Твiр-розповiдь. Пишаюсь братом
Мiй брат – студент. Вiн не тiльки навчається, а ще й активно займається туризмом, грає на гiтарi, сам складає пiснi. Разом iз друзями вiн ходить у походи. Намет, рюкзак, фотоапарат i гiтара – це те, без чого не може жити мiй брат. Коли вiн повертається з походу, то так цiкаво розповiдає, що я теж хочу швидше пiдрости i вирушити з ним у похiд.
Костянтин (так звуть мого брата) вже побував у Карпатах i в Криму, ходив на байдарцi по Пiвденному Бугу.
У нас вдома дуже багато фотокарток, якi зберiгаються у величезно му альбомi. Я iнколи прошу брата, щоб розповiв
Тодi я беру альбом i сам розглядаю фотознiмки. Ось водяний млин, схожий на палац. А ось – група туристiв, яка розбиває наметове мiстечко. Ще кiлька знiмкiв – здається, я теж разом iз туристами пливу на байдарцi. А якi хвилi!
Мiй брат побував навiть на найвищiй горi Карпат – Говерлi. Туди не кожен може пiднятись, адже це найвища точка України: 2061 метр над рiвнем моря.
– Важко було в походi – погода нас не пестувала: йшов дощ. Але все ж таки ми дiстались вершини,
У Криму Костянтин бував кiлька разiв: i влiтку, i восени.
– Крим – то перлина України. I гори тут якiсь незвичайнi. У Прикарпаттi своя краса: Яремча, Яблуневе, Ворохта. А в Криму – зовсiм iншi гори, iнший рослинний свiт, iншi звичаї i пiснi, але тут дуже цiкаво i красиво…
Я пишаюсь своїм братом, його неспокiйним характером i хочу швидше вирушити з ним у похiд. Будь-куди!
Схожі твори:
- Пишаюсь братом Пишаюсь братом Мій брат – студент. Він не тільки навчається, а ще й активно займається туризмом, грає на гітарі, сам складає пісні. Разом із друзями він ходить у походи. Намет, рюкзак, фотоапарат і гітара – це те, без чого не може жити мій брат. Коли він повертається з походу, то...
- Твiр-розповiдь. Мої друзi Кажуть, що справжнiх друзiв не може бути багато. Я вважаю, що це правильно. У мене є безлiч знайомих, проте справжнiх друзiв – лише двоє. Це мої однокласники – Iгор i Андрiй. Чому саме їх я вважаю моїми друзями? Вiдповiдь проста: менi з ними цiкаво, приємно. I, головне, вони завжди допоможуть...
- Твiр-розповiдь. Українськi нацiональнi страви та напої Важливою складовою частиною культури кожного народу є його нацiональна кухня. В українцiв страви завжди вiдрiзнялися багатством та рiзноманiттям. У щоденному харчуваннi селян чiльне мiсце посiдав хлiб. Усi люди розумiли його важливiсть. Коли його обмаль – навiть золото не потрiбно. Одне пшеничне зерно переважить гори золота. Про це свiдчать прислiв’я: “Хлiб...
- Твiр-розповiдь. Як я вiдпочивав улiтку Цього лiта менi пощастило побувати бiля моря – їздив туди разом з бабусею. Невелике приморське мiстечко Скадовськ зустрiло нас привiтно. Я приїхав сюди вперше, а бабуся була у Скадовську не раз, бо родом iз Херсонської областi. Тому вона й була моїм ´iдом: розповiдала, показувала, згадувала. Треба було бачити, як зрадiла...
- Твiр-лист. Навiки залишився у Тобольську Люба Галино! Я часто згадую тi днi, коли була у твоєму мiстi. Тобольськ знаходиться так далеко вiд Харкова: мiж нами зараз тисячi кiлометрiв. Чотири доби на поїздi – це й цiкаво, бо навiть у вiкно потяга побачила пiвсвiту. Але по-своєму й важко: чотири доби на колесах… Коли я повернулась до...
- Твiр-вiдгук на прочитану книгу. Дивосвiт Василя Скуратiвського Не можу не написати про чарiвну книжку “Святвечiр”, якою користуюсь досить часто. Це моя помiчниця. Автор двотомника – вiдомий український письменник, етнограф Василь Скуратiвський. До книжки увiйшло понад сто грунтовних описiв свят та обрядiв. Вiд хати до хати його зошит повнився записами пiсень, прислiв’їв, приказок, притч, звичаїв. Оповiдi автора написанi...
- “Я пишаюсь тим, що я українець” У сучасне століття глобалізації і стирання кордонів між державами багато людей, напевно, задаються питанням про те, чи нормально пишатися тим, що ти належиш до певної нації або народу. Це питання зазвичай обгрунтовується тим, що людина сама не приймає рішення, яка в неї повинна бути національність. І вона не може домогтися,...
- Твiр-опис картини. На ярмарку побувати – людей побачити i себе показати Картина “Ярмарок” (1898) М. К. Пимоненка (1864-1912) розповiдає про одне з яскравих явищ народного життя України. Це було багатоденне, багатолюдне, багатобарвне видовище, не лише мiсце купiвлi-продажу, але й усiляких розваг. Побувати на ярмарку означало “вийти на люди”. Тож не дивно, що український ярмарок знайшов широке вiдображення у творчостi i письменникiв,...
