Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Твір по поемі “Мертві душі”

Твір по поемі “Мертві душі”

Микола Васильович Гоголь не раз звертався до теми чиновницької Росії. Сатира цього письменника торкнулася сучасних йому чиновників у таких добутках, як “Ревізор”, “Шинель”, “Записки божевільного”. Ця тема знайшла своє відбиття й у поемі М. В. Гоголя “Мертві душі”, де, починаючи із сьомої глави, чиновництво перебуває в центрі уваги. На відміну від детально змальованих у цьому добутку портретів поміщиків образи чиновників дані тільки декількома штрихами. Але вони настільки майстерні, що створюють у читача повне подання

про те, яким був російський чиновник 40-х років XІX століття. Це й губернатор, що вишиває по тюлі, і прокурор із чорними густими бровами, і поштмейстер, гостряк і філософ, і багато хто інші. Створені Гоголем портрети-мініатюри добре запам’ятовуються по характерних деталях, які дають повне подання про того або іншого персонажО. От, наприклад, чому начальник губернії, людина, що займає дуже відповідальна державна посада, описаний Гоголем як добряга, що вишиває по тюлі? У читача напрошується думка, що більше він ні на що не здатно, раз його характеризують тільки із цієї сторони.

Та й у зайнятої людини чи навряд

найдеться час для такого заняття. Те ж можна сказати й про його підлеглих. А що ми знаємо з поеми про прокурора? Те, що він, як людина дозвільний, вірно, сидить будинку. Так про нього озивається Собакевич. Один із самих значних чинів міста, покликаний стежити за законністю, прокурор не утруждал себе державною службою. Він займався тільки підписуванням паперів. А всі рішення приймав за нього стряпчий, “перший хапуга у світі”. Тому коли прокурор умер, мало хто міг сказати, що було видатного в цій людині. Чичиков, наприклад, подумав на похоронах, що єдине, чим може запам’ятатися прокурор, – це чорними бровами. “…Навіщо він умер або навіщо жил, один Бог відає” – цими словами Гоголь говорить про повну безглуздість життя прокурора. А яким змістом наповнене життя чиновника Івана Антоновича Кувшинное рило? Набрати побільше хабарів.

Цей чиновник вимагає їх, користуючись своїм службовим становищем. Гоголь описує, як Чичиков поклав перед Іваном Антоновичем “папірець”, “яку той зовсім не помітив і накрив негайно книгою”. М. В. Гоголь у поемі “Мертві душі” не” Тільки знайомить читача з окремими представниками чиновництва, але й дає їхню своєрідну класифікацію. Він ділить їх на три групи – нижчі, тонкі й товсті. Нижчі представлені дрібними чиновниками (писарі, секретарі). Більшість із них п’яниці. Тонкі – це середній прошарок чиновництва, а товсті – губернська знать, що вміє витягати чималу користь зі свого високого положення. Автор дає нам також подання про спосіб життя російських чиновників 30- 40-х років дев’ятнадцятого століття. Гоголь порівнює чиновників з ескадроном мух, що налітають на ласі шматочки рафінаду.

Їх займають гра в карти, пиятики, обіди, вечері, плітки. У суспільстві цих людей процвітає “підлість, зовсім безкорислива, чиста підлість”. Гоголь зображує цей стан як злодіїв, хабарників і ледарів. От чому вони не можуть викрити Чичикова в його махінаціях – вони зв’язані круговою порукою, у кожного, що називається, “рильце в гармату”. А якщо вони спробують затримати Чичикова. за шахрайство, всі їхні гріхи вилізуть назовні. В “Повісті про капітана Копейкине” Гоголь завершує даний їм у поемі колективний портрет чиновника.

