Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Тема трагедії особистості й народу в поезії 0. Мандельштама

Тема трагедії особистості й народу в поезії 0. Мандельштама

В Осипа Мандельштама є вірш “Нашедший підкову”. Підкова завжди приносить щастя. У Мандельштама такою “підковою” був його поетичний талант. І все-таки “підкова” не принесла йому щастя. Доля поета була трагична. Перший раз його заарештували в тридцять четвертому років.

Основною причиною була епіграма на Сталіна. Другий арешт – за контрреволюційну пропаганду. У пересиланні під Владивостоком, не добравшись до Колими, Мандельштам умер. Місце поховання поета виявлено тільки наприкінці двадцятого століття, а його могила, як

і могила М. Цветаевой, ніколи вже не будет знайдена.

Мандельштам, за словами М. Дудина, “ізгой і пасинок долі”. Він був високій правді радий И прожив життя свою поетом. І перед життям винуватий Був тільки в цьому, тільки в цьому. Одна з основних тем творчості О. Мандельштама – трагедія особистості, народу.

Питання про місце й призначення людини, про трагедію особистості у світі хаосу піднімався Мандельштамом ще в період першої світової війни й революції. Мандельштам не задавався питанням принятия або неприйняття революції. Це питання було для нього настільки ж безглуздий, як, скажемо, питання про

прийняття стихии, грози, бури. Інша справа – питання про місце людини в цій разгулявшейся “природно-історичній” стихії, у цьому світі хаосу, у світі, де немає гармонії.

Поет говорит про самітність і непотрібність людини перед особою “природно-історичної бури”. Імовірно, так Мандельштам називав революцію й всі наступні події. З погляду Мандельштама, людина перебуває під владою часу й історії, любові й смерті. Життя человека швидкоплинне.

Тому в багатьох віршах Мандельштама звучить мотив скорботи, самітності, необратимости часу й у той же час затверджується цінность життя: адже як би важко не було, людина однаково прагне жити й любити. Мандельштам – поет-філософ. Для його творчості характерно образно-асоціативне мислення. Тютчевская філософія стає для Мандельштама основою творчості. Його хвилювали проблеми взаємозв’язку чолостоліття, цивілізації, Всесвіту.

Людина, як крошечная піщина, як кристалик солі, мізерно малий у порівнянні із Всесвіту. Але в той же час він великий. Разум його здатний умістити весь Всесвіт.

Міста разрушаются, цивілізації зникають, немає нічого вічного. І тільки людський розум не убожіє. Однак біслюдяна насильницька влада псує характер Людського існування: “Ми живемо, під собою не чуючи країни”. Ці рядки звучать як вирок всієї замазкаконенной системі страху й насильства. У вірші показана картина руйнування навіть самих нерушимих зв’язків: із країною, із близькими людьми.

Центральний образ вірша – втілення якоїсь безликої, диявольської істоти. Цей “напівлюдина” позбавлена обличчя й мовлення. Нелюдськість для нього є нормою поведения.

Усе побудовано на страху, насильстві, що приводить до трагічності особистості, а отже, і всього народу. Допоможи, Господь, цю ніч прожити: Я за життя боюся, за Твою рабу, У Петербурзі жити, немов спати в труні. Мандельштам як би передчував свою долю.

Але як поет-філософ він незадовго до смерті міркував про те, що смерть сама по собі не страшна й не трагична. Смерть – це останній крок людини до повного растворенію в безмежності буття. Позбавивши мене морів, розбігу й розльоту И давши стопі упор насильницької землі, Чого домоглися ви?

