Тема життя й смерті в романах українських письменників
Г. Сковорода. Ярчайшим віршем на цю тему є “Вірити”, у якому поет і філософ порівнює волю зі злотому, прославляючи Богдана Хмельницького як батька вільності. І життя самого поета – приклад волі від всіх принад миру, не випадково на своєму могильному камені він ще при житті викарбував слова: “Мир ловило мене, і не піймав”.
Історичні пісні, зокрема “Ой, через гору чорна хмара, начебто хвиля, іде…”, ” Максим козак Желєзняк” і інші розповідають про змагання за волю в різні історичні часи, прославляючи волю як основу життя
Літопис Самовидца належить до добутків, які зображують визвольну боротьбу 1648-1654 р. і прославляють волелюбність українського народу
Т. Шевченко. Більшість поэзий так чи інакше висвітлюють тему волі,
Бажаної волі. Так, у поемі “Гайдамаки” змальовані події боротьби
Українського селянства проти поневолення польським панством. В “Заповет” Шевченко вірив, що його згадають в “сім’ї вільної, нової”.
Гімном волі, не випадково там використана алюзія на міфологічну основу – міф
Опрометея.
Леся Українка Дуже яскраво розкривається проблема особистої волі в драматичній поемі “Коминковий хазяїн” на прикладі Донни Анни, командора, Дон Жуана, кожний з яких розуміє волю по-своєму. Проблема волі розглядається чи ледве не в кожній поемі Лесі Українки. Зокрема, в “Боярині” розкрита проблема волі й людського достоїнства через призму волі для цілого народу. В “Лісовій пісні” прославлена свобода особи, не скованої штучними вимогами й умовностями соціуму
Багряний “Тигролови” – перший в українській літературі пригодницький роман, в основі якого лежить протистояння волі й тоталітаризму у всіх сферах людського життя – від особистого до загальнонаціонального. Григорій Багатогрішний – це уособлення прагнення до волі кожної ціною
А. Гончар У романі “Собор” автор зображує часи, коли радянська влада боровся із соборами не тільки як з культовими спорудженнями, а як з пам’ятками козацьких пор – часів волі. Герої роману виявляються перед вибором – воля або спокій, матеріальне благо. І цей вибір стає мірою людської вартості героїв. Моральність і волелюбність – риси кращих героїв роману – Ельки, Миколи Баглая, учителі Ізота Лободи, Івана Баглая і його дружини Вероньки й т. п..
Л. Костенко У романі ” Маруся Чурай ” змальована трагедія людських відносин викликана різними моральними орієнтирами героїв; однієї з головних чеснот головної героїні є саме її волелюбність і внутрішня воля, достоїнство. Тому й полюбив її Іван Іскра – борець за волю для свого народу
В. Стус. Уже саме життя цього поета – зразок служіння волі й прагнень волі не тільки для себе. У вірші “За літописом Самовидця”, зображуючи історичні події, поет зауважує, які самі гірші для України – це позбавлення волі
О. Довженко. В “Щоденнику” утримується сповідь чоловіка, якого позбавили волі, хоча ззовні він жив вільно, і не вільно йому було не те що створювати але й жити в Україні: “Я подумав, що це схована форма посилання”. І ще одна думка висловлена Довженко: “Ті держави здатні ставати більшими, у яких великі малі люди”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)