Килпатрик Ферпос – герой визвольної боротьби в Ірландії. Його правнук Район намагається розкрити таємницю загибелі свого славного предка, убитого в 1824 р. напередодні вирішального повстання. Хоча вбивство відбулося в театрі, на очах у численних свідків, розкрите воно не було. Додаткову їжу для міркувань дає той факт, що приблизно в той же час відбувся таємний суд над зрадником, чиє ім’я залишилося невідомим. Досліджуючи факти, Райен звертає увагу на те, що спочатку він приймає за циклічність історії: лист із попередженням, знайдене в кишені
в К. Ф., і деякі інші деталі змушують згадати про вбивство Цезаря Однак, виявивши в подіях столітньої давнини прямі цитати з “Макбета”, Райен починає підозрювати істину: саме К. Ф. був тим самим зрадником, суд над яким (а він був головою на цьому суді) став останньою справою його життя. Він визнав свою провину й сам підписав вирок, але просив, щоб страта не перешкодила “Справі”: він чи був не головним організатором повстання, і звістка про його зрадництво привело б до неминучого провалу.
Тоді його друг Джеймс Нолан, перекладач Шекспіра, створив своєрідний сценарій, використовуючи добутку великого
драматурга. Їхній задум настільки вдався, що загибель К. Ф. послужила поштовхом до повстання. Райен, крім того, припускає, що, використовуючи прямі цитати з літературних творів, Нолан прагнув залишити нащадкам вказівка на щиру природу подій. Але, помізкувавши, він вирішує не публікувати свого відкриття, підозрюючи, втім, що й це було передбачено творцем сценарію