Твір на вільну тему “Знайомство з миром”

Сьогодні з ранку пішов пластівцями теперішній сніг. До цього з неба сипалася дрібна й тверда крупа, від якої було холодно й незатишно, а сьогодні – сніг. Він, ошатн і радісний, миттєво прикрив каліцтво дворів і створив свято. У морозному повітрі, задумавшись, опускаються сніжинки. Дерева простягають їм назустріч руки-гілки, назбиравши, важко опускають їх до землі. Удома навколо мого двору стали манірними й урочистими, їм зима насунула шапки, не забула прикрити й бляшані похмурі карнизи вікон і під’їздів. Через сніг вечір став світліше й беззахисніше.

Ліхтарі над під’їздом обиженно й короткозоро вп’ялися в простір, сніг заліпив їм ока – не підглядайте. Із сусіднього під’їзду вискочив ротвейлер і… розгубився, а потім, як божевільний, кинувся борознити двір. Відразу вибіг хазяїн собаки… зупинився й сказав: – Здраствуй, сніг

Я народився в Москві. Люблю батьківщину й з повагою ставлюся до її історії. Але чомусь завжди й від всіх, включаючи моїх батьків, я чую, що за кордоном життя людини була й буде краще. Така загальна думка росіян, при всій їхній любові до батьківщини, мене трохи розчаровує. Недавно по туристичній путівці я побував в

Ізраїлеві. Чесно скажу, що їхав за кордон з думкою впевнитися в судженнях моїх співвітчизників щодо “де краще”.

Дві речі найбільше вразили мене в дні перебування в Ізраїлеві: величезний смітник-гора по дорозі з Тель-Авіва в Єрусалим і район південного Тель-Авіва. Москва, скажемо прямо, не саме зразкове місто по чистоті, але мені здалося, що по цих параметрах ми не дуже відстаємо від Тель-Авіва. І навіть у якімсь змісті допомагаємо ізраїльтянам наводити чистоту в особі безлічі російськомовних двірників

Я люблю міський ландшафт. Іноді я почуваю потребу просто побродити по вуличках старої Москви з її прикрашеними ліпниною стародавніми особняками, садибами, храмами. Все-таки архітектура багато значить навіть у повсякденності. Ізраїльський міський ландшафт мені не дуже сподобався. Уявіть собі безліч трьох – і чотириповерхових будинків чотирикутної форми

Всі вони оперезані однаково сірими жалюзі, що заміняють вікна й балконні двері. Отже, палі – вузька смужка бетону, широка смуга щита з жалюзі – знову смужка бетону. І такий вид з вікна автобуса протягом 50 кілометрів. “Якщо весь Ізраїль складається їх таких однакових будинків, це дуже нудно”, – подумав я й поділився враженнями зі своїм сусідом. Він виявився ерудованим хлопцем. От що він мені у зв’язку із цим розповів

Під час підстави держави Ізраїль у Тель-Авіві були десятки вулиць – цілий величезний район, по суті справи, місто, – забудованих прекрасними з архітектурної точки зору будинками в стилі модерн і постмодерн. Ці будинки сорок років планомірно руйнувалися, піддавалися нівелюванню, перетворювалися в руїни. Подібне відбувалося й у колишньому СРСР. Більшовики жадали експериментів, змітали храми, зводили нові безликі міста із примітивною кубічною архітектурою

Я дуже зачудувався такому порівнянню Ізраїлю з колишньої СРСР і запитав: “Ну а як же прекрасна архітектура Єрусалима, який їздять любуватися із всіх куточків миру?” На що він мені відповів: “Єрусалим існує як еталон, якби в Ізраїлеві був інший, рівний за значенням і унікальністю культурний і духовний центр, це б знизило значення й того й іншого”. Чесно говорячи, мені не сподобалося, що мій сусід пояснює огріхи архітектури політикою. Я згорнув розмову й поклався на особисті враження. До речі, вони були не такими вуж і сірими


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Твір на вільну тему “Знайомство з миром”

Categories: Твори на вільні теми

Links