Тема: опозиція Фауст – Мефістофель, діалектичне вирішення проблеми добра і зла
Мета: допомогти учням усвідомити сутність опозиції “Фауст-Мефістофель”; розкрити трагічність конфлікту “Фауст-Маргарита”; розвивати вміння висловлювати думки, представляти творчі напрацювання, аналізувати та синтезувати опрацьований матеріал у вигляді схем; розвивати абстрактне мислення учнів; формувати в учнів почуття внутрішньої свободи, прагнення до ідеалу, потяг до світоглядних шукань.
Обладнання: ілюстративний матеріал, опорна схемаконспект, виставка учнівських робіт.
Епіграф: Лиш той життя і волі гідний,
Хто
Гете
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
Характеристика образу Фауста за складеною вдома письмовою розповіддю про героя. І!. Оголошення Теми і мети уроку Ні. Формування нових знань і способів дії
Бесіда:
-Як ви гадаєте, чому на початку твору автор уміщує “Пролог на небі”? Як ця сцена допомагає читачеві зрозуміти, що собою представляють головні герої трагедії – Фауст та Мефістофель?
-В творі практично відсутні портретні описи героїв. Спробуйте уявити і словесно описати зовнішність цих персонажів.
-Чи співпадає ваше сприйняття героїв з тими
-Перекажіть історію трагічного Кохання Фауста і Маргарити.
-Виразно прочитайте уривки, які надають цій історії романтичного забарвлення.
-Поясніть трагічну розв’язку стосунків між Фаустом і Маргаритою.
-Чому трагічна розв’язка була неминучою? Хто в цьому винен?
Слово вчителя. Маргарита з’явилася Фаустові як символ молодості й краси. Вона втілює наївну душевну гармонію, якої так не вистачає герою. Але Маргарита зі своєю ангельською вдачею, душевною цнотливістю, вихована за законами патріархальної моралі, щиро віруюча – приречена до загибелі замисленою і вдало проведеною Мефістофелем грою на почуттях. І голос з неба “Врятована” лунає всупереч усім задумам Мефістофеля. Там, на небі, Господь, як вищий суддя, визначає долю людини.
Фауст виходить з цієї трагедії спустошеним, він в усьому звинувачує свого супутника. Але, якщо взяти до уваги той факт, що з появою Мефістофеля зовнішній сюжет набуває певного динамізму, монологи змінюються діалогами, суперечками між героями, можна припустити думку, що саме Мефістофель уособлює другу, не саму кращу, частку самого Фауста. Може тому він цілком свідомо і виконував усі накази Мефістофеля в цій грі? Чи він був лише іграшкою в руках диявола? А може, Фауст був не в змозі опиратися владі природного почуття? Безліч питань ставить перед читачами Історія кохання Фауста і Маргарити.
Гете навмисно випробовує свого героя споконвічною історією трагічного кохання, щоб виявити спроможність Фауста відродитися душею, не зійти зі свого шляху, не відмовитися від спокуси розкрити таємницю життя.
IV. Застосування знань, умінь, навичок
Робота з опорною схемою.
Демонстрація вчителем опорної схеми до теми уроку.
Опорна схема до теми уроку
– Центральним елементом схеми є графічне об’єднання понять “ідеал”, “реальність” з іменами героїв “Фауст”, “Мефістофель”. Установіть відповідність між літературними персонажами та вищезгаданими поняттями. Обгрунтуйте свій вибір. Графічне поєднання Фауста й Мефістофеля – фіксація думки про діалектичну єдність героїв як втілення ідеї цілісності полярних сил: ідеалу та реальності, ідеальних прагнень, пошуків зі скептицизмом, іронією, запереченням самого існування ідеалу. За Фаустом прямує тінь Мефістофеля, як його друге Я, другий голос однієї й тієї ж суперечливої натури. Яскраве підтвердження цьому – історія кохання Фауста і Маргарита. За задумом Гете, світ тримається на протистоянні творчого духу (це Фауст) і духу заперечення і руйнації, сумніву і зневіри (це Мефістофель). У боротьбі суперечностей створюється гармонія світу, в зіткненні ідей – істина. Тому уявити Фауста без такого супутника неможливо, і, врештірешт, графічне поєднання Фауста й Мефістофеля – це ідея діалектичної єдності Добра і Зла. Нам стають більш зрозумілими слова Мефістофеля:
Я ж – часть од часті лиш, що перше всім була,
Частинка тої тьми, що світло привела…
У філософії Гете ідея діалектичної єдності протилежностей є однією з головних.
-Як ви розумієте гасло схеми “Шлях до ідеалу –
Через реальність”? Спробуйте пов’язати гасло з назвою опорної схеми “Кругообігжиття”.
Ідея вічного прагнення до нескінченності як сенс філософських пошуків Фауста втілює форма схеми – коло – уособлення безкінечності ЦИХ ЛЮДСЬКИХ ПОшуків. Звідси, ключове гасло схеми – шлях людини до ідеалу через реальність, проте ідеали визначають, “освітлюють світлом високого смислу її повсякденне існування і підносять його над тваринним животінням у світі” скінченного”, емпіричного” (Шалагінов Б. Б.)
Виходить такий собі кругообіг життя – між ідеалом та реальністю.
-Чи заслуговує герой Гете називатися “вічним об разом”, подібно Дон Кіхоту?
Вічні образи – визначні художні образи, які, виникнувши за певних історичних обставин, мають велике загальнолюдське значення, продовжують зберігати пізнавальну, виховну і естетичну силу. В образі Фауста Гете оспівує вічні дерзання людини, яка прагне відшукати істину, постійно знаходиться в русі, а отже сприяє перетворенню світу.
Виразне читання заключного монологу Фауста.
-Як ви розумієте слова з монологу, які стали
Епіграфом нашого уроку?
-Прокоментуйте їх, спираючись на опорну схему.
-Чи можна назвати фатальними слова героя про повне задоволення всім сущим?
-Заключний монолог Фауста науковець Б. Шалагінов назвав “апофеозом”. Прочитайте визначення цього слова і доведіть правильність думки дослідника.
Словникова робота.
Апофеоз – 1) Прославляння, звеличення особи, події, явища, 2) Заключна урочиста масова сцена вистави чи святкової концертної програми. 3) Урочисте завершення події.
Заключне слово вчителя. Знаменитий монолог Фауста є прославлянням нескінченного в людині. Прагнення людини до істини і є тим нескінченним, що наповнює людське життя сенсом. Віра в безсмертя творчого генія була найбільшою вірою в житті Гете, що втілював фаустівський дух європейської культури.
V. Підсумки уроку
VI. Домашнє завдання
-Повторити навчальний матеріал;
-підготуватися до творчої письмової роботи.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)