Байдужість, з яким зіштовхується герой війни інвалід Копейкин, жахає. І тут уже мова йде не про яких-небудь дрібних повітових чиновників. Гоголь показує, як зневірений герой, що намагається одержати покладену йому пенсію, доходить до найвищих інстанцій. Але й там він не знаходить правди, зіштовхуючись із повною байдужістю високопоставленого петербурзького сановника. Тим самим Микола Васильович Гоголь дає зрозуміти, що пороки вразили всю чиновницьку Росію – від маленького повітового містечка до столиці. Ці пороки й роблять людей “мертвими душами”. Гостра сатира автора не тільки виставляє напоказ чиновницькі гріхи, але й показує страшні соціальні наслідки бездіяльності, байдужості й спраги наживи.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. А. И. Герцен: “…не ревізькі – мертві душі, а всі ці Ноздреви, Манилови й всі їм подібні – от мертві душі, і ми зустрічаємо їх на кожному кроці” (“Мертві” душі поміщиків у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі”) 1. “Мертві душі” – історія створення й задум. 2. Основна думки добутку. 3. Душі “мертві” і “живі” впоеме. 4. Значення композиції в розумінні добутку. 5. Росія – країна “живих” душ Зревшее на протязі декількох десятиліть бажання Н. В. Гоголя написати великий епічний добуток, присвячений долі Росії, привело письменника до задуму...
  2. Авторські відступи в поемі Гоголя “Мертві Душі” М. В. Гоголь – великий письменник першої половини XІX століття. У своїх добутках він торкався проблем, актуальні в цей час. Своєрідність його творчості полягає в тім, що він одним з перших показав найширшу картину чиновницької Росії. Гоголя дуже хвилювало й тривожило майбутнє своєї Батьківщини, і це яскраво відбилося в поемі...
  3. Тема батьківщини й народу в поемі “Мертві душі” Роботу над поемою “Мертві душі” Н. В. Гоголь почав в 1835 році. Первоначальное бажання Гоголя “… показати хоча б з одному боку всю Русь…” поступово переростає в задум “твору повного”, “де було б уже не одне те, над чим варто сміятися”. Пізніше, уже після публікації поеми, Гоголь напише: “Бивает час,...
  4. Образ міста NN в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” Як і в комедії “Ревізор”, в “Мертвих душах” Гоголь використовує прийом типізації. Дія поеми розгортається в губернському місті NN. який є збірним чином. Автор зауважує, що “він ніяк не поступався іншим губернським містам”. Це дає можливість відтворити повну картину звичаїв всієї країни. Головний герой поеми Чичиков звертає увагу на типові...
  5. Аналіз епізоду “Чичиков у Ноздрева”(по поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі”) Висміюючи пагубний вплив кріпака ладу не тільки на селян, але й на самих кріпосників, Н. В. Гоголь у поемі ” Мертві душі ” створює целую галерею образів поміщиків, де кожна особа виступає як яскравий індивідуальний характер, і в той же час є типовим. В образі Ноздрева Гоголь показує людину, геть-чисто...
  6. Яка роль образа Чичикова в поемі Мертві душі? Тема дороги й образ Чичикова поєднують всі різноманітні сцени-картини в поемі “Мертві душі”. Зовні сюжет побудований як опис подорожі Чичикова по деякій російській губернії, оповідання про Павла Івановичі проходить наскрізною ниткою через весь добуток, інші герої характеризуються не тільки самі по собі, але й через відносини із Чичиковим. Однак зміст...
  7. Жива Росія в поемі М. Гоголя “Мертві душі” М. В. Гоголь ненавидів кріпосне право, тому в поемі “Мертві душі” він гнівно викриває кріпосництво, яке веде до зубожіння країни, до економічної і культурної відсталості її, до вимирання селянства. Письменник створює цілу галерею живих людських типів, узагальнених і водночас яскраво індивідуалізованих, людей, позначених печаткою духовного зубожіння. “Мертві душі” – це...
  8. Образ Собакевича в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” Собакевич наслідує четверті в галереї гоголевских поміщиків. Образ цей порівнюють з шекспірівським Калибаном, проте багато в нім і чисто російського, національного. Основні риси Собакевича – це розум, діловитість, практична хватка, але при цьому для нього характерні скупуватість, якась ваговита стійкість в поглядах, характері, способі життя. Ці риси помітні вже в...
  9. Процес деградації поміщицького класу в поемі “Мертві душі” Микола Васильович Гоголь, всім серцем люблячи Росію, не міг залишатися осторонь, бачачи, що вона загрузла в болоті корумпованого чиновництва, і тому створює два добутки, що відображають всю дійсність стану країни. Одним із цих добутків є комедія “Ревізор”, у якій Гоголь задумав посміятися над тим, що “дійсно гідно осміяння загального”. Гоголь...
