Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Твір розповідь (замітка в газету) Медсестра Тетяна

Твір розповідь (замітка в газету) Медсестра Тетяна

Спливатимуть роки, але ніколи події страшної і кривавої Великої Вітчизняної війни не перестануть нас вражати самовідданістю і жертовністю людей, які наближали День Перемоги. Сьогодні до нас у весняний передсвятковий день завітали вони – суворі фронтовики. Паморозь лягла на їхні скроні, роки поорали зморшками мужні обличчя, але молодою залишилася душа. Після бурхливих привітань слово надали Івану Микитовичу Ільїну, генерал-майору у відставці, і попросили розповісти про найцікавішу з тих бойових операцій, у яких він брав участь.

–

Я розповім вам про нашу бойову подругу, яка гідна найвищих нагород і найсвітлішої людської пам’яті. її звали Тетяною, і загинула вона у неповні дев’ятнадцять років, здійснивши нечуваний подвиг, – почав Іван Микитович.
Медсестрі Тетяні ще не виповнилось дев’ятнадцяти. Потужну лінію німецької оборони частини Радянської Армії прорвали вночі. Не чекаючи, поки сапери наведуть переправу, бійці на дошках перепливли Дніпро. І тоді на маленький півторакілометровий плацдарм фашисти спрямували нищівний вогонь. У цьому бою Тетяна Захарченко винесла понад сто поранених. І хоч сама дістала тяжку рану, поля
бою не залишила. Стікаючи кров’ю, молода медсестра з кулемета відбивала шалені атаки противника і знову була поранена.

Тетяна бачила: доля плацдарму вже майже вирішена. Загинули комісар і заступник командира дивізії, начальник штабу, Тільки щось надзвичайне могло тепер надихнути бійців на відчайдушний вирішальний ривок уперед. Врятувати ситуацію міг тільки свіжий резерв, але його не було. І тоді серед окопів випросталась тоненька дівоча постать. Вся перев’язана, слабка, вона закликала солдат, які залишилися в живих, до бою.

І було це найсильнішим резервом, який пішов у бій. – Тетяні Захарченко було майже дев’ятнадцять. Вона не побачила кінця того бою. Але його побачили ті, хто переміг у ньому.

