Твір про маму
Мама! У цьому слові, в цьому призначенні жінки природа утілила найвищий свій ідеал. Ще в дохристиянські часи люди вірили, що існують сили, які оберігають сімейне вогнище від злих духів, від яких залежить спокій і добробут у будинку. Улюбленою хранителькою сімейного вогнища у наших далеких предків була богиня Мокоша, або, як її ще називали, – богиня Берегиня. Яке поетичне, яке тонке ім’я. Та, яка береже житло, оберігає від невірного кроку, від напасті і зла. Ми знаємо її. Прокидаючись уранці, поспішно ковтаємо їжу, приготовану її руками, і біжимо
У усіх народів шана до матері була таким же священним почуттям, як і любов до Батьківщини. Мати дає життя. А без Батьківщини – ми сироти. І перед ними у нас один загальний обов’язок – любити, поважати, берегти. Мати і дитя – самий прекрасний образ з людської історії. Народні
З давніх часів у усіх народів існував культ Матері. Особливим епітетом оповитий цей культ в християнстві. Образ Божої Матері ніби увібрав в себе усю радість і печаль, усі втіхи і болі материнства, став прикладом материнської вірності і самоотреченности, тієї сили духу, яку у важку годину може виявити лише материнське серце. І в той же час став покривом материнства і дитинства, символом надії на добро і щастя.
Ніжне, любовне відношення до матері знайшло відображення у великій кількості звернень до неї: мама, матінка, матуся, матуся, мамочка. І скільки б тобі ні було років – п’ять або п’ятдесят, – тобі завжди потрібна мати, її ласка, її погляд. Чим більше твоя любов до матері, тим світліше і спокійніше її життя.
Яка ж дивна доля жінки в історії людства. І справді, її то піднімали до небес, називали Мадонною або Прекрасною Дамою, то принижували, називаючи істотою нижчого сорту. Українській жінці повезло, їй ніколи не потрібно було доводити своєї рівності з чоловіками, адже вона завжди могла постояти за себе, за свою гідність. Рівноправ’я чоловіка і жінки – це частина українського менталітету. Жінка-учитель, жінка-лікар, жінка-інженер, жінка-учений – зараз цим нікого не здивувати. Отже, для нас, жінок, відкриті нові можливості, нові простори для звершень.
Я – дівчина, майбутня жінка. Про що я мрію? Ох і багато цих мріянь! Але найголовніше – хочеться бути гідною тих жінок-українок, імена яких навіки зафіксовані в історії України. Це і Леся Українка, і Ольга Кобылянская, і Марія Заньковецкая, і Ліна Костенка…
Після шкільних років ми станемо на порозі самостійного життя. Настане час визначити свої смаки і обрати одну з доріг, на якій би можна було повніше себе реалізувати. Нелегко вибрати спеціальність. На сьогодні налічується близько чотирьох тисяч різноманітних професій. А потрібно обрати ту, яка приносила б людині задоволення від роботи і користь людям. Я б хотіла присвятити своє життя людям. Віддати людям свій талант, свої знання, своє натхнення, хоча остаточно я ще не визначилася зі своєю майбутньою професією. У мене ще є час подумати, адже це надзвичайно нелегке питання. І так хочеться не помилитися…
Людина народжується чистою, як білий аркуш паперу. На цьому листі життя пише багато чудового і не дуже. Потрібно докладати неймовірних зусиль, щоб записи твоєї душі були гідна повага. І тут немає ніякої різниці: юнак ти або дівчина. З дитинства батьки, бабусі, дідусі учать нас бути добрими і слухняними. Вихователі в дитячому саду і учителі в школі учать нас бути добрими, чесними, кмітливими, розумними. Усіх однаково учать: і дітей, і дівчат. Стаючи дорослими, ми повинні вирішувати для себе як розпізнати добро і зло. Повинні жити по нашими принципами. Та все ж перед дівчатами лежить велика відповідальність. Адже кожна дівчина в майбутньому буде не лише учителем, лікарем, юристом, економістом, дизайнером, але і дружиною і матір’ю. І тому повинна піклуватися не лише про своє майбутнє, а і про майбутнє своєї сім’ї, своїх дітей, тобто про майбутнє своєї країни, своїй націй, усього людства. А це дуже велика відповідальність! І кому ж як не жінкам узяти на себе цей тягар! Почесний і священний вантаж відповідальності за майбутнє прийдешніх поколінь!
Астрологи сьогодні свідчать, що Земля вступає в еру Великої жіночності. Жінка повинна сама піднятися духовно, щоб повести за собою. Завжди коштують рядом слова : жінка-мати, жінка-сестра, жінка-дружина, улюблена, єдина… Саме вона повинна завжди і в усьому подавати приклад моральності, добра, вірності, терпінню, любові. Любові до Батьківщини, любові до оточення, любові до рідних. Оскільки саме в любові сила людини. Наше життя прекрасне, оскільки саме життя – це вже диво. Недаремно геніальний Моцарт свого часу сказав: “Життя – це завжди посмішка, навіть коли по обличчю течуть сльози”. І кому ж як не жінці нести в наше життя цей божественний вогонь любові – щодня, щомиті і в усьому.