. Шевченка “Кавказ”) Постать Т. Шевченка, його справді подвижницьке життя гідні подиву, пошани і вдячності. Його слово переходило державні кордони, бо мало найвищу візу – візу генія. Слово Шевченка від початку до кінця написане любов’ю до всіх народів, до всіх людей на...
  3. Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою “Кавказ” Т. Шевченка) Тарас Шевченко – людина і поет непростої долі. Знав сирітство і найми, кріпацтво і чужину, пройшов через солдатчину. Проте його волелюбний дух завжди був наснажений бунтарськими настроями, не терпів ані найменшого посягання на свої права. Це позначилося на поезії геніального Кобзаря, вільній від плазування перед будь-якими авторитетами. Насилля над особистістю,...
  4. Твір Пpометей – символічний обpаз нескоpеного наpоду (за поемою Кавказ Таpаса Шевченка) Пpометей – символічний обpаз нескоpеного наpоду (за поемою “Кавказ” Таpаса Шевченка) Міфологічний Пpометей – це боpець за свободу і захист людей. До обpазу пpометея звеpталися митці багатьох наpодів pізних епох. У давньогpецького поета Есхіла Пpометей викpадає вогонь і пеpедає його людям, навчає наpод pізних pемесел (“Пpикутий Пpометей”), Шеллі у дpамі...
  5. Прометей символічний образ нескореного народу (за поемою Тараса Шевченка “Кавказ”) Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою Тараса Шевченка “Кавказ”) О немовкнуча кобзо тараса, Як ти, будячи помсту і гнів, Відкликалась на стогін Кавказу, на брязкіт його кайданів! / Г. Леонідзе / Переклад О. Новицького. Майже в кожного народу від прадавніх часів збереглися легенди. Багато легенд і міфів народилося...
  6. “Прометей – символічний образ нескореного народу” (за поемою “Кавказ” Тараса Шевченка”) Що ми взагалі знаємо про Прометея? Що подарував нікчемним незахищеним створінням – нам, людям, – вогонь, знання, практичні навички? Що витримав безліч випробувань, витримав муки і не скорився? Так! Але він ще й титан, обранець, посланець до людей. А ще – він втілення людського духу. Отже, не дивно, що саме...
  7. Монолог колонізатора за поемою Т. Г. Шевченка “Кавказ” Улітку 1845 року в поході проти горців Кавказу загинув приятель Шевченка офіцер і художник-аматор Яків де Бальмен. Його пам’яті поет присвятив один з найпопулярніших своїх політичних творів – поему “Кавказ”. Шевченко палко виступив у ній на захист поневолених народів Кавказу, З нищівним сарказмом висміяв претензії царського самодержавства на “цивілізаторську” роль...
  8. Охарактеризуйте образи-символи поеми Тараса Шевченка “Кавказ” Поема “Кавказ” (1845) була написана під безпосереднім враженням від звістки про загибель підчас кавказької війни Якова де Бальмена, полтавського поміщика, приятеля Шевченка. Однак емоційна реакція на смерть друга поєдналась у поемі з роздумами про загарбницький характер війни, яку вело російське самодержавство на Кавказі, проводячи імперську колонізаторську політику. Початковий пейзаж поеми...
  9. Твір Вияв художньої майстерності Т. Шевченка в поемі “Кавказ” Вияв художньої майстерності Т. Шевченка в поемі “Кавказ” Поема “Кавказ”, що була написана Т. Шевченком у 1845 році,- вершина політичної поезії. Тематично та ідейно вона пов’язана з поемою “Сон”. Намічена в “Сні” тема викриття царизму як носія колоніального гноблення народів стає провідною у складному ідейно-тематичному комплексі “Кавказу”. Ми часто називаємо...
  10. Україна як заручниця в імперській “тюрмі народів” (“Кавказ” Т. Шевченка) Поема “Кавказ” є одним із кращих зразків політичної сатири на царизм колишньої Росії. Поема була прямим закликом до боротьби всіх поневолених народів, в тому числі й України, яка на той час входила до складу Російської імперії. Основна тема твору – висловлення палкого протесту проти кріпосницько-самодержавної системі і загарбницько-колоніальної війни на...
  11. Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою “Кавказ”) Постать Т. Шевченка, його справді подвижницьке життя гідні подиву, пошани і вдячності. Його слово переходило державні кордони, бо мало найвищу візу – візу генія. Слово Шевченка від початку до кінця написане любов’ю до всіх народів, до всіх людей на Землі. Викриттям жорстокої колонізаторської політики Росії і закликом до повалення царизму...