- Твiр-мрiя. “Софiївка” – це вже iсторiя Є у м. Уманi (на Черкащинi) дендрологiчний заповiдник. Створено його на замовлення графа Ф. Потоцького i названо так на честь його вродливої дружини Софiї. Десятки тисяч крiпакiв працювали на будiвництвi цiєї визначної пам’ятки українського садово-паркового мистецтва. Чим же вона така визначна? Чому ще й зараз їдуть туди люди, щоб подивитись...
- Твiр-опис народного звичаю. Щедрий вечiр У календарi кожного народу багато свят – урочистих днiв, присвячених видатним подiям або пам’ятi людей. У цi днi люди вiд малого до великого прикрашають вулицi, будинки, наряджаються, готують смачнi страви, грають, розважаються. Найцiкавiше у цей день – обряди, казковi чарiвнi дiйства, в яких беруть участь i дорослi, i дiти. Кожен...
- Твiр-роздум з народознавства. Батькiвська хата Кожна людина починається зi знання свого родоводу. А її корiння закладене в батькiвськiй домiвцi, в материнськiй пiснi. Батькiвська хата – це те, що завжди згадується, сниться, що нiколи не забувається i грiє теплом спогадiв. Усiх членiв сiм’ї завжди об’єднував живильний родинний вогник. Вiд матерi до доньки передавалися старанно вишитi рушники,...
- Твiр з народознавства. Про квiтку папоротi Легенда розповiдає, що квiтне папороть тiльки одну мить опiвночi на Iвана Купала. Маючи цю квiтку, можна вiдшукати всi скарби, як би глибоко пiд землею вони не знаходилися. Правда, знайти у лiсi таку квiтку набагато важче, нiж самi скарби. За розповiдями, опiвночi iз широких листкiв папоротi несподiвано з’являється пуп’янок, який на...
- Твiр-вiдгук. Як три грибочки… (за оповiданням Степана Васильченка “Дощ”) Я хочу подiлитися думками, якi з’явилися в мене пiсля прочитання твору С. Васильченка “Дощ”. Це оповiдання викликало в моїй душi велике спiвчуття до нещасних дiтей. Мабуть, постiйно троє маленьких дiтей – “старша дiвчинка i троє малих хлопчикiв” залишалися на самотi вдома. Мати заробляла грошi в панських горницях. Так i цього...
- Твiр на тему “украйiна моя батькiвщина” У кожної людини одна Батьківщина. Це те місце на її великій території, де вона народилася, виросла, яке не раз проміряла своїми ногами. Моя Батьківщина – Україна. Я щаслива з того, що народилася і живу саме в Україні. Я люблю її за безмежні, красиві, неосяжні простори. Вийди в поле – і...
- “Кiт у чоботях” – мiй улюблений твiр Миколи Хвильового Микола Хвильовий – людина трагiчної долi. Власною рукою вкоротив вiн собi вiку, не змирившись iз невiдповiднiстю реального життя iдеалу, у який вiн вiрив. Але живуть його твори, оригiнальнi, самобутнi, стилiстично незвичнi, часом навiть важкi для сприйняття. Його талант не схожий на iншi, й саме цим особливо цiнний. Читаю його поезiї,...
- Твiр-вiдгук. Сiм’я Перепутькiв – своєрiдна художня модель української родини кiнця XIX – початку XX столiття (за романом Уласа Самчука “Марiя”) Нарештi настали для України такi часи, коли ми, не криючись, можемо смiливо називати iмена тих талановитих українських письменникiв, про яких донедавна знати не хотiли, називаючи їх “чужинецькими белетристами”. Серед таких i письменник Улас Олексiйович Данильчук-Самчук родом iз села Дермань на Волинщинi (нинi Рiвненська обл.). Вiн був “старого селянського кореня, з...
- Твiр-мiнiатюра. У бiблiотецi Мабуть, важко знайти людину, яка не любила б книжки. Вони – нашi друзi та порадники. Ми дiзнаємося з книжок дуже багато цiкавого про життя. Книжок iснує дуже багато, i вони такi рiзнi, що важко було б без бiблiотеки. Саме там ми можемо познайомитись i з пригодницьки ми романами, i з...
- Твiр на тему: “Лiтописцi – справжнi патрiоти рiдного краю” Для становлення української літератури надзвичайне значення у всі часи мали твори українських літописців XVII-XVIII століть. Це так звані козацькі літописи. Ці твори змушують дивуватися нашими талановитими предками і пишатися таким спадком. Найвідоміші українські літописці Величко, Грабянка, Самовидець та багато інших, скоріш за все, самі були свідками тих історичних подій у...
- Твiр на тему: “Мiй вибiр. Безвiдповiдальнiсть чи виконання обов’язкiв” Людини називають Людиною, коли вона здатна відповідати за свої вчинки, поведінку, за результати своєї діяльності, здатна тримати у своїх руках особисту долю, готова до будь-яких випробувань і перемог. Якщо немає відповідальності за себе, кажуть у народі, людини немає – вона, по суті, є лише передмовою до людини. Відповідальність – це...
- Твiр з народознавства. Покров Пресвятої Богородицi Цей день є одним iз величних свят. Головний мотив, який спричинив встановлення свята, – видiння святого Андрiя Юродивого. Царгород, столицю Вiзантiї, облягали араби. У храмi Пресвятої Богородицi на Влахернах, де переховувалася її риза, правилася всенощна. Серед парафiян ревно молився за охорону мiста святий Андрiй Юродивий зi своїм учнем Єпiфаном. Служба...