Твір доповідь з літератури: Німецький театр
Берлін – це театральне місто, що має майже 150 театрів. Вечір у Державній опері “Унтер ден Лінден”, у Німецькому театрі з його камерними виставами, у вар’єте Вінтергартен, на сцені на Ленінській площі чи у театрі Заходу гарантує Вам найкраще розважання. Але й також у Гамбурзі, Дюссельдорфі, Кельні, Дрездені та Франкфурті можна побувати у прекрасному театрі. Великий театр, дороге інсценування можна також часто – знайти у так би мовити провінції. Також на селі знають Стріндберга, Гольдоні чи Шекспіра не тільки з телебачення: напевне
Майже 400 сцен – від державного театру з барочними прикрасами на стелі до мандруючої трупи з театральним візком – представляють велику кількість опер, оперет, мюзиклів, танцювальних постановок, вистав, дитячих та молодіжних вистав. Ці вистави дивляться майже 10 відсотків населення. Таким чином, театр має більше глядачів, ніж футбольна ліга. Але, звісно, їх могло б бути й значно більше, але цілі, ще не досягнуто, про яку мріяв Петер Цадек: “Відвідування театру має бути таким само спонтанним, як відвідування кінотеатру”. У Гамбурзі це вже організовано: кожного дня вистави,
Деяким театралам за кордоном німецька театральна сцена здається розкішною. Державні дотації надають можливість для цього різноманіття. Кожний проданий квиток у театр у публічних театрах підтримується сумою у 110 марок. Провідний акторський склад заробляє у театрі стільки ж, як керуючий службовець у промисловості, але й початківці отримують достатньо грошей. Завдяки цьому також маленькі міста можуть дозволити собі власний ансамбль. Існують і у провінції гарні театри. Федеральна Республіка Німеччина не має театральної метрополії, яка б перевершувала всі інші.
Німецька театральна сцена має дякувати за свою пишність герцогам, князям та королям, які хотіли обов’язково мати свій власний дворовий театр та не шкодували для цього грошей.