Блискучого розрахунку: Губ ворухливих відняти ви не могли


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. “Мы живем, под собою не чуя страны…” – тема трагедії О. Мандельштама ОСИП МАНДЕЛЬШТАМ ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОСИП МАНДЕЛЬШТАМ “Мы живем, под собою не чуя страны…” (тема трагедії О. Е. Мандельштама) У російській літературі не раз траплялися драматичні протистояння між поетом і владою. Розмірковуючи про долю письменників, Герцен писав у 1851 році: “Жахлива, чорна недоля випадає в нас всякому, хто насмілиться підняти голову...
  2. “Мы живем, под собою не чуя страны…” (тема трагедії О. Е. Мандельштама) У російській літературі не раз траплялися драматичні протистояння між поетом і владою. Розмірковуючи про долю письменників, Герцен писав у 1851 році: “Жахлива, чорна недоля випадає в нас всякому, хто насмілиться підняти голову вище рівня, наліченого імператорським скіпетром… Історія нашої літератури або мартиролог, або реєстр каторги…” Що ж змінилося в XX...
  3. Тема творчості в лірику О. Э. Мандельштама О. Э. Мандельштам – не повсюдно відомий лірик, але без нього не тільки поезія “срібного століття”, а вся російська поезія вже непредставими. Можливість затверджувати це з’явилася лише недавно. Мандельштам довгі роки не друкувався, був заборонений і практично перебував у повнім забутті. Всі ці роки тривало протистояння поета й держави, що...
  4. Трансформація античної культури в поезії О. Мандельштама Вся його творчість реалізує якусь ідеалістичну концепцію поетичного слова По думці О. Мандельштама, “російська Мова, так само точно, як і російська народності, зложився з нескінченних домішок, схрещувань, щеплень і чужорідних впливів…” Він же розвиває й думка про російську мову як “мові елліністичному”: “По цілому ряді історичних умов живі сили еллінської...
  5. Художній аналіз вірша О. Мандельштама “Я повернувся в моє місто, знайомий до сліз…” Петербург! Я ще не хочу вмирати! О. Мандельштам Петербург був для О. Мандельштама містом, у якому пройшли його дитинство й молодість. Всі тут знайомо йому “до сліз, до прожилок, до дитячих припухлих залоз”. Здається, що при спогаді про минуле серце поета починає прискорено битися – але місто змінилося. Оглядаючись по...
  6. Аналіз поезії О. Мандельштама Щиро, не без болісних емоцій писав О. Мандельштам. Його ліричний герой гостро переживає внутрішню, щиросердечну незатишність. У такому настрої вигадливі підозри раптом знаходять речовий вигляд, що часто лякає, оскільки хворобливі злами повідомляються навіть природі: Що якщо над мідної лавкою, Мерехтлива завжди, Мені в серце довгої булавкою Опуститься раптом зірка? Іноді...
  7. Відбиття трагедії особистості, сім’ї, народу в поемі А. Ахматовій “Реквієм” Життя Ганни Ахматовій була трагічною. Ця мужественная жінка, на частку якої випали страшні часи, пережила багато горя. В 1921 році розстріляли Миколи Гумилева. Хоча на той час Ахматова була з ним розведена, біль за нього, за інших людей, які безвинно гинули, ранила її серце. Як поет Ахматова теж переживає не...
  8. Відображення трагедії особистості, родини і народу в поемі Ахматової “Реквієм” А здесь, в глухом чаду пожара Остаток юности губя, Мы не единого удара Не отклонили от себя… А. Ахматова У кожного поета – своя трагедія. Саме вона і цікава сучасникам. Трагедія Анни Ахматової в тому, що ціле покоління не знало свого поета. Для багатьох Ахматова залишалася автором любовних віршів, чарівних,...
  9. Відображення трагедії особистості, родини і народу в поемі А. Ахматової “Реквієм” Справжнє прізвище – Горенко. Російська поетеса. Поезія Ахматової орієнтована на кращі класичні зразки і традиції російської літератури. Творчий шлях Ахматової пов’язаний з естетичним відкриттям акмеїзму, хоча надалі вона обирає самостійну поетичну дорогу. До її лірики прикладають мірку “жіночої поезії”, адже вона пише про Кохання, розлуку, біль втрат, про переживання жіночої...
  10. Ми живемо, під собою не чуючи країни. Твір по творчості Мандельштама У літературі не Раз траплялися драматичні протистояння між поетом і владою. Міркуючи про долі письменників, Герцен писав в 1851 році: “Жахлива, чорна доля випадає в нас на частку всякого, хто насмілиться підняти голову вище рівня, написаного імператорським скіпетром… Історія нашої літератури – або мартиролог, або реєстр каторги…”. Що ж змінилося...
