Твір на тему – Ідея національного духовного відродження у творчості Тараса Шевченка
Нарешті утверджено державу, Україна подолала перехрестя епох, твердо стала на дорогу цивілізованого розвитку, планомірно й неухильно переходить до нових форм суспільного життя. Послідовно й мужньо йшов крізь віки до цієї славної події український народ, в ім’я волі він жертвував усім: шматком важко заробленого хліба, родинним спокоєм і своїм життям. В ім’я незалежності єднався та збройно ставав на захист своєї землі від численних поневолювачів. Однак до цього моменту – утворення держави – Україна йшла дуже важким і довгим шляхом,
Першим, хто сказав про неї як про Україну, хто оспівав її, оплакав та омріяв, був Великий Тарас, він пробудив народ він тяжкого сну, підняв його на боротьбу за волю, гідність, за право бути державним народом. Тарас Григорович, не маючи власної родини, уявляв майбутню Україну як велику дружню сім’ю народів, про що написав у своєму “Заповіті” нащадкам:
…І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим, тихим словом.
Україна
Шевченка турбувало те, що українці зрікаються своєї Батьківщини, нехтують мовою, культурою; він прагне залучити народ український до глибокого вивчення своєї історії:
…та й спитайте
Тоді себе: що ми?
Чиї сини? Яких батьків?
Ким? За що щакуті?
Ми по праву пишаємося, що був у нас такий справжній патріот і пророк, який побачив нову Україну. Про це у вірші “Ісаія. Глава 35” звучить думка:
…Бог судить, визволяє
Довготерпеливих…
…убогих. І воздає
Злодіям за злая.
Отже, народ, який так багато терпів, скеровується Богом до новогу шляху, на якому вже не буде вбогих і злидарів, а будуть нові люди нової землі.
Тарас Григорович Шевченко мріяв про велику Україну, її велич він убачав у величі краси, неповторності, у величі одухотвореності, пам’яті народної, яку не можна стерти. Чи такою вона уявлялася Кобзареві, якою є зараз? Не нам судити про це. Однак у сучасному житті та в Шевченкових мріях є незаперечно спільне: ми спромоглися зберегти пам’ять народну, зберегли нашу калинову мову, котра є генетичним кодом майбутнього нації, освяченим високою духовністю:
Боже великий, єдиний!
Нам Україну храни!
Волі і світла промінням
Ти її осени…
(О. Кониський)