“Ти знаєш, що ти – людина” (за поезією Симоненка)
У недалекому минулому, коли в нашому суспільстві проста людина була “гвинтиком” величезного маховика. Василь Симоненко однозначно заявив; На світі безліч таких, як я, Та я, їй-богу, один.
Устрій, де не цінують кожну людину як неповторну особистість, твердить поет, не можна назвати народним і справедливим. Він неминуче зазнає краху. З підтексту твору виразно вимальовуються опоненти автора, для яких народ – сіра маса, натовп.
Це бюрократи, апаратники-демагоги, офіційні патріоти. Їм Симоненко від свого імені і чесних людей радить
І тільки тих поважають мільйони.
Хто поважає мільйони Я.
Ця думка утверджується кожним рядком високогуманного вірша: “Ти знаєш, то ти – людина…”:
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.
Звучить ця поезія пристрасно і переконливо. Безпосередньо до нашого покоління звернена фраза: “Гляди ж не проспи!”
Поезії “Перший”, “Баба Онися”, “Дума про щастя”, “Вихвалять, і славити, й кричати…” об’єднує образ простої людини, працею якої тримається світ. Возвеличення трудівника – це позиція Симоненка-митця, одна із
Вірш “Злодій” написаний зовсім в іншому ключі. Поезія могутньої викривальної сили викликає в читача почуття ненависті до тих, хто принизив гідність хлібороба, позбавив його можливості чесно жити. Герой твору – селянин – не зміг, хоч і тяжко працював, заробити собі на прожиття і змушений був красти. Красти своє. Його впіймали й привели на суд.
– Чому він злодій?
З якої речі – запитує автор і вибухає гнівом:
Де вони ті, відгодовані й сірі,
Недорікуваті демагоги й крикуни.
Що в’язи скрутили дядьковій вірі,
Пробираючись у крісла й чини.
Їх би за грати, їх би до суду!
Тут Симоненко, саркастичний і нещадний, викриває низьколобу тупість бюрократів, що неухильно вели суспільство до краху. Симоненко був свідком лише початку цього процесу, але передбачав його наслідки.
Безкомпромісне щире слово правди поета так погрібне нам сьогодні для утвердження думки, що справедливе суспільство може створити лише вільна людина, а будувати його треба на засадах правди і любові.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)