  12. Викривальна спрямованість поеми Т. Г. Шевченка “Кавказ” Період “Трьох літ” характеризується змінами у світогляді й художній системі поета. Сам Шевченко у вірші “Три літа” (1845 року) говорить, що в нього зникло романтичне світосприйняття, що він став більш тверезо сприймати дійсність і тепер лікує “розбитеє серце ядом сатири”. Цей період у творчості поета найбільш продуктивний. Центральною є тема...
  13. Сатиричне зображення царської імперії у поемах Т. Шевченка “Сон” і “Кавказ” Все своє життя Тарас Григорович Шевченко присвятив боротьбі за краще майбутнє рідного народу, засуджуючи при цьому тих, хто безперервно знущався над Україною, і насамперед – царат. У поемах “Сон” та “Кавказ” він затаврував імперську політику царської Росії. Летим. Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає....
  14. Твір за поемою Т. Шевченка “Гамалія” Познайомтесь із Гамалією. Це кремезний чолов’яга, тому що він ватажок. Але не піратів Карібсь-ких островів, а запорозьких козаків. Не схожий він ні на Термінатора, ні на Рембо, ні на чудернацьких героїв Джекі Чана. Він звичайний українець у широких шароварах з шаблею за поясом. Давайте розглянемо, про що йдеться мова у...
  15. Зустріч з Яремою, або Як написати твір за поемою Т. Шевченка “Гайдамаки” Уявіть собі далекі часи – XVІІ і XVІІІ століття, коли українські повстанці та гайдамаки воювали проти польської шляхти, яка поневолила українські землі. Найвищим проявом гайдамацького руху було повстання 1768 року, відоме під назвою “Коліївщина”, події якої й лягли в основу поеми “Гайдамаки”. Гайдамаччина була відповіддю на нелюдські жорстокості конфедератів (конфедерація...
  16. НАЦІОНАЛЬНА ПРОБЛЕМАТИКА У ТВОРЧОСТІ Т. ШЕВЧЕНКА ПЕРІОДУ “ТРЬОХ ЛІТ”. “КАВКАЗ” 1. Період творчості Т. Шевченка, до якого належить поема “Кавказ”. А Ранньої. Б “Трьох літ”. В Останніх років. Г “У казематі”. 2. Описуючи гори Кавказу, поет звертає увагу читача на те, що вони… А Надто високі. Б Засіяні горем. В Дуже старі. Г Дивують своєю красою. 3. З питанням “Коли...
  17. Поема Т. Шевченка “Кавказ”: сатиричне викриття царизму У 1840-1845 роках Російська імперія вела одну з численних колонізаторських війн. Т. Шевченко зобразив цю війну у поемі “Кавказ”. Одразу постає питання, чому поет звертається до теми війни, у якій не беруть, на щастя, участі його співвітчизники? Чим зацікавила митця саме ця історична подія? Як на мене, тема війни на...
  18. Зображення незламності народу в поемі Тараса Шевченка “Кавказ” Одним з найяскравіших, найпристрасніших творів великого українського поета є поема “Кавказ”. Хоч там і не йдеться про нашу Батьківщину, проте ми, проймаючись болем кавказьких народів, щиро бажаючи їм перемогти лютого ворога – самодержавну Росію, замислюємося також і про долю рідного народу, про його боротьбу за власну свободу. Поет заповідав своїм...
  19. Вияв художньої майстерності Шевченка в поемі “Кавказ” Поема “Кавказ”, що була написана Т. Шевченком у “1845 році,- вершина політичної поезії. Тематично та ідейно вона пов’язана з поемою “Сон”. Намічена в “Сні” тема викриття царизму, як носія колоніального гноблення народів, стає провідною у складному ідейно-тематичному комплексі “Кавказу”. Ми часто називаємо “Кавказ” поемою, мабуть, через ту масштабність Шевченкових понять...
  20. Аналіз поеми “Кавказ” Т. Г. Шевченка Тематичним продовженням поеми “Сон” є поема “Кавказ”, присвячена щирому другові Тараса Шевченка Якову де Бальмену, який загинув на Кавказі під час війни з горцями. “Кавказ” – ще одна геніальна політична сатира Шевченка. Твір не має жанрових ознак поеми, бо в ньому немає сюжету і персонажів. Але він є згустком ідей,...
Твір за поемою Т. Шевченка “Кавказ”
«
»