  11. Етапи творчого шляху Осипа Мандельштама Пошук відповіді на питання, винесене в епіграф твору, проходить через всю багатогранну творчість поета і його нелегку долю. Осип Мандельштам виявив великий талант і майстерність у багатьох літературних жанрах. Він і поет, і прозаїк, нарисовець, есеїст, перекладач, літературний критик… Але насамперед Мандельштам – це поет. Ліричне сприйняття світу у його...
  12. Поезія Мандельштама У листі Мандельштама до Тинянову є слова: “От уже чверть століття, як я, заважаючи важливе із дрібницями, напливаю на російську поезію, але незабаром вірші мої зіллються з нею, дещо змінивши в її будові й складі”. Нічого не скажеш – усе здійснилося, усе збулося. Немов алмаз на склі, немов різцем по...
  13. Анализ стихотворения “Silentium!” О. Э. Мандельштама Во второй половине 20-х годов Мандельштам стихов не пишет, что переживает крайне тяжело. Он занимается газетной подёнщиной, много и без удовольствия переводит, выпуска-ет сборник статей “О поэзии” в 1928 году, книгу автобиографической прозы “Шум времени” (1925 г.), повесть “Египетская марка” (1928 г.). Можно справедливо назвать этот период творчества поэта “молчанием”....
  14. Сюжети, герої, тематика лірики О. Э. Мандельштама О. Э. Мандельштам не повсюдно відомий лірик, але без нього не тільки поезія срібного століття, а вся російська поезія вже непредставими. Можливість затверджувати це з’явилася лише недавно. Мандельштам довгі роки не друкувався, був заборонений і практично перебував у повнім забутті. Всі ці роки тривало протистояння поета й держави, що закінчилося...
  15. Трагедія особистості, сім’ї, народу в поемі А. А. Ахматової “Реквієм” АННА АХМАТОВА ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АННА АХМАТОВА Трагедія особистості, сім’ї, народу в поемі А. А. Ахматової “Реквієм” 1937 рік. Страшна сторінка нашої історії. Пригадуються імена: В. Шаламов, О. Мандельштам, О. Солженіцин… Десятки, тисячі імен. А за ними покалічені долі, безвихідне горе, страх, розпач, забуття. Але пам’ять людини дивно влаштована. Вона береже...
  16. Трагедія особистості, сім’ї, народу в поемі А. А. Ахматовій “Реквієм” 1937 рік. Страшна сторінка історії. Пригадуються імена: О. Мандельштам, В. Шаламов, А. Солженицин. Десятки, тисячі імен. А за ними покалічені долі, безмірне горе, страх, розпач, забуття. Але пам’ять людини дивно влаштована. Вона зберігає саме таємне, дороге. І страшне… “Білі одяги” В. Дудінцева, “Діти Арбата” А. Рибакова, “По праву пам’яті” А....
  17. Лірика історії (про поезію О. Мандельштама) У листі Мандельштама до Тинянову є слова: От уже чверть століття, як я, заважаючи важливе із дрібницями, напливаю на російську поезію, але незабаром вірші мої зіллються з нею, дещо змінивши в її будові й складі Нічого не скажеш усе здійснилося, усе збулося. Немов алмаз на склі, немов різцем по камені...
  18. Сприйняття революції у віршах Мандельштама Лютневу революцію Мандельштам привітав, а до Жовтневого спочатку відніс досить насторожено. Проте вже в травні 1918 р. він написав “Сутінки волі”, де призивав: Прославимо, брати, сутінки волі, Великий сутінковий рік! У киплячі нічні води Опущений грізний ліс тенет. Сходиш ти в глухі роки, ПРО, сонце, судія, народ Поетові здавалося, що...
  19. Вірші Мандельштама магічний кристал словесного мистецтва Мандельштам. Це ім’я в поезії для мене пов’язане з відчуттям таємничого, не пізнаваного до кінця миру. По спогадах сучасників писав він небагато, але складав безупинно, тільки й дихав що магією образів і музикою слова Сергій Маковский, головний редактор журналу “Аполлон”, у якому були надруковані перші вірші поета, писав: “Ніколи не...
  20. Ідея унікальності людської особистості в поезії В. Симоненко “Ти знаєш, що ти людина?” Любов – це життєстверджуюча сила. В ім’я любові здійснювалися найвеличніші подвиги людства. З любов’ю в серці жив і творив Василь Симоненко. Рядки його поезій наскрізь пронизані любов’ю до України, до її народу, до людства й окремої людини. Василь Симоненко ввійшов у літературу як співець рідної землі, як тонкий і ніжний...
Тема трагедії особистості й народу в поезії 0. Мандельштама
«
»