Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Трагічна історія народу у творчості О. І. Солженицина

Трагічна історія народу у творчості О. І. Солженицина

Олександр Ісайович Солженицин є одним з тих письменників, які жили й творили у важкі роки Радянської Росії. Це була сталінська епоха, охарактеризована пануванням у країні насильства, деспотизму, сваволі влади. Страждання народу, викликані несправедливістю соціального ладу, хвилювали письменника. Солженицин був одним з перших, хто сказав правду про долю селянства, про його проблеми, зображуючи трагічне життя воістину російської людини й причини його нещастя в оповіданні “Матрьонин двір”. Жителі села Тальново, у якій відбувається дія

оповідання, існують у жахливих умовах: відсутні електрика, квитки на залізничний транспорт, медичні установи. Самітність хворої жінки скрашували лише “кішка, миші й таргани, що живуть за стінкою”. Матрьона навіть “не тримала радіо по бідності”, з худобини мала лише козу, що вона із працею прогодовувала. “Козі вона вибирала з підпілля саму дрібну картоплю, собі – дрібну, а мені – з куряче яйце”.

Автор описує гірке життя колгоспниці. Матрьона втратила чоловіка й шістьох дітей. “Мабуть було багато несправедливостей з Матрьоною: вона була хвора, але не вважалася інвалідом; вона чверть

століття проробила в колгоспі, але тому що не на заводі – не покладалося їй пенсії за себе, а домагатися можна було тільки за чоловіка, тобто за втрату годувальника”. Жінці доводилося довго ходити за довідками, але її постійно відсилали назад. Все це говорить про бюрократичні закони країни, про експлуатацію державою простого народу. Селянство не могло користуватися продуктом своєї ж праці, усе діставалося урядовим органам: “ричали навкруги екскаватори на болотах, але не продавалося торфу жителям, а тільки везли – начальству”. Баби змушені були красти торф, щоб вижити взимку. Держава відрізала городи в трудівників країни, позбавляло їхньої плати за важку працю. “А що – пенсія? – заперечували інші. – Держава – воно хвилинне. Сьогодні, бач, дало, а завтра забере”. Дійсно, держава мало за ніщо, не цінувало головних годувальників Росії. Селяни не почували себе вільними, у них намагалися задавити, знищити почуття власного достоїнства.

Така соціальна нерівність вплинула на суспільство, на його світогляд. У нелюдських умовах люди поступово озлобляються, намагаються вижити будь-яким шляхом, забуваючи про совість, чесність, справедливість. Матрьону оточують жадібні, корисливі люди. Її родичів цікавить тільки нажива – старий Матрьонин будинок, єдине, що залишилося в старої жінки. Вони ведуть суперечку про те, кому ж дістанеться будинок Матрьони, ще до її смерті. Фадея, людини, що колись любив бідну жінку, трьох сестер Матрьони цікавить тільки власне благополуччя.

