“Тополя” – одна з ранніх балад Т. Шевченка. Відображення глибоких переживань дівчини, розлученої з коханим. Народна символіка і міфологічні метаморфози
УРОК 15
Тема. “Тополя” – одна з ранніх балад Т. Шевченка. Відображення глибоких переживань дівчини, розлученої з коханим. Народна символіка і міфологічні метаморфози.
Мета. Ознайомити учнів з однією з ранніх балад поета, з’ясувати її фольклорну основу, значення символів; удосконалювати навички виразного читання поезій; виховувати повагу до звичаїв і традицій рідного краю.
Обладнання: запис пісні “По діброві вітер виє…” на слова Т. Шевченка.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань.
– Якого року Т. Шевченко
– Як вона називалася?
– Хто з українських письменників допоміг у виданні “Кобзаря”? (Є. Гребінка.)
II. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.
1. Слово вчителя. До видання “Кобзаря”, яке з’явилося у Петербурзі, увійшло кілька творів: “Думи мої, думи мої…”, “Перебендя”, “Катерина”, “Тополя”, “Нащо мені чорні брови…”, “До Основ’яненка”, “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”.
Першим твором Шевченка, що дійшов до нас, є балада “Причинна”, створена автором тоді, коли він ще був кріпаком
Звучить запис пісні “По діброві вітер виє”.
– Одинока тополя, широке поле, що синіє в далині, могила… Все це змушує задуматися, чому серед широкого поля росте самотнє дерево. Звідки взялася тут тополя? Хто викохав тонку, гнучку в степу погибати? Самота і велич степу мимоволі будять у душі той настрій, котрий був джерелом для складання казок, міфів, легенд. Людина, побачивши одиноке дерево, скаже: “Ото сиротина!” Почуття самотності підсилюється і тим, що поряд з тополею немає навіть билини, яка теж є символом одинокості, гіркої сирітської долі.
2. Читання балади в ролях (ведучий, стара мати, дівчина, ворожка).
3. Післятекстова бесіда.
– Чому твір названо “Тополя”?
– Чому саме з тополею порівнюється дівчина?
– Яку ще народну символіку використано у цій баладі? (Лебедонька, треті півні, місяць, калина, соловейко, рушники.)
– Пригадайте легенду про тополю, яку ми читали, вивчаючи народну баладу “Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси…”
– Символом чого виступає тополя?
– Чим народна балада “Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси…” подібна до твору “Тополя” Т. Шевченка?
(Це – невеликі віршовані ліро-епічні твори, у змісті яких поєднано реалістичне і фантастичне; їм притаманні також співчутливо-сумне звучання; драматично напружений сюжет, невелика кількість персонажів, трагічність розв’язання конфлікту.)
– Що відмінне у цих двох творах? (Народна балада є витвором колективної творчості, а літературна має конкретного автора (Т. Шевченко); народна балада побутує в усній формі, а літературна – в письмовій і створюється на основі переказу; у творі Т. Шевченка є ліричні відступи, роздуми автора.)
4. Робота над змістом і художніми засобами твору (за питаннями у підручнику).
– Яку роль відіграють у баладі пейзажі? (Учні зачитують окремі з них і роблять висновок, що вони всебічно розкривають образи героїнь. Ці пейзажі музичні, яскраві, сприймаються при читанні як окремі твори, тому й стали народними піснями.)
– Завдяки чому ми “чуємо” внутрішній голос героїні? (Учні читають уривки з балад (“Така її доля…” – “Причинна”; “І то лихо – попереду знати…” – “Тополя”) і роблять висновок, що в кожній з балад є окремі ліричні відступи філософського характеру, після прочитання яких виникає враження, що у творі присутній сам автор, який співчуває своїм героїням.)
5. Складання таблиці “Реалістичне та фантастичне в баладі”.
– Що є спільного і відмінного у ритмі коломийок та у віршовому ритмі балади? (Учні, використовуючи тексти балади і коломийок, знаходять спільне та відмінне.)
Коломийку заспіваю, як ми веселенько, (14 складів)
Коломийку заспіваю, як болить серденько. (14 складів)
(У коломийці правильне чергування наголошених і ненаголошених складів.)
По діброві вітер виє, (8 складів)
Гуляє по полю, (6 складів) 14 складів
Край дороги гне тополю (8 складів)
До самого долу. (6 складів) 14 складів
Фантастичне: Перетворення дівчини у тополю; дівчина за допомогою зілля викликає милого, якого немає; героїня, користуючись допомогою чарів, не сміє оглядатися. | Реалістичне: Розлука закоханих, переживання дівчини, звернення до ворожки; бажання матері видати доньку заміж за старого багатія (соціальна нерівність). |
(У баладі “Тополя” немає правильного чергування наголошених і ненаголошених складів; поет змінив коломийковий віршовий розмір, розбивши 14-складовий рядок на два – по 8 та 6 складів.)
III. Підсумок уроку.
– Поезія в душі Т. Шевченка народжувалася, насамперед, як мелодія у дитинстві почутої народної пісні, а вже потім виливалася словами. Так творилася фольклорна манера Шевченкового письма. Йому були доступні різні мистецькі стихії: поезія, малярство, музика. Усіх, хто чув спів Кобзаря, незмінно вражала сила та артистичність його виконання. Шевченкова близькість до національного скарбу допомагала йому зсередини розкрити народний характер, піднести свої образи до високого рівня.
IV. Домашнє завдання.
Випишіть із тексту балади епітети і порівняння.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)