  10. Значення “Повести про капітана Копейкине” у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” 1. Місце, що “Повість…” займає в поемі. 2. Соціальної проблеми 3. Мотиви народних переказів. “Повість про капітана Копейкине” при поверхневому погляді може здатися в поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі” чужорідним елементом. Справді яке відношення вона має до долі головного героя? Чому автор відводить “Повісті…” настільки значне місце? Поштмейстер ні...
  11. Думи про Росію в поемі Гоголя “Мертві душі” …Гоголь вертався на Батьківщину, За залишилася Європа, спереду Росія. Дзвіночок розмірно відраховував дорожні вибої курного шляху. Стояло задушливе літо 1847 року… . Коротка інформація про письменника: “Гоголь Микола Васильєв син народився в 1809 році, росіянин, поміщик, у чині колезького асессора. Автор вільнодумних творів, якось: комедії “Ревізор”, повістей “Ніс”, “Шинель”, “Мертві...
  12. Панорамне зображення життя суспільства у поемі Гоголя “Мертві душі” Кожний митець прагне створити таку перлину, яка б знайшла гідне місце у його Творчості. Вінцем творчості Миколи Васильовича Гоголя вважається поема ” Мертві душі “. Темою твору стало зображення дійсності кріпосницької Росії, а дійсність ця неймовірна, бо з точки зору здорового глузду там можуть відбуватись найнеймовірніші події. Миколаївська Росія показана...
  13. Опис образів поміщиків у поемі Гоголя “Мертві душі” На початку роботи над поемою М. В. Гоголь писав В. А. Жуковському: “Який величезний, який оригінальний сюжет! Яка різноманітна купа! Вся Русь з’явиться в ньому”. Так сам Гоголь визначив обсяг свого добутку – вся Русь. І письменник зумів показати в повному обсязі як негативні, так і позитивні сторони життя Росії...
  14. ДУШІ “МЕРТВІ Й ЖИВІ” У ПОЕМІ Н. В. ГОГОЛЯ ДУШІ “МЕРТВІ Й ЖИВІ” У ПОЕМІ Н. В. ГОГОЛЯ. Пояснюючи задум “Мертвих душ”, Гоголь писав, що образи поеми “нітрохи не портрети з незначних людей, навпроти в них зібрані риси тих, які вважають себе краще інших”. ” Мертві душі ” це представники суспільних шарів, що панували в той час. Поема побудована...
  15. Способи зображення героїв у поемі Мертві душі Гоголя Н. В “Мертві душі” – перший тім трилогії, у якій, за задумом автора, повинна була “з’явитися вся Русь”, тобто минуле, сьогодення й майбутнє країни, як воно представлялося Гоголю. Відповідно до ідеї трилогії в першому томі письменник показав минуле й сьогодення Росії, бездуховних героїв, погрязших у побуті, що прагнуть до матеріальних зручностей (багатству,...
  16. Жіночі образи в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” У “Мертвих душах” ми не зустрінемо яскравих, поетичних жіночих образів, подібних до пушкінської Тетяни або тургеневской Лізи Калитиной. Гоголевские героїні, у більшості своїй, несуть в собі елементи комічного, є об’єктами авторської сатири, а зовсім не авторського захоплення. Найбільш значний жіночий персонаж в поемі – поміщик Коробочка. Дуже відмітно Гоголь змальовує...
  17. Епітети в поемі Гоголя “Мертві душі” Епітети в поемі Гоголя виконують функцію реалістичного уточнення зображуваної дійсності. Гоголь – винятковий майстер створювати епітети величезної ємності й змістовності, що відрізняються новизною й тому що міцно запам’ятовуються. Наприклад: мужність, що озлобляє; нелюдська старість; необгонимая трійка; навідне жах рух і др. Мові поеми Гоголя властиві деякі часто повторювані прикметники, які...
  18. Образ Ноздрева в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” В образі Ноздрева Гоголь представляє нам “брехливо-нахабний різновид вульгарності”. Витоки цього образу йдуть в комедії Арістофана і Плавта, в західноєвропейську літературу. Проте багато в цьому образі і чисто російського, національного. Подібний тип був відмічений вже Пушкіним в романі “Євгеній Онєгін”. Мій брат двоюрідний, Буянять У пуху, в картузі з козирком...
  19. Гротеск у поемі “Мертві душі” У гротескно-гіперболічній манері, властивому Гоголеві-Сатирикові, рисується й образ Собакевича. Досить сказати про гіпертрофовані гастрономічні потреби цього пана. “У мене коли свинина – всю свиню давай на стіл, баранина – усього барана тягни, гусак – усього гусака!”. Тут проявляється основна риса характеру даного персонажа – його тваринна сутність Гоголь прибігає до...
  20. Авторські відступи в поемі Мертві душі Гоголя Н. В Odі et amo. G. V. Catullus (Ненавиджу й люблю. Г. В. Катулл ) “Мертві душі”, з одного боку, епічний добуток, а з іншого боку – ліричне, завдяки безлічі авторських відступів. Називаючи “Мертві душі” поемою, Гоголь підкреслював змістовну значимість цих відступів: по-перше, вони створюють образ автора, людини вдумливого, спостережливого, гуманного, дотепного,...
Твір по поемі “Мертві душі”
«
»