Твір-розповідь з народознавства “Скарби України”
Серед багатої культурної спадщини нашого народу особливе місце займають пам’ятки архітектури кінця ХУП-ХУПІ століття, на яких позначилося піднесення національної свідомості українського народу.
З того часу до наших днів залишилися прекрасні архітектурні пам’ятки – величні ансамблі Києво-Печерської лаври. Софійського та Видубецького монастирів у Києві, Михайлівський і Вознесенський монастирі в Переяславі-Хмельницькому та інші. До складу цих ансамблів, що, як правило, були оточені оборонними стінами з баштами, входять різні
Кожна з них є справжнім витвором мистецтва. Нам відомі також і цивільні будівлі того періоду: Київська Академія, Чернігівський, Новгород-Сіверський та Переяслав-Хмельницький колегіуми тощо.
Багато храмів-пам’ятників споруджувалося на честь видатних історичних подій. Так, наприклад, Благовіщенський собор у Ніжині був споруджений на честь перемоги над шведами. Дуже цікаві за своєю інженерною майстерністю башти-дзвіниці.
Дзвіниця Києво-Печерської лаври, 96,5 метра заввишки, була однією з найчудовіших висотних споруд свого часу. Зодчі кінця XVІІ-XVІІІ століття,
Храми всередині були багато оздоблені ліпленням, поліхромним насиченим живописом. Пишні різьблені іконостаси, унікальні твори мистецтва, були позолочені. Цивільні будинки всередині також прикрашалися ліпленням і орнаментальним живописом, який, на жаль, не зберігся до наших днів.
Стиль архітектури України кінця XVІІ-XVІІІ століття дістав назву українського бароко. Багато пам’яток того періоду було зруйновано фашистськими окупантами в роки Великої Вітчизняної війни. А нині більшість з них відбудована.
Чудові архітектурні ансамблі Києво-Печерської лаври, Софійського та Видубецького монастирів у Києві, Михайлівського та Вознесенського монастирів у Переяславі-Хмельницькому і багато інших пам’яток перетворені на музеї-заповідники. Держава дбайливо охороняє дорогоцінну культурну спадщину нашого народу.