Але Матрьона живе за іншими законами: за законами добра, всепрощення, любові. Вона постійно відгукується на чуже прохання, виконує всяку важку роботу. Душа героїні повна почуття жалю: з жалості дала притулок кішці, виростила чужу дочку. Це глибока натура з багатим духовним світом. Незважаючи на труднощі, Матрьона знаходить радість у важкому житті: у роботі, у спілкуванні із природою, навіть у фікусах, які вона кинулася рятувати під час пожежі. “Не вибивалася, щоб купити речі й потім берегти їх більше свого життя”, як це робило більшість людей. “Не гналася за вбраннями. За одягом, виродків і лиходіїв”. Духовно Матрьона вище своїх односільчан. Але героїня гине. І трагедія її в тім, що суспільству, у якому вона жила, далеко щирі людські прагнення. Матрьона самотня. “Не зрозумілим і кинута навіть чоловіком своїм, похоронивши шість дітей, але не чужа сестрам, зовицям, смішна, дурним-дурній-по-дурному працююча на інших безкоштовно, – вона не зібрала майна до смерті. Брудно-біла коза, кішка, фікуси… Всі ми жили поруч із нею й не зрозуміли, що вона той самий праведник, без якого, по прислів’ю, не стоїть село. Ні місто. Ні вся земля наша”. Трагізм оповідання полягає в тім, що матеріальне зубожіння народу переростає в духовне. За жорстокістю й черствістю люди не бачать, не цінують і гублять добро. Олександр Солженицин перший сказав правду про трагічний історії російського народу. Потім по його шляху підуть такі ж воістину народні письменники, як Абрамов, Шукшин і ін.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Трагічні сторінки історії у творчості О. І. Солженицина Як хоробро може змінитися життя людини за кілька років. Так уже трапилося, що й у Росії в XX столітті відбулася безліч подій, які дуже серйозно міняли хід її історії. Олександр Ісайович Солженицин переживши разом з Росією і її народом всі обтяжуй як військової, так і післявоєнного життя. Солженицин писав про...
  2. Трагічна доля Матрени в оповіданні Солженицина “Матренин двір” Письменника Олександра Солженицина з першого моменту його появи в літературі проголошували “новим Толстим” і донині пристосовують його до “нового Толстого” – або нарікають на “нового Толстого”, ким він нібито так і не став. Але ті, що чекали цього другого пришестя, так так і не дочекалися, убачаючи егоїзм самопризначеного месії вже...
  3. Трагічна доля українського народу в творчості Олександра Довженка Як справжній митець, Олександр Довженко безмежно любив свій український народ, доля якого глибоко хвилювала митця. Письменника захоплювало ге, що незважаючи на темноту і злидні, українському народові вдалося зберегти чистоту душ, волелюбство і високу мораль. Про трагізм народної долі, випробування і страждання під час Другої світової війни, з пекучим болем і...
  4. Трагічна доля народу у творчості Олександра Довженко Як теперішній художник, Олександр Довженко безмежно любив свій український народ, доля якого глибоко хвилювала художників. Письменника захоплювало те, що незважаючи на темряву й бідність, українському народу вдалося зберегти чистоту душ, волелюбимость і високу мораль. Про трагізм народної долі, випробування й страждання під час Другої світової війни, з пекучим болем і...
  5. “Де ж пізнається щира велич людини, як не в тих випадках, у яких він вирішується найкраще страждати, ніж зробити що-небудь противне совісті” (В. Г. Бєлінський). По творчості А. І. Солженицина 1. Новаторство Солженицина. 2. Екстремальні ситуації, у яких виявляються герої. 3. Письменник і мислитель в одній особі. В історії Росії є чимало сторінок, згадувати які нелегко. Але, проте, тільки гарне знання минулого дозволить не повторювати надалі таких помилок Тоталітарна держава зробила багато злочинів проти особистості. Дуже багато про це ми...
  6. Твір по оповіданню О. І. Солженицина “Матрьонин двір” Багато сторінок у творчості Солженицина оповідають про історію Росії. Ця тема не випадково обрана автором. У ній він намагається передати всі свої знання й переживання того часу. 1956 рік – це час насильства й деспотії. Народ несе на собі важкий вантаж, під яким згинається спина. Життєві вдачі й умови побуту...
  7. Історія народу у творчості Маркіяна Шашкевича – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Видатна постать Маркіяна Шашкевича зайняла місце в українській літературі за часів панування Австрії над Галичиною. Австрійський уряд провадив політику експлуатації і денаціоналізації українців. Маркіян Шашкевич був справжньою людиною дії. Як ніхто він умів об’єднувати людей навколо себе. Та не тільки об’єднувати – згуртовувати, переконувати. Також Шашкевич як ніхто інший розумів,...
  8. Історія українського народу в творчості Івана Кочерги Більшість драм Івана Кочерги – це Твори на історичну тему. Грунтовна обізнаність драматурга з історією України, вивчення архівних документів допомогли митцеві піти у глиб віків і відтворити княжі часи XI ст. Свою драму “Ярослав Мудрий” І. Кочерга написав у 1944 році. коли Україна палала в огні другої світової війни. У...
