Твір на тему:”Духовна та образна сила поезії Рільке”
Чим вірші австрійського поета причаровують вже не одне покоління читачів по всьому світу? Не знаю, хто ладен дати відповідь на це питання. Знаю лише, що кожен із його віршів має непереборну впевненість, ту впевненість, яка здатна подарувати людям силу жити й творити. Яку силу затаїли в собі його твори? Я візьму на себе сміливість і спробую розібратись.
Вірші пана Рільке мають філософську напрямленість: у своїй поезії він не раз зауважував, що всьому колись прийде кінець, що все те, чим ти дорожив учора, сьогодні знеціниться, те, чим переймався
“Навіть якщо колись засліпить тебе людська жадоба, ненависть і лють, заплющ очі та рухайся далі. Ніхто й ніколи не здатен спинити людину, яка не зважає на зло і не відповідає на нього ще більшою кривдою”.- так пише поет до одного зі своїх нечисленних друзів. Ці слова гідні того, аби стати нашим мото й сьогодні, чи не так?
Отож, якщо зважати на ставлення поета до людського існування, можна із впевненістю стверджувати, що поетична тематика Рільке дуже насичена проблематикою помсти, ролі та місця людини в цьому жорстокому
Тому й цікавим є той факт, що дуже багато уваги приділяється внутрішньому світу людини, її переживанням та питанню життя і смерті. І на перший план висувається фатальна, вічна проблема – самотність кожної окремої людини у цьому великому світі:
Безпритульний вже не знайде притулку,
Самотній самотності не здолає….
Не засне, буде листи писати
Вийде в парк бродити алеями, де листя опадає…
Недарма поета привабили саме такі, на перший погляд, дещо песимістичні та незвичні образи в його ліриці. І далеко не кожен здатен такими простими та буденними словами відобразити на папері те, що вимальовувалось у його уявленні, прагнути розкрити сенс питань, віддалених та недосяжних для людини, змусити людину соромитись та хвилюватись від того, що вона здатна змінити свою долю.
Ці вірші були й будуть актуальними завжди. Його вірші не песимістичні, як може здатись замиленому оку, навпаки, вони сповнені життя, віри та надій. Так, він наголошує, що ми самотні у житті, проте… Може, це означає, що щось потрібно змінити? Пан Рільке багато пише про смерть людини та відхід у вічність. Проте я помітив, що він ніколи не стверджує безапеляційно, що це кінець усього. ..
Райнер Марія Рільке навчив мене вірити в те, що смерть – це лише початок чогось нового. Так, звісно, це невідворотно станеться років через вісімдесят-дев’яносто, але хтозна, що нове очікуватиме нас там?
Я думаю, що головна сила його поезії в тому, що він закликав людство ні в якому разі не боятись: не лякатись себе, відображення в дзеркалі, змін, самотності… Просто треба жити щасливо і сподіватись на краще!
(2 votes, average: 5.00 out of 5)