– Не віриться, що її немає серед нас, – закінчив свою розповідь Іван Микитович. – Вона так любила життя і була майже вашою ровесницею. Пам’ять про неї у наших серцях житиме доти, доки живемо ми. Пам’ятайте, юні друзі, про таких людей!
Після цієї зустрічі з ветеранами я довго не міг заснути і все ставив перед собою питання – а чи зміг би я так? Чи не злякався б? Ні, гадаю, не злякався б, бо йшлося про майбутнє нашого народу, наших батьків, нашої країни.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Любіть Батьківщину (твір-замітка у газету) Після зимових канікул у школі розпочався другий семестр. Мені доручили написати замітку в шкільну газету, здавалося б, на зрозумілу тему: “Любіть Батьківщину”. Але вдома, сівши за письмовий стіл, дивлячись на чистий аркуш паперу, я довго не могла придумати, з чого почати. У чому саме моя любов до Батьківщини? Мама, бачачи,...
  2. Екскурсія в краєзнавчий музей ( твір-замітка в газету) Краєзнавчий музей – місце, де зустрічаються сьогодення й минуле. Коли проходиш по його залах, то почуваєш, як дух збіглих часів наповнює тебе. Тут можна робити замітки, годинниками розглядати дивні експонати, а можна просто мріяти, уявляючи себе те скіфом, то солдатом Північної війни, то бійцем, що водружає прапор над рейхстагом. Екскурсія...
  3. Ким і яким бути? ( твір-замітка в газету) Мама мені часто ставить запитання – ким я хочу бути? Я знаю відповідь на це питання, я вже визначився у виборі, але мамі не розповідаю. Чому? Тому що я хочу бути автогонщиком, як Шумахер! А мамі я не розповідаю, тому що бережу неї. Вона буде постійно хвилюватися й нервувати через...
  4. Як я пізнала справжню цінність речей (твір-замітка в газету) На літні місяці мама з татом відвезли мене до бабусі. Довгий час у мене не виходило увійти в режим їх селища: прокидатися з появою сонця, вони називають це “з першими півнями”, гнати на випас тварин, працювати на грядках і в саду. Якось я запитала бабусі: “Навіщо так рано?” Тоді вона...
  5. Як я довідалася щиру цінність речей ( твір-замітка в газету) На все літо батьки відправили мене відпочивати до бабусі. Я довго не могла звикнути до ритму життя невеликого села: встають зі сходом сонця, як вони говорять “з першими півнями”, виганяють на пасовище домашня худоба, возяться в саду й городі. “Навіщо так рано?” – запитала я в бабусі. Бабуся посміхнулася й...
  6. Замітка дискусійного характеру в газету ДОРОГА ДО СПОРТИВНИХ ВЕРШИН Хто не мріє стати спортсменом? Хто не хоче бути сильним та здоровим? Мабуть, усі, хто займається спортом, мріють стати чемпіонами. Я, як і більшість моїх ровесників, теж захоплююся спортом. Люблю грати у футбол, кататися на ковзанах. Я також пробував займатись і бігом, і стрибками, і гімнастикою,...
  7. ЗАМІТКА ДИСКУСІЙНОГО ХАРАКТЕРУ В ГАЗЕТУ. 5 КЛАС ЧИСТОТА – ЗАПОРУКА ЗДОРОВ’Я ЧИ ПРЕДМЕТ СУПЕРЕЧОК? Щовесни, тільки-но сходить сніг, вулиці і парки нашого міста набувають жахливого вигляду: за зиму там накопичилася велика кількість сміття. Влада, як завжди, оголошує двохмісячник “Зелена весна”, і починається боротьба за… так-так, за чистоту. Звучать заклики до населення взяти участь у цій благородній справі....
  8. Що означає бути сучасним? (Замітка в газету) Якби хтось схованою камерою зняв фільм про один день нашого класу, потім цей фільм розмістив би в Інтернеті, цікаво, змогли б користувачі Інтернету визначити, чи сучасні наші дівчини й хлопці, або вони з XX сторіччя? От я й подумав: що означає “бути сучасним”? По яких таких прикметах можна визначити, представниками...
  9. Замітка в газету: На фестивалі бардовской пісні Я люблю бардовскую пісню. Часто ходжу в палаци культури на концерти бардовской пісні. Я вважаю, що простота й демократичність таких концертів завойовують у наші дні все більшу популярність. Самодіяльна пісня після техномузыки сприймається як щось сьогодення, живе, немов плече друга. Недавно я побувала в Центральному Будинку літераторів ім. А. А....
  10. Замітка в газету про героя Якось в один із золотих осінніх днів, а він і насправді був золотим: сліпучим-сонячним, приємно-дзвінким, такої, які бувають лише під час жіночого літа, коли душу згадує все зроблене добро, і турбується про те, що не зроблено,- я таки не удержався й поїхав до своїм знайомих “торфовищам”. Поїхав за власним бажанням,...
  11. Замітка в газету. Вчителько моя Слова “вчителька моя” викликають в свідомості більшості людей образ немолодої, радше літньої жінки в окулярах, яка допомагає учневі стати “на крило”, дістати “путівку в життя”. Такі жінки були в житті кожної людини, залишивши там свій слід, добрий чи поганий. Найбільший вплив на душу будь-якого підлітка мають: батьки, вчителі (шкільні та...
  12. Ярмарок. Замітка в газету У нашому місті є ярмарок. Він збирається кожну суботу та неділю біля залізничної станції. На цьому ярмарку ви можете що завгодно знайти та купити, аби у вас були гроші. Під час тоталітарного режиму ярмарки в нашій країні були заборонені. Кожний мусив купувати все, що йому потрібно, у державній крамниці. Вважалося,...
  13. Бардовская пісня (замітка в газету) Я пишу цю статтю під враженням недавнього відвідування концерту відомого харківського барда Володимира Васильєва. Пішов я на цей концерт за порадою батьків, які дуже люблять саме цей пісенний жанр авторської пісні. Я хотів зрозуміти, чому, чим ці пісні так милі моїм батькам, чому вони воліють їх всім іншим. До цього...
  14. Що нам заважає вчитися (замітка в газету) Навчання – це наша робота. Платню за неї ми одержимо пізніше – коли будемо закінчувати школу, вступати до університету або навіть коли працюватимемо. Хтось стане гарним учителем, лікарем, програмістом, видатним ученим, хтось обере інший шлях у житті. Підвалини нашого майбутнього життя ми закладаємо саме зараз. Як говорив мій батько, дитинство...
  15. Чи потрібний спорт школярам? (замітка в газету) Інколи від моїх однокласників можна почути, що спорт школярам не потрібний. Вони вважають, що спортом повинні займатися лише спортсмени та ті, що збираються стати спортсменами. А звичайним хлопця та дівчатам спорт ні до чого. Але я з такою думкою не можу погодитись. Я впевнений, що спорт потрібний кожній людині. Дорослі,...
  16. Замітка дискусійного характеру в газету в публіцистичному стилі Спорт сьогодні. Заняття спортом сьогодні викликає багато суперечок. Причина дуже проста: єдине, що нині доступно всім дітям без винятку, це уроки фізкультури в школі. За все інше треба платити, і часто батьки відмовляються віддавати своїх дітей, до якоїсь секції, бо сімейний бюджет цього не може витримати. Мене дивує, як багато...
  17. Чи схожа Тетяна Пушкіна сучасних дівчат? Твір на вільну тему Якби сучасні читачі, читаючи класику, не “приміряли” б на себе і своїх знайомих “вбрання” героїв минулого, то книги б втратили для нас будь-який інтерес. І пушкінська Тетяна свого часу, поринаючи в сторінки романів Річардсона і Руссо, теж бачила перш за все себе, шукала відповіді на ті питання, які хвилювали її....
  18. Замітка дискусійного характеру в газету в публіцистичному стилі. Спорт сьогодні Заняття спортом сьогодні викликає багато суперечок. Причина дуже проста: те єдине, що нині доступно всім дітям без винятку – це уроки фізкультури в школі. За все інше потрібно платити, і часто батьки відмовляються віддавати своїх дітей, у секції, тому що сімейний бюджет цього може не витримати Мене дивує, як багато...
  19. Спорт сьогодні (замітка дискусійного характеру в газету в публіцистичному стилі) Заняття спортом сьогодні викликає багато суперечок. Причина дуже проста: єдине, що нині доступно всім дітям без винятку, це уроки фізкультури в школі. За все інше треба платити, і часто батьки відмовляються віддавати своїх дітей до якоїсь секції, бо сімейний бюджет цього не може витримати. Мене дивує, як багато представники влади,...
  20. Евро-2012 – свято всієї Европи (замітка в газету інформаційного характеру) НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Евро-2012 – свято всієї Европи (замітка в газету інформаційного характеру) Улітку 2012 року Україна приймала гостей з Європи, адже в нашій країні проводився чемпіонат Європи з футболу. Ця подія стала справжнім святом не лише для вболівальників, а й для всіх жителів Києва, Харкова, Львова і Донецька. Під час...
Твір розповідь (замітка в газету) Медсестра Тетяна
«
»