  9. Трагічна історія втечі трьох братів з Азова Залишаючи після себе згарища і руїни, татарські й турецькі орли гнали до Криму бранців – молодих і сильних. То був найкращий цвіт української нації. Про нестерпні муки турецько-татарської неволі розповідають “невольничі плачі”, у яких відбилися переживання бранців, їх високий патріотизм і незламність. Бранці використовували всяку нагоду, аби повернутися на Батьківщину....
  10. Романтична і трагічна історія Емми Боварі Роздум за твором Г. Флобера “Пані Боварі”. Роман “Пані Боварі” Г. Флобер писав понад чотири роки. Це роман про провінційні вдачі”, як сказано в підзаголовку. Розповівши про історію подружньої зради в родині Шарля Боварі, про захоплення його дружини Емми Боварі і а її самогубство на грунті сердечних і життєвих розчарувань,...
  11. Історія нашого народу – це не тільки історія слова Не можна не погодитися з думкою видатного педагога К. Ушинского про ролі мови, рідного слова в житті людини. Справді, у кожному слові, як у дзеркалі, відображається цілий всесвіт, конденсується минуле, сучасне й Майбутнє народу – творця мови й разом з тим її носія. Тому справедливо, напевно, говорити про генетичний зв’язок...
  12. ТРАГІЧНА ДОЛЯ НАРОДУ В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ Війна – це горе, сльози. Вона постукалася в кожний будинок, принесла лихо: матері втратили Своїх синів, дружини – чоловіків, діти залишилися без батьків. Тисячі людей пройшли крізь горно війни, випробували жахливі мучення, але вони вистояли й перемогли. Перемогли в найважчій із всіх війн, перенесених дотепер людством. І живі ще ті...
  13. Історія мови – це історія народу Як прислів’я чудове, Йде від роду до роду, Що народ – зодчий мови, Мова – зодчий народу. Д. Білоус Історія кожного народу починається з того моменту, коли виникає його неповторна мова – формуються звуки, яких немає в інших мовах, створюються слова, що не перекладаються, оригінально вибудовуються речення. Людська спільнота лише...
  14. Трагічна доля талановитої молоді з народу (за повістю А. Тесленка “Страчене життя”) Будучи письменником-демократом, Архип Тесленко у своїх творах порушив багато проблем, які поставила тогочасна дійсність. Серед тем, які глибоко хвилювали письменника, була й гірка доля талановитої молоді з народу, яку Тесленко добре знав. Зображення трагічної долі молоді в лабетах капіталу було тісно пов’язане з тим, що письменникові довелося пережити особисто. Архип...
  15. Історія нашого народу в легендах і переказах Звідки б ми дізналися про старі часи, про давніх славетних воїнів нашого на­роду, якби не мали легенд і переказів? Так, ми нічого б не знали про ті страшні й надзвичайно цікаві часи. Адже тоді творилася наша держава і в Україні точи­лися війни, були біди. Але народ усе це перемагав. Справжня...
  16. Історія українського народу у творах І. Кочерги Творчість Івана Кочерги різноманітна. Знавець історії, він написав історичні драми, драматичні поеми, комедії. Своєрідність його мистецтва, багата мова, героїчність сюжетів, глибоке відчуття епохи, її колориту, історизм характерів – усе це робить Івана Кочергу одним з найоригінальніших українських драматургів. Найяскравіші зразки історичної драматургії-п’єси “Свіччине весілля”, “Ярослав Мудрий”, “Алмазне жорно”. Драматичною поемою...
  17. Моральні проблеми в оповіданні О. І. Солженицина “Матрьонин двір” Як добре, що ні сучасне мистецтво, ні росіянин комунізм не залишає по собі нічого, крім архівів. С. Далі. Далі якось сказав: “Якщо ти з тих, хто вважає, що сучасне мистецтво перевершило мистецтво Вермера або Рафаеля, не берися за цю книгу й перебувай у блаженнім ідіотизмі” (“Десять наставлянь тому, хто хоче...
  18. Твір по оповіданню А. Солженицина “На зламах” Підійшло до кінця 20е сторіччя, що було відзначено трагічними подіями, що вплинули на життя країни й на долі живучих у ній. Століття революцій, війн, зламів, катаклізмів, так по праву може бути охарактеризоване століття Хх-ий. Багато письменників напористо вступали в літературу наприкінці 70х початку 80х років, але мало хто залишився. Хоча...
  19. Романтична і трагічна історія Емми Боварі (за твором Г. Флобера “Пані Боварі”) Роман “Пані Боварі” Г. Флобер писав більше чотирьох років. Це роман про “провінційні вдачі”, як сказано в підзаголовку. Розповівши про історію подружньої зради в родині Шарля Боварі, про захоплення його дружини Емми Боварі та її самогубство на грунті сердечних і життєвих розчарувань, Флобер використовував справжню історію доктора Деламара і його...
  20. Людина в тоталітарному суспільстві. “Один день Івана Денисовича”. А. І. Солженицина 1. Висвітлення радянської ідеології в сьогоднішні дні. 2. Письменник і публіцист – різниця в описі історичного ходу подій. Солженицин як літописець радянської епохи. 3. Людина в тоталітарному суспільстві. 4. Що є людське життя при авторитарному пристрої політичної влади? 5. Воля людини як умова його життя. На книжкових полках магазинів сьогодні...
Трагічна історія народу у творчості О. І. Солженицина
«
»