Твір на вільну тему: Росія моя Батьківщина
Росія!!! Правда, звучить? Ще б, все-таки Батьківщина. Як для американця Сполучені Штати Америки, як для француза Франція, для мене Росія значить дуже багато чого. І пускай вони живуть краще, ніж ми, але все-таки я пишаюся тим, що саме в цій країні я народився, виріс і продовжую жити, И в мене немає бажання їхати куда-либо, пускай навіть у найрозвиненішу, у саму демократичну країну. Я не засуджую тих, хто покинув Росію. У багатьох минулого на це вагомі причини, у кожного свій шлях. Комусь не давали нормально працювати, комусь нормально жити, хтось їде в
Все-таки в Росії жити дуже цікаво. Немає такої одноманітності, як у розвинених країнах. Щодня щось міняється, щось відбувається Все це стосується економічних, політичних сторін нашого життя. Але мені все-таки ближче відносини між людьми в нашій країні. Пускай я більшу частину Росії не охоплю, але, по-моєму, скрізь всі дуже схоже.
Ну, насамперед цей своєрідний поділ людей. Як в Америці
У місті теж цікаві відносини: з’явився поділ по районах, а в Москві навіть по мікрорайонах. Мають місце такі заходи, як розбирання, поділ території. Прикладом можна взяти хоча б наш Борисовский проїзд: таки суворі відносини між сьомим “старим” і сьомим “новим”, хоча їх розділяє всього лише дорога, а про таких “прославлених” райони, як Замоскворечье й Таганка, і говорити нема чого. Особисто мене все це захоплює, але пригнічує те, з якою жорстокістю відбуваються всі ці розбирання. І що мені найбільше не подобається, так це коли мої друзі починають похвалятися своїми “героїчними” учинками: когось побили, щось зламали, скільки разів забирали в міліцію, скільки разів напивався й до якого стану тощо. І практично це відбувається через те, що їм нема чим зайнятися. І все-таки навіть серед таких людей можна знайти нормальну людину. Коли я написав слово “нормальний”, я зовсім не хотів їх скривдити, просто я хотів сказати, що людина повинен більше творити, чим руйнувати. Дивно, але, коли починаєш думати про те, чому це так відбувається, приходиш до те-му, що все перебуває в дуже тісному взаимоотношении, одне випливає з іншого. Так і в цьому випадку. Чому в дитини погане виховання? Тому що батьки погано виховали. А це чому? Тому що батьки або так само виховані, або дуже завантажені роботою, і пішов ланцюжок. Взагалі на особистому досвіді й за особистими спостереженнями дитина має потребу в гарному вихованні й догляді до класу третього-четвертого, і потім просто потрібно його контролювати, не лізти в його особисте життя, а саме головне – це прислухатися до нього, до його проблем. До речі, я дуже вуж вийшов від Теми, і тому повернемося до відносин місто-село
Цікаві відносини жителів інших міст, сіл до москвичів. У скількох містах я не був, до нас ставляться так, як ми ставимося до іноземців, практично чисто за своїх нас не вважають. Деяка повага все-таки є, а от відвертості не вистачає. Може бути, хтось скаже, що це дріб’язку й так можна прожити. Але фактично ми ж піднімаємо себе стосовно жителів тих же селищ, сіл. А як ми зможемо потім вирішити їхньої проблеми?
Коли переїжджаєш із міста в місто, бачиш ці селища, села, хутори, і, дивлячись у вікно, якось тужливо стає. Як же тут можна жити: бездоріжжя, навкруги бруд. Господи, я б там не прожив і півроку, а люди живуть і навіть деяким подобається. Просто їм вселили, що все отлично, жити можна, вони й нормального життя ніколи не бачили. Але побачивши всього цього стає якось кривдно, що ти нічим не можемо импомочь.
Дивно, але мені чомусь нічого гарного в голову не приходить, розповідаю тільки про наші проблеми. Але все-таки спробую
Саме прекрасне – це те, що Росія багата талантами. Це ми знаємо з уроків історії, та й самі бачимо щодня по телевізорі якесь нове досягнення російських ентузіастів. Але така наша система, що в нас у країні всі ці винаходи не доходять до нас, а бачать світло тільки за рубежем. Хоча є приклад, коли держава сприяє винахідникам, – це оборонна промисловість. Так з’явилися танки, літаки, яким за грані-цей немає аналогів. А так нашумілий супервертоліт “Чорна аку-ла”, за яким полювали всі розвідки миру. Та й не тільки у військовій справі, і в спорті були або є, практично в кожному виді, олімпійські чемпіони, чемпіони миру. Так що говорити, багато в нас талантів, їм тільки потрібно трошки допомогти, посприяти. Але це вже від нас не залежить і дуже смутно. Але в принципі не так всі й погано. Росія – велика країна, у цьому ми переконувалися й, я впевнений, будемо переконуватися
(1 votes, average: 5.00 out of 5)